Ухвала суду № 43220745, 23.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/812/13-к

23.03.2015 23.03.2015 23.03.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Олещук Т.Л., Значок І.С.

за участю секретаря Пінчука О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12012160210000143, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2014 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Ізбашівка Доманівського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1,

за обвинуваченням за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Брек Г.С.

захисник ОСОБА_2

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати його за епізодами обвинувачення у вчиненні 16 жовтня 2012 року крадіжок грошей та іншого майна на загальну суму 2495 грн. із житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, 29 грудня 2012 року продуктів харчування та інших товарів на загальну суму 6806 грн. 50 коп. із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", належний ОСОБА_4 та розташований за адресою АДРЕСА_3, 4 березня 2013 року закінченого замаху на крадіжки майна із приміщень Подільської церкви, Подільської сільської ради та Подільського сільського будинку культури розташованих в с. Поділля Веселинівського р-ну Миколаївської обл., у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаних правопорушень.

Крім того, просить зменшити суму матеріальних збитків потерпілої ОСОБА_5 на 3150 грн.

За фактом вчинення інших кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України остаточно призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України за даним вироком та призначених покарань за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2013 року остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Основне покарання за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу в сумі 510 грн. та за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн. - виконувати самостійно.

Після апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році".

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки,

за ч. 3 ст. 357 КК України у виді штрафу в сумі 510 грн.,

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн.,

за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та призначених покарань за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2013 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

За тим же вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 років 6 місяці,

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі стоком 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 2495 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 2009 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 6806 грн. 50 коп. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 2127 грн. 20 коп. на відшкодування майнової шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Миколаївської дирекції Україниського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 219 грн. 37 коп. на відшкодування майнової шкоди .

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави в розмірі 5738 грн. 85 коп. за проведення судових експертиз.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на користь держави в розмірі 1455 грн. 27 коп. за проведення судових експертиз.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1, вказує на те, що він під час судового розгляду повністю визнав свою вину за епізодами вчинення крадіжок 26 лютого 2013 року із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", приналежного ОСОБА_4 та розташованого в АДРЕСА_3 на загальну суму 2127 грн. 20 коп., 1 березня 2013 року із магазину в с. Веселе Доманівського району Миколаївської області на загальну суму 5470 грн., 3 березня 2013 року із магазинів "ІНФОРМАЦІЯ_9" на загальну суму 154 грн. та "ІНФОРМАЦІЯ_10" на загальну суму 4425 грн. та 4 березня 2013 року намагання вчинити крадіжку із магазину "Продукти", розташованих в АДРЕСА_5 Миколаївської області; 12 березня 2013 року із приміщення відділення поштового зв'язку на загальну суму 157 грн. та 13 березня 2013 року із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_11", розташованих в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області, на загальну суму 4378 грн., 13 березня 2013 року із магазину ПП "ОСОБА_5", розташованого в АДРЕСА_4, на загальну суму 5906 грн.; 21 лютого 2013 року викрадення паспорта мешканця АДРЕСА_5 ОСОБА_7 та спробу його підробити.

Апелянт зазначає, що під час судового розгляду він свою вину не визнав у вчиненні злочинів за епізодом крадіжки грошей та майна 16 жовтня 2012 року на загальну суму 2495 грн. із житлового будинку ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_2. На підтвердження цього обвинувачений пояснив, що свою вину під час досудового розслідування він визнав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції, а в зазначеному селі він ніколи не був та знайомих не мав. Апелянт посилається і на пояснення потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 в тому, що під час проведення слідчого експерименту в домоволодінні потерпілої, ОСОБА_1 путався та вів себе не впевнено. Крім того, обвинувачений стверджує, що не найшло підтвердження його вини і у висновку судово-криміналістичної експертизи № 312 від 11 квітня 2013 року вилучених з домоволодіння ОСОБА_3 слідів папілярних узорів пальців рук, які придатні для ідентифікації особи, проте вони не належать потерпілій та обвинуваченому ОСОБА_1

Вказує, що крадіжку із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7" 29 грудня 2012 року, розташованого в АДРЕСА_3, не вчиняв. Обвинувачений пояснює, що в цей час перебував у родичів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в АДРЕСА_6, які даний факт підтвердили в судовому засіданні. Зазначає, що будь-яких інших доказів, крім слідчого експерименту, проведеного з порушенням чинного законодавства, не надано.

На думку апелянта, не є доведеною його вина і за епізодами замаху на крадіжки майна із приміщень Подільської церкви, Подільської сільської ради та Подільського сільського будинку культури розташованих в с. Поділля Веселинівського р-ну Миколаївської обл., оскільки він зазначених злочинів не вчиняв, а свою вину під час досудового розслідування визнав під тиском працівників міліції. На обґрунтування вказаних доводів посилається на пояснення свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що під час слідчого експерименту ОСОБА_1 до приміщень обвинувачений не підходив, а про факти вчинення крадіжок розповідав біля автомобіля працівників міліції.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 не погоджується з сумою матеріальної шкоди у розмірі 3150 грн., завданої потерпілій ОСОБА_5 крадіжкою 13 березня 2013 року з магазину ПП "ОСОБА_5", розташованого по АДРЕСА_4.

Вирок стосовно ОСОБА_6 учасниками судового розгляду не оскаржується.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2012 року в нічний час ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов в с. Поділля Веселинівського району Миколаївської області з метою вчинення крадіжки чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих спонукань проник в приміщення житлового будинку ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_7. Скориставшись відсутністю сторонніх осіб ОСОБА_1 таємно викрав: гаманець з грошима в сумі 1225 грн., ДВД - програвач "Сатурн" з пультом дистанційного керування, жіночий годинник, пульт дистанційного керування від телевізора, пульт дистанційного керування від тюнера супутникової антени, дві чоловічі куртки і викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 2495 грн.

Крім того, 29 грудня 2012 року близько 22.00 години ОСОБА_1 проник у приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8" по АДРЕСА_8, який належить потерпілій ОСОБА_4 та вчинив крадіжку грошей в сумі 1 500 грн., товару повсякденного попиту та продукти харчування. В результаті дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 6806 грн. 50 коп.

Крім того, ОСОБА_1 запропонував своєму брату ОСОБА_6 вчинити крадіжку коштів та продуктів харчування з магазину, що розташований в АДРЕСА_3. Реалізуючи свій намір, 26 лютого 2013 року в вечірній час ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підійшли до магазину та зняли скло та металеві решітки з вікна. Після чого ОСОБА_6 залишився на вулиці, щоб сповістити брата у разі появи сторонніх осіб, а ОСОБА_1 проник до приміщення магазину та вчинив крадіжку грошей в сумі 1300 грн. і товарів, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2127,20 грн.

Крім того, 21 лютого 2013 року приблизно о 17.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи в домоволодінні мешканки АДРЕСА_5 ОСОБА_11, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, таємно викрав паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, виданий 02.01.2013 р. Веселинівським РВ УМВС України в Миколаївській області, належного мешканцю АДРЕСА_5 ОСОБА_7

Того ж дня, 21 лютого 2013 року, приблизно о 18:00 год. ОСОБА_1 вирішив підробити паспорт ОСОБА_12 для подальшого використання у власних цілях, для чого зірвав з першої сторінки фотокартку ОСОБА_12, щоб у подальшому на її місце приклеїти свою фотокартку, проте довести злочин до кінця не зміг, бо не встиг сфотографуватися та вклеїти у паспорт свою фотокартку, а паспорт було вилучено працівниками міліції.

Крім того, 1 березня 2013 року близько 20.00 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 приїхали до с. Веселе Доманівського району Миколаївської області та, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, підійшли до магазину, який розташований за адресою АДРЕСА_9, який належить потерпілій ОСОБА_22. За допомогою ножа зняли скло з вікна. Після чого ОСОБА_1 проник в приміщення даного магазину, а ОСОБА_6 залишився на вулиці, щоб сповістити останнього у разі появи будь-яких осіб. З приміщення магазину, ОСОБА_1 викрав гроші у сумі 3661 грн. та продукти харчування. В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_13 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 5470 грн.

Крім того, 3 березня 2013 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжок товарів з магазинів близько 22.00 год. приїхали в с. Ставки Веселинівського району Миколаївської області, де з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9", розташованого по АДРЕСА_10, належного потерпілій ОСОБА_14 розподіливши між собою ролі, а саме: ОСОБА_6 залишився біля магазину, щоб попередити ОСОБА_1 у випадку появи сторонніх осіб, а ОСОБА_1 шляхом виставлення віконної рами, проник до приміщення магазину, звідки таємно викрали товарів на загальну суму 154 грн.

Крім того, 3 березня 2013 року приблизно о 23:00 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки товарів підійшли до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_10", який розташований по АДРЕСА_11, належний мешканці м. Южноукраїнська Миколаївській області ОСОБА_15 Діючи умисно та повторно, вони розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_6 залишився біля магазину, щоб попередити ОСОБА_1 у випадку появи сторонніх осіб. ОСОБА_1 шляхом зламу вхідних дверей та виставлення вікна у вхідних дверях, проник до приміщення магазину, звідки таємно викрав товарів на загальну суму 4425 грн. Після цього вони з викраденим майном з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, в ніч з 3 на 4 березня 2013 року близько 24.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою з метою вчинення крадіжки товарів та грошей з магазину "Продукти", розташованого по вул. Леніна, с. Ставки, Веселинівського району, належний кооперативному підприємству "Веселинівський комбінат громадського харчування". Діючи умисно та повторно, вони розподілили між собою злочинні ролі, а саме: ОСОБА_6 залишився біля магазину, щоб попередити ОСОБА_1 у випадку появи сторонніх осіб, а ОСОБА_1 шляхом перепилювання замка дверей намагався потрапити до приміщення магазину, але це йому не вдалося з причин, які не залежали від його волі, оскільки, перепилявши дужку навісного замка дверей, вони не змогли відчинити двері в приміщення магазину, які були зачинені на внутрішній замок.

Крім того, 4 березня 2013 року у вечірній час, ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки грошей та інших цінностей приїхав в с. Поділля Веселинівського району Миколаївської області, де підійшов до приміщення церкви, яка розташована по вул. Центральна, 18. Діючи умисно та повторно ОСОБА_1 шляхом зриву вхідних дверей проник до приміщення даної церкви з метою таємного викрадення грошей, проте свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, ОСОБА_1 бажаючи заволодіти чужим майном, діючи умисно та повторно, тієї ж ночі, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення сільради, яка розташована за адресою: с. Поділля, вул. Центральна, 22, з метою таємного викрадення грошей, проте свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Після цього, тієї ж ночі, ОСОБА_1, діючи умисно та повторно, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення Подільського сільського будинку культури, який розташований по вул. Центральна, та знаходиться на балансі Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області з метою таємного викрадення грошей, проте свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 березня 2013 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжок прийшли до с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області, де близько 23.00 год. підійшли до будівлі відділення поштового зв'язку Центру поштового зв'язку № 2, який розташований по вул. Миру в с. Штукар Веселинівського району Миколаївської області. Діючи умисно та повторно, вони розподілили між собою злочинні ролі, а саме: ОСОБА_6 залишився біля будівлі, щоб попередити ОСОБА_1 у випадку появи сторонніх осіб, а останній шляхом зриву навісного замка, проник до приміщення, звідки таємно викрав товар на загальну суму 157 грн. 57 коп.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 березня 2013 року близько 24.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_6, вступивши між собою у попередній зговір з метою здійснення крадіжки товарів, підійшли до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_11", розташованого за адресою: АДРЕСА_12, належний мешканці смт. Веселиново ОСОБА_16 Діючи умисно та повторно, вони розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_6 залишився біля магазину, щоб попередити ОСОБА_1 у випадку появи сторонніх осіб, а останній шляхом виставлення скла у вікні та перепилювання ґрат, проник до приміщення магазину, звідки таємно вчинив крадіжку грошей на суму 4200 гривень та товар. Після цього з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_16 матеріальні збитки на загальну суму 4378 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 березня 2013 року близько 03:00 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою з метою вчинення крадіжки товарів в с. Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області, розподіливши між собою злочинні ролі, проникли до магазину ПП "ОСОБА_5", який розташований по АДРЕСА_4, приналежний ОСОБА_5, звідки, таємно вчинили крадіжку грошей та товарів на загальну суму 5906 грн. 70 коп. Після чого з викраденим майном з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб; незаконне заволодіння паспортом громадянина України; закінчений замах на підроблення паспорта громадянина України; закінчений та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, Захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та вірно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння паспортом громадянина України; за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 358 КК України - закінчений замах на підроблення паспорта громадянина України; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений повторно; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів за епізодами крадіжки 16 жовтня 2012 року грошей та майна на загальну суму 2495 грн. із житлового будинку ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_2, 29 грудня 2012 року із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", розташованого в АДРЕСА_3, за епізодами замаху на крадіжки майна із приміщень Подільської церкви, Подільської сільської ради та Подільського сільського будинку культури розташованих в с. Поділля Веселинівського р-ну Миколаївської області себе не визнав. Поясняв, що даних злочинів не вчиняв в с. Поділля ніколи не був. Вказував, що 29 грудня 2012 року в с. Мостове не перебував, в цей час він знаходився у родичів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в АДРЕСА_6.

За іншими епізодами обвинувачення ОСОБА_1 визнав себе винним в повному об'ємі і вирок в цій частині не оскаржує.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані показання обвинуваченого спростовуються сукупністю досліджених у суді доказів.

Так, по епізоду від 16 жовтня 2012 року крадіжки грошей та майна на загальну суму 2495 грн. із житлового будинку ОСОБА_3 показами потерпілої ОСОБА_3, яка в суді першої інстанції підтвердила, що 16 жовтня 2012 року близько 4-00 години із її домоволодіння, розташованому в АДРЕСА_2 було вчинено крадіжку грошей в сумі 1225 грн. та іншого майна на загальну суму 2495 грн. Що також підтверджується даними протоколу огляду місця події від 16 жовтня 2012 року.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17 березня 2013 року з обвинуваченим ОСОБА_1 , який в ході даної слідчої дії в присутності двох понятих вказав на житловий будинок потерпілої ОСОБА_3, розташований в АДРЕСА_2, до якого він проник через незамкнені двері, показав звідки він викрав майно і гроші потерпілої, вказав на місце куди він викинув гаманець, в якому раніше знаходились викрадені ним гроші. У вказаному обвинуваченим місці працівниками міліції був виявлений та вилучений належний потерпілій ОСОБА_3 гаманець. ( том.3 а.с. 97-99)

Доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв даний злочин, а під час слідчого експерименту оговорив себе є безпідставними і спростовується показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді першої інстанції пояснив, що він був залучений в якості понятого при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 по факту крадіжки майна з домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску вказав на домоволодіння ОСОБА_3, розташоване в АДРЕСА_2, розповів та показав на місці обставини вчинення ним даного злочину.

Дана слідча дія була проведена відповідно до вимог ст.ст. 104, 223, 240 КПК України, з залученням понятих. Тому суд вірно визнав даний доказ допустимим і послався на нього на підтвердження вини ОСОБА_1

За епізодом від 29 грудня 2012 року по факту крадіжки із магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", розташованому в АДРЕСА_3 винність обвинуваченого підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 в суді першої інстанції підтвердила, що в ніч з 29 на 30 грудня 2012 року з її магазину, що знаходиться в АДРЕСА_3, була вчинена крадіжка грошових коштів та товару на загальну суму 7096 грн. 50 коп. Вказані обставини також підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 30 грудня 2012 року.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19 березня 2013 року з обвинуваченим ОСОБА_1 , в ході якого обвинувачений в присутності двох понятих показав, як він проник до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8", а саме пошкодивши металеву решітку та знявши віконну раму, вказав на прилавок та холодильник звідки він викрав продукти харчування, а також вказав на підсобне приміщення звідки він викрав гроші. ( том.4 а.с. 85-87)

Суд обґрунтовано послався на даний доказ на підтвердження вини обвинуваченого, визнавши його допустимим. Оскільки дана слідча дія була проведена відповідно до вимог ст.ст. 104, 223, 240 КПК України, обставини вчинення злочину, на які вказував обвинувачений під час проведення слідчого експерименту, узгоджуються з показами потерпілої та даними протоколу огляду місця події від 30 грудня 2012 року ( т.4 а.с. 53-55).

Крім того, свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які були залучені як поняті при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 по факту крадіжки майна з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_8" підтвердили, що ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску вказав на магазин розташований в с. Мостове Доманівського району, розповів та показав на місці обставини вчинення ним даного злочину.

А тому, доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв даний злочин, а під час слідчого експерименту оговорив себе є безпідставними і спростовується наведеними вище доказами.

За епізодами від 4 березня 2013 року по факту закінченого замаху на крадіжку майна із приміщень Подільської церкви, Подільської сільської ради та Подільського сільського будинку культури винність обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами, а саме протоколом огляду місця події від 5 березня 2013 року згідно якого було встановлено, що вхідні двері церкви мали пошкодження, в приміщенні церкви розкидані предмети.( т.3 а.с. 197-198)

Дані обставини також підтвердив свідок ОСОБА_19, який виявив пошкодження дверей та повідомив міліцію про проникнення сторонніх осіб до церкви.

Даними протоколу огляду місця події від 5 березня 2013 року приміщення Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області під час якого було встановлено, що були відкриті дверцята сейфу, шухляди столів, розкидані по підлозі предмети розбите скло в одному із вікон. ( т.3 а.с 225-226)

Даними протоколу огляду місця події від 5 березня 2013 року приміщення Подільського Будинку культури Веселинівського району Миколаївської області під час якого було встановлено, що в приміщенні малого залу пошкоджено скло у вікні, на одній із тюлевих занавісок та фрагментах скла виявлені плями бурого кольору, фрагмент даної занавіски та фрагменти скла були вилучені з місця події. ( т.3 а.с. 235-236)

Згідно висновків експерта № 134 від 8 квітня 2013 року та № 136 від 10 квітня 2013 року на фрагменті тюлевої тканини та фрагментах скла, вилучених з місця події виявлено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_1 ( т.3 244-245, 247)

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17 березня 2013 року з обвинуваченим ОСОБА_1, в ході якого обвинувачений в присутності двох понятих показав, спосіб проникнення до Подільської церкви, Подільської сільської ради та Будинку культури, пояснив, що проникав у дані приміщення з метою викрадення грошей, однак грошей не знайшов. ( том.3 а.с. 97-99)

Суд обґрунтовано послався на даний доказ на підтвердження вини обвинуваченого, визнавши його допустимим. Оскільки дана слідча дія була проведена відповідно до вимог ст.ст. 104, 223, 240 КПК України, обставини вчинення злочину, на які вказував обвинувачений під час проведення слідчого експерименту, узгоджуються з показами свідка та даними протоколів огляду місця події від 5 березня 2013 року.

Доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв дані злочини, а під час слідчого експерименту оговорив себе є безпідставними і спростовується показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді першої інстанції пояснив, що він був залучений в якості понятого при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_1 за фактами замаху на крадіжки майна з Подільської церкви, Подільської сільської ради та Будинку культури. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску вказав де розташовані дані об'єкти в с. Поділля Веселинівського району, розповів та показав на місці обставини вчинення ним злочинів.

Також є безпідставними доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо не визнання ним розміру збитків в сумі 3150 грн., завданих потерпілій ОСОБА_5 в результаті викрадення ним майна із її магазину. Оскільки, вироком суду з ОСОБА_1 та ОСОБА_20 на користь потерпілої ОСОБА_21 було стягнуто 2009 грн. на відшкодування майнової шкоди і дане рішення судом належним чином вмотивоване.

Таким чином, суд на підставі досліджених доказів, в їх сукупності, дійшов правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 у зазначених злочинах і обґрунтовано кваліфікував його злочинні дії за даними епізодами за ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, що ставлять під сумнів доведеність винності ОСОБА_1 у зазначеному у вироку обсязі злочинних дій, не встановлено. Рішення судом постановлено відповідно вимогам ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому доводи обвинуваченого, щодо неповноти та неправильності судового розгляду є безпідставними.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, обсягу злочинних дій, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому відповідає вимогам ст. 65 КК України і є справедливим.

Підстав для застосування амністії стосовно ОСОБА_1, передбачених ст. 1 Закону України "Про амністію в 2014 році" немає, оскільки він не є тією особою стосовно якої може бути застосована амністія відповідно до даної статті. Клопотання про застосування амністії відповідно до ст.6 вказаного Закону , а саме про скорочення строку невідбутої частини покарання, розглядаються за місцем відбування засудженим покарання відповідно до п.в ч.2 ст.9 Закону України "Про амністію в 2014 році" та не відноситься до компетенції апеляційного суду.

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 426, 532 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді