Ухвала суду № 43220277, 17.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/2424/14-ц Провадження № 22-ц/772/876/2015Головуючий в суді першої інстанції Дернова В. В.Категорія 39Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Голоти Л.О.

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Другої вінницької державної нотаріальної контори, Вінницької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

встановила:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано за ним право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0470 га (кадастровий номер 0510137000:03:040:0185), розташовану по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 відповідно до Державного акту від 30.07.2008 року серії ЯЖ №268624, виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 19.10.2007 року №1342, у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 Вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Не погодившись із рішенням апелянт ОСОБА_2, який не брав участі у справі, проте обґрунтував вирішення судом питання про його права і обов'язки, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній.

Представник позивача ОСОБА_6 проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Інші особи, які беруть участь у справі повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, про що 26.03.2013 року було складено відповідний актовий запис №1 і підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.03.2013 року (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 120/2013, заведеної після померлої ОСОБА_4 позивач ОСОБА_3, який є її рідним сином, подав до Другої вінницької державної нотаріальної контори у передбачений законодавством строк відповідну заяву про прийняття спадщини від 19.04.2013 року (а.с.27). Інші заяви про прийняття та/або відмову від спадщини не надходили (а.с.13).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2013 року (а.с. 6), посвідченого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори за реєстровим № 2-2133, ОСОБА_3 успадкував майно померлої матері. Спадкове майно складається з 47/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, які належали померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Отже, відповідно до положень статті 1261 ЦК України позивач ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_4

Крім вищезазначеного нерухомого майна, померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії ЯЖ № 268624 від 30.07.2008 року, виданого відповідно до рішення органу місцевого самоврядування від 19.10.2007 року № 1342, належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,0470 га (кадастровий номер 0510137000:03:040:0185), розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0501466792014, виданого Управлінням Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області 16.01.2014 року (а.с.10-11).

Однак отримати свідоцтво про право власності за законом на земельну ділянку позивач не мав можливості у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючого документу, а саме Державного акту про право власності на земельну ділянку, що підтверджується роз'ясненням Другої вінницької державної нотаріальної контори від 06.02.2014 року №190/02-14 (а.с.12).

Згідно з статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Суд першої інстанції повно й всебічно дослідив обставини справи і встановивши, що земельна ділянка увійшла до складу спадщини померлої ОСОБА_4 прийшов до обґрунтованого висновку про визнання права власності на неї за спадкоємцем ОСОБА_3

За змістом статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Твердження апелянта про те, що недійсність правочинів за якими він набув у власність земельну ділянку, право власності на яку оскаржуваним рішенням визнано за позивачем, не припинила його права власності, а оскаржуване рішення порушує його права є безпідставними та спростовується наступним.

Рішенням Вінницького міського суду від 27 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2014 року, визнано недійсними: договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0177 га, у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 0510137000:03:040:0186, укладений 22 грудня 2012 року між ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 09 листопада 2012 року та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №2964 та договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0510100000:03:040:0366, укладений 18 квітня 2013 року між ОСОБА_10, що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 09 листопада 2012 року та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №315.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_11 з участю третьої особи - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності на майно - залишено без задоволення.

Рішенням Вінницького міського суду від 26 серпня 2014 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право власності, застосування наслідків недійсності правочинів та зобов'язання до вчинення дій.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності - задоволено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 23 вересня 2014 року, рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельній ділянки площею 0,0177 га, та 0,0314 га, у межах згідно з планом, які розташовані за адресою АДРЕСА_1. скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності - відмовлено.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року залишеною без зміну хвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано прийняте 16 квітня 2014 року рішення державного реєстратора Вінницького міського управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0177 га, прийняте 18 квітня 2013 року рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0314 га, а також прийняте 12 квітня 2013 року рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції про державну реєстрацію поділу об'єкта нерухомості - земельної ділянки площею 0,0470.

Вищевказані обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, та не підлягають доказуванню відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 04 березня 2015 року власником спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 досі зазначена спадкодавець ОСОБА_3 - його мати ОСОБА_4

Таким чином, в апелянта ОСОБА_2 відсутні будь-які речові права на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0470 га, розташовану по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, та право власності на яку визнано за ОСОБА_3 оскаржуваним рішенням суду. Відтак зазначене рішення суду не порушує його права і не може бути скасоване з цих підстав.

К олегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Голота Л.О. Стадник І.М.