Постанова № 43221138, 18.03.2015, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________ Справа № 520/3694/13-а

Провадження № 2-а/520/10/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Сушко М.О., Харитоновій І.С., Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради,

треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5

про визнання нечинними розрахунку ідеальних часток, скасування розпоряджень

та визнання їх протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до КП «ОМБТІ та РОН», Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, в якому після неодноразових уточнень просила суд

визнати не чинним розрахунок ідеальних часток від 26.05.1996 року здійснений комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо домоволодіння АДРЕСА_1;

визнати не чинним розрахунок ідеальних часток від 01.08.2002 року здійснений комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо домоволодіння АДРЕСА_1;

визнати не чинним розрахунок ідеальних часток від 23.08.2002 року здійснений Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо домоволодіння АДРЕСА_1;

визнати протиправним та скасувати акт прийому в експлуатацію збудованих (реконструйованих) будівель по АДРЕСА_1, затверджений розпорядженням Київської районної адміністрації від 05.08.2002 року за № 1260;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» № 1260 від 05.08.2002 року;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.» № 1437 від 30.08.2002 року;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про видачу свідоцтва про право власності № 2-25040 від 17.09.2002 року на 23/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 11.09.2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_8 та ОСОБА_5

У зв'язку із ліквідацією з 31.12.2002 року Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради (т.1, а.с. 164) ухвалою суду від 29.01.2014 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Виконавчий комітет Одеської міської ради (т.1, а.с. 167).

Крім того, ухвалою суду від 02.09.2014 року здійснено заміну відповідача КП «ОМБТІ та РОН» на правонаступника - КП «БТІ» Одеської міської ради (т.2, а.с. 32).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилається на те, що за договором дарування від 13 червня 1994 року вона отримала від ОСОБА_6 у власність ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1, що складався в цілому з житлового будинку загальною площею 37,7 кв.м, вбиральні під літ. «К», сараю під літ. «Е» , який розташований на земельній ділянці 671 кв.м. Власником іншої ? частини житлового будинку з надвірними спорудами є ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року за № 2-3905.

Позивачка вказує, що подарована їй ? частина житлового будинку з надвірними спорудами, знаходиться на земельній ділянці, межі якої на момент дарування були визначенні та огородженні забором і воротами. Будинок з надвірними спорудами також був розділений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відповідно до акту про встановлення фактичного користування будівлі та споруди в домоволодінні.

ОСОБА_2 зазначає, що у вересні 2012 року їй стало відомо, що 17.09.2002 року ОСОБА_4 замість свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року № 2-3905, отримав новий правовстановлюючий документ на свою ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме свідоцтво про право власності, в якому зазначено, що ОСОБА_4 являється власником не ? частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а 23/25 частин домоволодіння.

Дане свідоцтво про право власності видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради (на теперішній час це Департамент міського господарства Одеської міської ради) замість свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року № 2-3905 на підставі технічного паспорту від 02.08.2002 року та розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому.

ОСОБА_2 стверджує, що документом, який був підставою для видачі ОСОБА_4 вищезазначеного свідоцтва про право власності, є також розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» № 1437 від 30.08.2002 року.

Даним розпорядженням Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської № 1437 від 30.08.2002 року, було затверджено розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, згідно довідки ОМБТІ та РОН від 23.08.2002 року.

Таким чином, КП «ОМБТІ та РОН» був здійснений розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, згідно якого у фактичному користуванні ОСОБА_4 перебуває 23/25 частин домоволодіння, а у користуванні позивачки ОСОБА_2 - 2/25 частин домоволодіння.

ОСОБА_2 наполягає на тому, що вона, як співвласник даного домоволодіння, згоди на перерахування часток домоволодіння не давала, як не надавала і будь-якої згоди на реконструкцію шляхом прибудови, надбудови або перебудови ОСОБА_4 домоволодіння.

З огляду на вищевикладене позивачка вважає, що розпорядженням Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради № 1437 від 30.08.2002 року, було незаконно затверджено розрахунок ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, згідно довідки ОМБТІ та РОН № 4699 від 23.08.2002 року, та в подальшому, Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради були безпідставно видані ОСОБА_4 розпорядження, а згодом і свідоцтво про право власності від 17.09.2002 року на 23/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Викладені обставини зумовили звернення ОСОБА_2 до суду із даним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивачки пояснив суду, що зменшення частки ОСОБА_2 у домоволодінні з ? до 2/25 без її відома та згоди істотним чином порушило її права власника даного домоволодіння та землекористувача неприватизованої земельної ділянки.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник наполягали на задоволенні позову.

Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання з'явився, позов у частині вимог до Київської районної адміністрації Одеської міської ради не визнав.

Представник КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином (т.2, а.с. 107).

Представник Департаменту міського господарства Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином (т.2, а.с. 106), надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (т.1, а.с. 43).

Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, неодноразово належним чином сповіщався судом про дату, час та місце слухання справи (т.1, а.с. 174, т.2, а.с. 15, 44, 58, 89).

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, його представник сповіщений належним чином (т.2, а.с. 105), крім того ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності (т.1, а.с.29).

Треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явилися, сповіщені належним чином, що підтверджується підписом їх представника ОСОБА_7 на розписці (т.2, а.с. 105).

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, її представника, представника Київської районної адміністрації Одеської міської ради, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 згідно договору дарування від 13 червня 1994 року отримала від ОСОБА_6 у власність ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що складався в цілому з житлового будинку загальною площею 37,7 кв.м, вбиральні під літ. «К», сараю під літ. «Е», який розташований на земельній ділянці 671 кв.м (т.1, а.с. 5).

Інша ? частини житлового будинку з надвірними спорудами належала третій особі - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року за № 2-3905 (т.1, а.с. 50).

Судом також встановлено, що 17.09.2002 року ОСОБА_4 замість свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року № 2-3905, отримав новий правовстановлюючий документ на свою ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме свідоцтво про право власності, в якому зазначено, що ОСОБА_4 є власником 23/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 13).

Дане свідоцтво про право власності було видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства Одеської міської ради, замість свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року № 2-3905 на підставі технічного паспорту від 02.08.2002 року та розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому від 17.09.2002 року № 1986.

Ухвалою суду від 27.05.2013 року (т.1, а.с. 39-40) було зобов'язано Департамент міського господарства Одеської міської ради надіслати в строк до 05 липня 2013року на адресу Київського районного суду м. Одеси належним чином завірену копію свідоцтва про право власності №2-2540 від 17.09.2002року на 23/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, видане Управлінням житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_4, розпорядження та інші документи, які стали підставою для видачі зазначеного свідоцтва про право власності.

На виконання вимог ухвали суду КП «Міське агентство з приватизації житла» надіслало суду копію свідоцтва про право власності № 2540 від 17.09.2002 року, копію технічного паспорту від 02.08.2002 року, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року № 2-3905, копію розпорядження Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 1260 від 05.08.2002 року «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.», Акт прийняття в експлуатацію збудованих (реконструйованих) приміщень по АДРЕСА_1, а також довідку про розрахунок ідеальних часток по АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 44-53).

Всупереч вимог вказаної ухвали суду від 27.05.2013 року відповідач Департамент міського господарства Одеської міської ради не надав суду оскаржуване у цій справі розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому від 17.09.2002 року № 1986, на підставі якого ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на 23/25 домоволодіння.

Зі змісту вказаних документів, а також матеріалів, надісланих суду КП «БТІ» Одеської міської ради (т.1, а.с. 61-64), Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради (т.1, а.с. 114-128) вбачається, що ОСОБА_4, будучи власником ? частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.06.1982 року за № 2-3905, здійснив самовільне будівництво житлового будинку літ. «А1» загальною площею 104,2 кв.м, веранди літ. «Л1», прибудови літ. «Л», сараю літ. «Б».

Розпорядженням Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради № 1260 від 05.08.2002 року «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.» було затверджено акт прийняття в експлуатацію вищезазначених збудованих (реконструйованих) ОСОБА_4 приміщень по АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 62-63).

02.08.2002 року КП «ОМБТІ та РОН» видало довідку про розрахунок ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_1, відповідно до якої у фактичному користуванні ОСОБА_4 перебуває 23/25 домоволодіння, а у фактичному користуванні ОСОБА_2 - 2/25 домоволодіння (т.1, а.с. 64).

Крім того, 23.09.2002 року КП «ОМБТІ та РОН» виконало розрахунок ідеальних часток у домоволодінні по АДРЕСА_1, відповідно до якої у фактичному користуванні ОСОБА_4 перебуває 23/25 домоволодіння, а у фактичному користуванні ОСОБА_2 - 2/25 домоволодіння (т.1, а.с. 117).

Даний розрахунок було затверджено розпорядженням Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» за №1437 від 30.08.2002року (т.1, а.с. 115).

На підставі даних документів, в тому числі розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» за №1437 від 30.08.2002року, було прийнято розпорядження Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.09.2002 року № 1986 про оформлення на ім'я ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на 23/25 домоволодіння по АДРЕСА_1.

При прийнятті вищезазначених розпоряджень Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради та УЖКГ Одеського міськвиконкому згода співвласника домоволодіння ОСОБА_2 на перерахунок ідеальних часток одержана не була.

Суд вважає, що прийняттям даних розпоряджень Київська районна адміністрація Виконавчого комітету Одеської міської ради та УЖКГ Одеського міськвиконкому порушили права позивачки.

Враховуючи принцип дії законів у часі, суд зазначає, що на момент прийняття у 2002 році розпоряджень Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради та УЖКГ Одеського міськвиконкому був чинним Цивільний кодекс 1963 року.

Відповідно до ст. 113 ЦК 1963р. володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

Згідно ст. 119 ЦК 1963 року коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Аналіз ст. 119 ЦК України (у редакції 1963 року) свідчить про те, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом та лише за умови наявності згоди на це всіх співвласників.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради і за згодою решти учасників спільної власності.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 як співвласник житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 згоди іншому співвласнику ОСОБА_4 на збільшення ним корисної площі будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови не давала, як не давала позивачка своєї згоди і на перерахування ідеальних часток домоволодіння.

Під час розгляду справи третя особа ОСОБА_4 не надав суду ніяких доказів на підтвердження одержання такої згоди і від попереднього власника даного домоволодіння ОСОБА_6.

Відповідно до положень Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127 в редакції, що була чинною на момент здійснення КП «ОМБТІ та РОН» розрахунку ідеальних часток у житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, при перерахунку часток у домоволодінні має бути складений акт про встановлення фактичного користування будівлями та спорудами у домоволодінні. Даний акт має бути засвідчений підписами співвласників.

Судом встановлено, що при перерахунку часток у домоволодінні такий акт між його співвласниками не складався.

Посилання позивачки на положення ЦК України 2003 року, а також на Інструкцію щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року суд до уваги не приймає, оскільки ці нормативні акти на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень ще не існували та не могли регулювати спірні правовідносини.

Разом із тим, судом встановлено, що Київська районна адміністрація Виконавчого комітету Одеської міської ради, приймаючи розпорядження за №1437 від 30.08.2002року «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» та УЖКГ Одеського міськвиконкому при прийнятті розпорядження від 17.09.2002 року № 1986 про оформлення на ім'я ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на 23/25 домоволодіння по АДРЕСА_1 положень ст.ст. ст. 113, 119 ЦК 1963р. не врахували, наявності згоди співвласника домоволодіння ОСОБА_2 на збільшення частки ОСОБА_4 не перевірили, що призвело до порушення прав позивачки, в тому числі її земельних прав на виділ у користування земельної ділянки пропорційної частки у праві власності на домоволодіння.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що вимоги позивачки в частині визнання протиправними та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» за №1437 від 30.08.2002року та розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про видачу свідоцтва про право власності №2-2540 від 17.09.2002року на 23/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 є обґрунтованими, а адміністративними відповідачами не надано суду жодного доказу на підтвердження правомірності своїх рішень, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Разом із тим, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо вимог про визнання не чинними розрахунків ідеальних часток від 26.05.1996 року, від 01.08.2002 року, від 23.08.2002 року, здійснених комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо домоволодіння АДРЕСА_1; про визнання протиправним та скасування акту прийому в експлуатацію збудованих (реконструйованих) будівель по АДРЕСА_1, затверджений розпорядженням Київської районної адміністрації від 05.08.2002 року за № 1260, а також в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» № 1260 від 05.08.2002 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вимоги про визнання не чинними та скасування розрахунків ідеальних часток від 26.05.1996 року, від 01.08.2002 року, від 23.08.2002 року, здійснених КП «ОМБТІ та РОН» щодо домоволодіння АДРЕСА_1; акту прийому в експлуатацію збудованих (реконструйованих) будівель по АДРЕСА_1 не ґрунтуються на вимогах КАС України, зазначені документи не є розпорядчими актами суб'єкта владних повноважень, вони не можуть вважатися рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень в розумінні ст. 2 КАС України, а тому визнати їх не чинними та скасувати суд не може.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» № 1260 від 05.08.2002 року суд зазначає, що ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні позивачкою не було зазначено в чому саме полягає порушення її прав у зв'язку із прийняттям даного розпорядження Київською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради, адже само по собі прийняття в експлуатацію самочинно збудованих ОСОБА_4 будівель по АДРЕСА_1 не призвело до збільшення його частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння.

Суд вбачає причинно-наслідковий зв'язок між порушенням прав позивачки ОСОБА_2 внаслідок збільшення частки ОСОБА_4 у домоволодінні через неврахування положень ст.ст. 113, 119 ЦК 1963 року при прийнятті Київською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради розпорядження за №1437 від 30.08.2002року «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» та розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому від 17.09.2002 року № 1986 про оформлення на ім'я ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на 23/25 домоволодіння по АДРЕСА_1, які скасовуються судом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Оскільки позивачкою згідно остаточного уточнення позовних вимог (т.2, а.с. 99-102) не заявлені вимоги про відшкодування судових витрат, у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 71, 158, 159, 160 - 163, 185, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5 про визнання нечинними розрахунку ідеальних часток, скасування розпоряджень та визнання їх протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.» за №1437 від 30.08.2002року.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про видачу свідоцтва про право власності № 2-2540 від 17.09.2002року на 23/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

В решті вимог адміністративного позову - відмовити.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складено та підписано 20.03.2015 року.

Суддя Петренко В. С.