Ухвала суду № 43218236, 23.03.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.03.2015

Справа № 320/10253/14-к

У Х В А Л А

про відмову в клопотанні про зміну запобіжного заходу

23 березня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

колегії суддів:

головуючого - судді Ковальової Ю.В.,

суддів - Бахаєва І.М.,

Пономаренко Л.Е.,

за участю прокурора - Савон А.С.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

при секретарі - Бочко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження № 12013080140003276 від 18.07.2013 року та кримінального провадження № 12014080140003923 від 12.08.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, за яким до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

встановив:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12013080140003276 та № 12014080140003923 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України.

До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із взяття під варту на більш м'який запобіжний захід.

В обґрунтування клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.08.2014 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 19.02.2015 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 термін запобіжного заходу ще на 60 діб. На даний час виникли нові обставини, що не були враховані при первісному обранні запобіжного заходу та відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу як тримання під вартою та ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, з огляду на наступне. Підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 перешкоджатиме в майбутньому встановленню істини у кримінальному провадженні- немає. Крім того, ризик, передбачений п. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу розслідування, спростовується тим, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем свого проживання, має родину, дітей, онуків, потребує медичної допомоги, відповідно до виписки з історії хвороби, згідно інформації начальника СІЗО ОСОБА_3 перебуває на амбулаторному лікуванні в СІЗО та постійно скаржиться на нестерпний сильний біль, не може самостійно себе обслуговувати та належної медичної допомоги у СІЗО йому надати не можуть. Оскільки взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу із взяття під варту на менш суворий запобіжний захід.

Вислухавши думку захисника та обвинуваченого, які в судовому засіданні повністю підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання та зазначила, що ризики, які були досліджені судом при обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу не минули, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2014 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

19.02.2015 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.04.2015 року.

Обвинувачений та захисник посилаються на необхідність зміни запобіжного заходу на більш м'який у зв'язку з погіршенням стану здоров'я обвинуваченого та потребою в подальшому продовження лікування, що є неможливим в умовах перебування в слідчому ізоляторі. При цьому документально підтвердженої інформації про неможливість надання належної медичної допомоги працівниками слідчого ізолятору до суду не було надано. Згідно відповіді начальника СІЗО - начальника арештного дому Запорізького слідчого ізолятора підполковника внутрішньої служби Бунака В.П. - ОСОБА_3 знаходиться в СІЗО на амбулаторному лікуванні.

Судом встановлено, що обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КПК України, що свідчить про те, що на шлях виправлення та перевиховування не став та знову вчинив умисний тяжкий злочин що і стало підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, а також про необхідність продовження лікування в спеціалізованій медичній установі для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 183, 331 КПК України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду Ю.В. Ковальова

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду І.М. Бахаєв

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Л.Е. Пономаренко