Вирок № 43221326, 20.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3050/15-к

Провадження № 1-кп/522/481/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Кічмаренко С.М.

при секретарі Науменко Г.О.

за участю прокурора Демьяненко А.В.

та адвокатів ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, с неповною середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за вчинення кримінального правопорушеня, передбаченного ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, 16.05.2014 року, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і права власності, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, за грошову винагороду вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) приватного підприємства «Хол Авто», код за ЄДРПОУ 38438258 (далі за текстом ПП «Хол Авто») з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, ОСОБА_3 не мав наміру здійснювати діяльність, яка пов'язана з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, а у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності діяв усупереч законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

Господарського кодексу України, зокрема:

- статті 19, згідно з якою: «Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом»;

- статті 56, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства»;

- статті 57, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом»;

- статті 58, згідно з якою: «Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом»;

- статті 65, згідно з якою: «Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами»;

- статті 89, згідно з якою: «Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

2. Цивільного кодексу України, зокрема:

- статті 81, згідно з якою: «Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України»;

- статті 87, згідно з якою:

- для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження;

- установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

- статті 89, згідно з якою:

- юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення;

- порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

3. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІУ від 15.05.2003 року, зокрема:

- статті 8, якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості передбачені законом;

- статті 24, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів,

з метою прикриття незаконної діяльності, 16.05.2014 року, попередньо знаючи, що фактично не буде займатися підприємницькою діяльністю, придбав суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ПП «Хол Авто», при наступних обставинах.

У травні 2014 року, більш точну дату у ході проведення досудового слідства встановити не надалося за можливе, ОСОБА_3 на пропозицію невстановлених слідством осіб, за попередньо запропоновану грошову винагороду погодився на участь у перереєстрації підприємства з метою його придбання.

У подальшому, 16.05.2014 року, в денний час, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та невстановлені у ході досудового слідства особи, прибули на вул. Преображенську у м. Одеса, де ОСОБА_3 надав невстановленим слідством особам паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів. Після чого невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити наданих ОСОБА_3 документів, склали необхідні для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в державних органах документи, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто створення видимості законності і не викриття для правоохоронних органів осіб, які фактично проводили на підставі вказаних документів.

У той же день, діючи відповідно до раніше досягнутих домовленостей, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3, достовірно знаючи про відсутність у нього коштів і майна, які необхідні для придбання підприємства, а також фінансових можливостей для проведення господарської діяльності (придбання товару, оренди офісного та складського приміщень тощо), не маючи освіти і досвіду для ведення фінансово-господарської діяльності, виконуючи відведену йому роль у придбанні підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, на прохання невстановленої особи, за обіцяну грошову винагороду, знаходячись в приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1, в присутності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, яка не була обізнана про незаконність його дій, з метою придбання підписав як засновник статут ПП «Хол Авто», відповідно до якого придбав на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Клинова, 2/а, офіс 11-Н.

Даний статут ОСОБА_3 в той же день передав невстановленим слідством особам для подальшої реєстрації підприємства в державних органах, за що отримав виногороду у вигляді продуктів харчування.

Крім того, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, підписав протокол реєстрації присутніх на загальних зборах учасників ПП «Хол Авто».

Також, у травні 2014 року, більш точної дати у ході досудового слідства встановити не видалося можливим, ОСОБА_3, за вказівкою невстановлених у ході досудового слідства осіб, двічі приїздив до офісу нотаріуса, де підписував документи ПП «Хол Авто», які йому надавали невстановлені у ході досудового слідства особи, за що отримав матеріальну винагороду у розмірі 200 грн.

Статут ПП «Хол Авто» та інші необхідні для реєстрації документи, за невстановлених у ході досудового слідства обставин, були подані невстановленою слідством особою до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, на підставі яких 19.05.2014 року проведено державну реєстрацію зазначеного підприємства з метою зайняття незаконною діяльністю.

Після перереєстрації ПП «Хол Авто» ОСОБА_3 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угоди фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні і установчі документи підприємства передав невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу останнім вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_3 як директора ПП «Хол Авто» необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи даних підприємств по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідають дійсності та надали змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити ПП «Хол Авто» для відображення в податковій та бухгалтерській звітності підприємства і його контрагентів операцій, які не відповідають дійсності.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав.

Суд вважає що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати: за ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.1 КК України за ознаками: фіктивне підприємство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

13.02.2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Демяненко А.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 32014000000000105, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку було складено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов: старшим слідчим з особливо важливих справ четвертого відділу слудчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Діхтенком С.В. за погодженням з прокурором, 18.12.2014 року висунуто підозру ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченому ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.1 КК України; обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3, який щиро розкаявся у скоєному злочині та активно сприяв розкриттю злочину, з урахуванням матеріального стану підозрюваного, у зв`язку з наявністю пом`якшуючих обставин сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.1 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.

Суд, перевіривши умови укладення угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільність та відсутність будь-яких обставин, які примусили ОСОБА_3 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому ОСОБА_3 при укладені угоди роз`ясненні правила ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суд також переконався в том, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 13.02.2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Демяненко А.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 32014000000000105, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку.

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченного ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.1 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Речові докази (а.с. 173-174) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України на південно-Західній залізниці (рахунок № 31116115700003, КБК 24060300, одержувач: ДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код одержувача: 38021179, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві, код банку: 820019) витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 589,68 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, включно з підстав: призначення покарання, суворішого ніж узгодженої сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладання угоди.

Вирок може бути оскаржений прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Після проголошення вироку вручити його копію обвинуваченому ОСОБА_3

Суддя: С.М.Кічмаренко

20.03.2015