Ухвала суду № 43218433, 20.03.2015, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3889/14-ц

20.03.2015

6/328/29/15

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2015 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді: Петренко Л.В., при секретарі: Похвалітовій М.В.

за участі державного виконавця ВДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області Гераськіна С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Токмак подання державного виконавця відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене начальником відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_3,

встановив:

06.11.2014 року до суду надійшло подання державного виконавця відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене начальником відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_3.

В обґрунтування подання зазначено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Токмацького МРУЮ знаходиться виконавче провадження № 45039318/10 відносно боржника ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 808/4360/14 виданого 24.09.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на погашення податкового боргу: заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 110017,01 грн., заборгованість з податку на додану вартість у розмірі - 181527,50 грн., а разом 291544,51 грн.

Боржником ОСОБА_3, в добровільному порядку рішення суду не виконується, ОСОБА_3 даних про види доходу, майно на яке можливо звернути стягнення для погашення боргу до ВДВС Токмацького МРУЮ не надав. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, має можливість виїзду за кордон, що в подальшому ускладнить виконання рішення.

Відповідно до заяви Токмацької ОДПІ за вих. № 2980/10/08-33-23-021 від 08.10.2014 року, стягувач додатково заявляє клопотання стосовно встановлених тимчасових обмежень у праві виїзду боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за межі України. Враховуючи те, що стягувачем заявлено таке клопотання, державний виконавець звернувся до суду з клопотання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року подання задоволено. Тимчасово, до виконання виконавчого листа № 808/4360/14 виданого 24.09.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 податкового боргу - заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 110017,01 грн., заборгованості з податку на додану вартість у розмірі - 181527,50 грн., а разом 291544,51 грн., обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04 березня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 06.11.2014 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Державний виконавець в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання з підстав викладених в ньому.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження наданого державними виконавцем, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Токмацького МРУЮ на виконанні знаходиться виконавче провадження № 45039318/10 відносно боржника ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 808/4360/14 виданого 24.09.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на погашення податкового боргу - заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 110017,01 грн., заборгованості з податку на додану вартість у розмірі - 181527,50 грн., а разом 291544,51 грн.

Боржником ОСОБА_3, в добровільному порядку рішення суду не виконується.

Підставою для звернення до суду з таким клопотанням стала заява стягувача Токмацької ОДПІ за вих. № 2980/10/08-33-23-021 від 08.10.2014 року, в якій стягувач додатково заявляє клопотання стосовно встановлених тимчасових обмежень у праві виїзду боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за межі України.

Особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.

Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857 від 21.01.1994 року, п. 22, 24 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231, вказують, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, зокрема, діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Саме по собі посилання на заборгованість за виконуваним судовим рішенням за відсутності відповідних доказів не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов'язання та наявність у нього паспорту і реальної можливості для виїзду за кордон з цією метою.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

«Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Невиконання може зумовлюватися об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби і подібне. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин.

Саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: - утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; - надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; - своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; - письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

В матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутні відомості про отримання боржником, ОСОБА_3, постанови про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні державний виконавець висловив припущення про те, що ймовірно ОСОБА_3 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В даному випадку в матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутні відомості про отримання боржником, ОСОБА_3, постанови про відкриття виконавчого провадження.

19.01.2015 року ОСОБА_3 зявився до державного виконавця повідомив, що за адресою реєстрації не проживає та надав заяву, в якій просив надсилати документи виконавчого провадження за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 58/3.

Державним виконавцем, нерухомого майна належного боржнику на праві особистої власності не виявлено, транспортних засобів за ОСОБА_3 не зареєстровано.

Державним виконавцем в ході виконавчого провадження встановлені рахунки відкриті на імя боржника, ОСОБА_3, у звязку з чим прийнято рішення про арешт коштів боржника. З встановлених державним виконавцем рахунків відкритих на імя боржника, ОСОБА_3 списано грошові кошти в рахунок погашення боргу з виконання виконавчого листа № 808/4360/14 виданого 24.09.2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом.

Будь-якого іншого майна у боржника не виявлено.

Судом не встановлено свідомого ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.

Суду не надано доказів того, що боржник після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ухиляється від виконання рішення суду (зокрема, шляхом відчуження належного йому майна; втрати або знищення майна; та інше) та не наведено суду фактів, з яких можна було зробити висновок про необхідність виїзду боржника за кордон (зокрема, подача документів до консульської установи для відкриття візи, купівля путівки, білетів, бронювання номеру в готелі, робота боржника пов'язана з постійними відрядженнями за кордон, проживання близьких родичів за кордоном та інше).

В судовому засіданні державний виконавець висловив припущення що маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, боржник має можливість виїзду за кордон, що в подальшому ускладнить виконання рішення суду, проте жодних доказів не надав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Державним виконавцем не надано беззаперечних доказів ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року, ч. 1 ст. 1 якого передбачає, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом. Такі випадки передбачені у ст. 6 зазначеного закону, де вказано, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань; 6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей; 8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі; 9) він перебуває під адміністративним наглядом міліції - до припинення нагляду.

Враховуючи вище наведене, державним виконавцем не надано доказів у підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві. Також суду не надано доказів у підтвердження наміру боржника виїхати за межі України, його звернення до відповідних органів з цього питання.

В даному випадку невиконання виконавчих листів про стягнення боргу хоч і зачіпають законні права стягувачів, але з боку державного виконавця доказового обґрунтування необхідності тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у виїзді за межі країни не має, тому відсутня на даний період часу необхідність обмежити його у виїзді за кордон.

Державним виконавцем не надано беззаперечних доказів ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання, оскільки відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 212, 377-1 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні подання державного виконавця відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене начальником відділу ДВС Токмацького МРУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_3, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через Токмацький районний суд Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя/підпис/

згідно з оригіналом

Суддя