Вирок № 43217196, 10.03.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

№ 1 кп/235/52/15

№ 235/5352/14к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючої судді Величко О.В.

суддів Корнєєвої І.В., Воробйова С.О.

при секретарі Соболь О.С.

за участю прокурора Гусейнова Е.Г.

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Богородськ Горьківської області, Росія, громадянин України, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Протягом травня та червня 2014 року між ОСОБА_4 та його знайомим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, склалася конфліктна ситуація на грунті того, що ОСОБА_4 стало достовірно відомо про факти інтимних стосунків між його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Вказана конфліктна ситуація розвинула у ОСОБА_4 почуття ревнощів та помсти до ОСОБА_5

Знаходячись у вказаному стані, з метою помститися, та в раз і назавжди припинити образливі дії ОСОБА_5, у ОСОБА_4 виник умисел на його вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння йому смерті.

05.07.2014 року близько 22.00 годин, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_5 повинен йти на роботу в четверту зміну, вирішив скоритсатися темним часом доби для скоєння задуманого злочину, та з метою реалізації свого злочинного наміру заздалегідь приїхав на своєму автомобілі « PEGEOT» реєстраційний номер НОМЕР_1 в район місця проживання ОСОБА_5 Залишивши свій автомобіль в районі перехрестя вул. Леніна та провулка Борового в м. Красноармійську Донецької області, ОСОБА_4, взявши з собою молоток, який вирішив використати в якості знаряддя вчинення злочину, пішов на АДРЕСА_2, на якій проживає ОСОБА_5 Зупинившись в районі приватного домоволодіння АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 став стежити за будинком АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_5, та чекати, коли останній вийде на вулицю. 05.07.2014 року близько 23.20 годин, побачивши ОСОБА_5, який вийшов з зазначеного будинку, ОСОБА_4 попрямував йому на зустріч. Зустрівшись на тротуарі поблизу Управління Державної казначейської служби, яка розташована за адресою : Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Шота, 181, ОСОБА_4, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, молотком, який був у нього при собі, умисно наніс ОСОБА_5 не менше восьми ударів в життєво важливу область - голову, внаслідок чого заподіяв: відкриту проникаючу черепно-мозкову травму : відкриті вдавлені переломи лобної, тім»яної, потиличної кісток зліва, перелом основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня із здавленням його уламками лівої скроневої кістки, пошкодження лівої скроневої долі, внутрішньомозкову гематому, субарахноїдальний крововилив лівої гемісфери, пневмоцефалію ( одиничні бульбашки повітря в проекції переломів), клінічний перебіг яких ускладнився глибоким правостороннім геміпарезом, більше вираженим в руці, елементами моторної та сенсорної афазією, по одній забитій рані волосистої частини голови та обличчя: по нижньому краю лівого тім»яного бугра, на 4,5 см вгору від прикріплення лівої вушної раковини, правого тім»яного бугра, між правим і лівим тім»яними буграми, на 20 см вгору від перенісся; на 2,5 см допереду від лівого кінця вищеописаної рани; на 1,5 см допереду від правого кінця вищеописаної рани; на 6,5 см вгору від потилочного бугра і на 10,5 см вправо від прикріплення лівої вушної раковини; середньої третини лівого лобового бугра, лобової області по передній серединній лінії на 2,5 см вгору від перенісся, які своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; не менше двох ударів по лівому передпліччю, внаслідок чого заподіяв по одній забитій рані лівого передпліччя по передній поверхні в середній третині та по задній поверхні в нижній третині, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, а також не менше шести ударів в область спини та верхніх кінцівок внаслідок чого заподіяв чотири синця спини праворуч по навколохребцевим лініям, множинні садна і підшкірні гематоми верхніх кінцівок, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після нанесення зазначених ударів ОСОБА_4, будучи переконаним, що внаслідок отриманих ОСОБА_5 травм неминуче настане смерть, тобто що він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, втік з місця скоєння злочину, а ОСОБА_5 залишив лежати на місці спричинення йому тілесних ушкоджень.

Однак смерть ОСОБА_5 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_5 було доставлено до Красноармійської ЦРЛ, де йому була надана своєчасно кваліфікована медична допомога.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що дізнався про інтимні стосунки своєї дружини ОСОБА_6 з ОСОБА_5, з яким він працював на одному підприємстві. З метою з'ясування відносин, він дізнався про графік роботи ОСОБА_5

05.07.2014 року він увечері взяв молоток, який поклав в сумку, сів в машину та перед роботою вирішив зустрітися з ОСОБА_5, який в той день також як і він повинен йти на роботу у четверту зміну. Оскільки він знав про місце проживання ОСОБА_5 , чекав його поблизу будинку АДРЕСА_4, а поблизу території Управління казначейства зустрів потерпілого, де завдав йому тілесні ушкодження : приблизно 8 разів наніс удари в область голови, від яких ОСОБА_5 впав на асфальт, декілька ударів наніс в область спини. В подальшому молоток викинув у водойм , розташований біля парку Ювілейний . В момент , коли наносив удари нічого не розумів, та не міг перебачити завдані ним наслідки - тяжкі тілесні ушкодження, не бажав настання смерті потерпілого. Цивільний позов визнав у повному обсязі, та пояснив, що часткового сплатив потерпілому 10000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, 06.07.2014 року її сину ОСОБА_5 обвинуваченим були завдані тяжкі тілесні ушкодження - відкрита проникаюча рана ЧМТ, ушиб головного мозку височної кістки, ушкодження лівої височної долі з створенням внутрімозкової гематоми, що є причиною тяжкого розладу його здоров»я, на відновлення якого виникла потреба в додаткових витратах. За період його лікування нею було витрачено 13194 грн. 45 коп. на придбання ліків, а за період лікування до 27.01.2015 року , зокрема за проведення операції по встановленню пластин у місцях відсутності кістяних покровів - 10818, 56 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., а на користь ОСОБА_5 - 10000 грн. Причиною завдання тілесних ушкоджень її сину , за її думкою, це помста ОСОБА_4 за близькі стосунки, які склалися між ОСОБА_5 та дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 06.07.2014 року приблизно о 1 годині вона разом з чоловіком поверталась зі свята та в районі Приватбанку, по вул. Шота в м. Красноармійську побачила чоловіка, якого впізнала як свого знайомого ОСОБА_5, який лежав на землі на животі. В області затилочної частини голови побачила рану , чоловік був без свідомості. Її чоловік викликав машину «швидкої допомоги» , яка відвезла ОСОБА_5 в лікарню, а вона позвала мати потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_5 знає як спокійну дружелюбну людину.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 06.07.2014 року вночі її дружині ОСОБА_10 зателефонувала її сестра ОСОБА_3 і повідомила, що її сина побили і він знаходиться в лікарні. По приїзду в лікарню він побачив ОСОБА_5, який знаходився у свідомості, однак нічого не говорив. В подальшому разом з працівниками міліції приймав участь в огляді місця події. Як після з'ясувалось, винним в побитті потерпілого ОСОБА_5 був ОСОБА_4, з яким він був знайомий та від якого він дізнався про його конфлікт з ОСОБА_5 за місяць до скоєного. За його думкою, мотивом злочину була помста , оскільки ОСОБА_4 знав про близькі стосунки його дружини ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Пізніше він мав розмову з ОСОБА_4, в ході якої останній сказав, що бажав ОСОБА_5 спричинити тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є знайомою ОСОБА_5. Після того, як йому були завдані тілесні ушкодження, вона неодноразово приходила до нього в лікарню. ОСОБА_5 перебував у недоброму стані , у нього було погано з пам'яттю та мовленням, самостійно рухатися не міг. Зі слів ОСОБА_5 їй було відомо про конфлікт , який стався між ним та ОСОБА_4 за місяць до пригоди.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 06.07.2014 року приблизно о 1 годині він разом з дружиною ОСОБА_8 повертався додому та в районі Приватбанку, по вул. Шота в м. Красноармійську побачив чоловіка, якого впізнав як свого знайомого ОСОБА_5, який лежав на землі на животі. Голова була повністю розбита , але знаходився ще у свідомості, навколо нього на асфальті була кров. Він визвав машину «швидкої допомоги», а його дружина побігла за матір'ю ОСОБА_5. Пізніше вони навідувались до ОСОБА_5 у лікарню, стан його здоров'я був поганий, нікого не впізнавав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 знає з дитинства,є його другом. Йому відомо, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були близькі стосунки, про які дізнався ОСОБА_4 Зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що ОСОБА_4 цікавився графіком роботи ОСОБА_5. Останній раз бачив ОСОБА_5 29.10.2014 року в лікарні, у нього були наявні дефекти мовлення, голова розбита.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 є його знайомим, який неодноразово просив у нього газовий балончик для самозахисту, оскільки опасався ОСОБА_4 Останній знав за відносини його дружини ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у зв»язку з чим дізнався про його графік роботи. Йому відомо, що ОСОБА_4 завдав тілесні ушкодження молотком ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що проживає сумісно з матір»ю потерпілого - ОСОБА_3 05.07.2014 року приблизно в 23-20 годин ОСОБА_5 пішов на роботу, а ніччю 06.07.2014 року ОСОБА_8 повідомила про те, що ОСОБА_5 завдані тілесні ушкодження і його відвезли в лікарню. Очевидцем пригоди він не був. В теперішній час ОСОБА_5 знаходиться вдома під наглядом бабусі.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_4 разом працює на одному підприємстві ПАТ «ШУ «Покровське» . 06.07.2014 року ОСОБА_4 розповів про те, що завдав тілесні ушкодження ОСОБА_5 та не знає, чи залишився той жив, а 07.07.2014 року він сказав на роботі про те, що вбив людину. Йому також відомо про те, що раніше між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботі був конфлікт , причину якого він не знає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що дійсно з ОСОБА_5 у неї були близькі стосунки , які продовжувались до травня 2014 року, тобто до моменту, коли їй зателефонувала його мати ОСОБА_3 і вимагала припинити зустрічі. Ії чоловік також дізнався про її стосунки з ОСОБА_5. Про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 вона дізналась від свого чоловіка , який розповів, що безпосередньо він побив ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 внаслідок відкритої проникаючої рани ЧМТ знаходився у нього на лікуванні з серпня 2014 року, стан його здоров»я важкий, переніс операції. На теперішній час він потребує стороннього догляду, оскільки в нього порушена моторика , не має можливості самостійно рухатись.

Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема доведена поясненнями обвинуваченого в судовому засіданні, показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16., а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами .

Згідно протоколу огляду від 06.07.2014 року в приймальному відділенні Красноармійської ЦРЛ оглянуті особисті речі потерпілого ОСОБА_5 : сорочка з накладенням речовини бурого кольору, туфлі, які буди вдягнені на потерпілому ОСОБА_5 на момент вчинення відносно нього кримінального правопорушення , штани потерпілого з накладенням речовини бурого кольору . Вищевказані речі поміщені до поліетиленового пакету, який опечатаний, скріплений біркою з підписами понятих ( а. с. 7-10).

Згідно протоколу огляду місця події від 06.07.2014 року оглянута прилегла територія до будинку № 181 по вул. Шота в м. Красноармійську, виявлені сліди речовини бурого кольору неподалеку будинку № 181 по вулиці Шота м. Красноармійську ( а. с. 12-14).

Згідно явки з повинною обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 ( а. с. 15)

Згідно листа за № 3893 від 02.10.2014 року ПАТ «ШУ «Покровське» ОСОБА_4 працював за наступним графіком : 05.07.2014 року - 4 зміна; 06.07.2014 року - вихідний; 07.07.2014 року - вихідний. Згідно Правил внутрішнього розпорядку для робочих, ІТР та службовців ПАТ «ШУ «Покровське» робота в 4 зміну передбачає: з 0.00 годин до 1.00 годин - проведення наряду, час на зміну одягу, отримання ліхтаря, засобів індивідуального захисту, відмітки в контрольному табелі ; з 1.00 до 2.00 годин - час переміщення до робочого місця ; з 02.00 годин до 08.00 годин - робочий час ; з 08.00 годин до 09.00 годин - час переміщення з робочого місця ; з 09.00 годин до 09.30 годин - час на здавання засобів індивідуального захисту, відмітки в контрольному табелі, зміну одягу. Згідно з табелем обліку робочого часу ОСОБА_4 перебував в шахті з 01.20 годин до 09.00 годин ( а. с. 38).

Згідно протоколу огляду місця події від 07.07.2014 року в приміщенні кабінету № 15 Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області оглянуті особисті речі ОСОБА_4, а саме : спортивна куртка, штани, футболка, туфлі, в які був одягнутий обвинувачений в момент, коли наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5 ( а. с. 39-44).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 08.07.2014 року ОСОБА_4 вказав на місце, де він чекав ОСОБА_5 поблизу будинку АДРЕСА_4, напрямок, де розташовано будинок АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_5, на місце, де він зустрівся з ОСОБА_5 поблизу території Управління казначейства за адресою : м. Красноармійськ, вул. Шота буд. 181 та наніс йому удари, показав механізм їх нанесення, а також вказав на місце ( очерет водойм на м-н Южний м. Красноармійська) куди він 05.07.2014 року викинув молоток, яким наносив удари ( а. с. 53-64).

Згідно висновку експерта № 188 при судово-медичному огляді у ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено ( а. с. 66).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи від 15.08.2014 року № 70/15-1888 кров гр. ОСОБА_5 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи А (11) з ізогемаглютинінами анти В та супутнім антигеном Н.

У слідах на фрагментах сорочки , джинсових брюк , ременя ,вилучених у гр.. ОСОБА_5, спортивної куртки , правого туфля, вилучених у гр.. ОСОБА_4, змиву , полімерному пакету , металевій частині , та ручці молотка виявлено кров людини.

Кров у слідах на фрагментах сорочки, джинсових брюках, ремені вилучених у гр.. ОСОБА_5, спортивній куртці, правому туфлі вилучених у ОСОБА_4 та змиві може походити від особи ( осіб) з групою крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти -А та анти -В системи АВ0, у тому числі й від ОСОБА_5

Висловитися чітко щодо походження групи крові на молотку,вилученому під час проведення слідчого експерименту ( об'єкти №№ 31-35) не є можливим у зв'язку з неможливістю виключення або усунення антигенного впливу предмета-носія, але не можливо виключити походження слідів від особи ( осіб) з групою крові В (111) За умови можливого змішування відрові кількох осіб у одних і тих же слідах кров може походити від осіб з В (111) і 0(1) групами крові за системою АВ0, у такому випадку виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_5 у вигляді домішки до крові особи ( осіб) з В(111) групою ( як супутнім антигеном Н, так і без нього).

На рукоятці молотка, вилученого під час проведення слідчого експерименту ( об»єкт № 36), виявлено піт . Походження поту від ОСОБА_4 не виключається.( а. с. 90-106).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.08.2014 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050410001468- два фрагменти сорочки, брюки з джинсової тканини, пара туфель, пара шкарпеток, які належать потерпілому ОСОБА_5; футболка,брюки, куртка спортивна, пара туфель, які належать ОСОБА_4; контроль марлі на змив РБК, пакет з полімерного матеріалу, молоток, зразок крові у рідкому стані, зразок крові у висушеному стані, в упакованому та опечатаному вигляді, та долучені в якості речових доказів і здані на зберігання до камери схову Красноармійського МВ. ( а .с. 107-108).

Згідно висновку експерта № 267 при судово-медичному огляді у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкову травма : відкриті вдавлені переломи лобної, тім»яної, потиличної кісток зліва, перелом основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня із здавленням його уламками лівої скроневої кістки, пошкодження лівої скроневої долі, внутрішньомозкову гематому, субарахноїдальний крововилив лівої гемісфери, пневмоцефалію ( одиничні бульбашки повітря в проекції переломів), клінічний перебіг яких ускладнився глибоким правостороннім геміпарезом, більше вираженим в руці, елементами моторної та сенсорної афазією, по одній забитій рані волосистої частини голови та обличчя: по нижньому краю лівого тім»яного бугра, на 4,5 см вгору від прикріплення лівої вушної раковини, правого тім»яного бугра, між правим і лівим тім»яними буграми, на 20 см вгору від перенісся; на 2,5 см допереду від лівого кінця вищеописаної рани; на 1,5 см допереду від правого кінця вищеописаної рани; на 6,5 см вгору від потилочного бугра і на 10,5 см вправо від прикріплення лівої вушної раковини; середньої третини лівого лобового бугра, лобової області по передній серединній лінії на 2,5 см вгору від перенісся. Вищевказані тілесні ушкодження утворились від не менш шести з достатньою силою ударних впливів в область тупим предметом і по своєї сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;

по одній забитій рані лівого передпліччя по передній поверхні в середній третині та по задній поверхні в нижній третині, які утворились від двох ударних впливів тупого предмета, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; чотири синця спини праворуч по навколо хребцевим лініям, множинні садна і підшкірні гематоми верхніх кінцівок, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.( а. с. 111-114).

Згідно амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 426 ОСОБА_4 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особи за демонстративно - нестійким типом, В період часу, інкримінованому йому діянню міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не знаходився у тимчасово - хворобному стані, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.( а. с. 117-120).

Згідно акту амбулаторно додаткової комплексної психолого - психіатричної експертизи № 441 ОСОБА_4 є психічно здоровим. В період часу, який відповідає інкримінованому йому діянню був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії і керувати ними.; не знаходився у тимчасово - хворобному лікуванні, не знаходився у стані фізіологічного афекту . В момент вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_4 знаходився в стані вираженої емоційної напруги, стресу , які значним образом знизили його здатність контролювати свої дії і передбачити їх наслідки. У ОСОБА_4 відсутні індивідуально-психологічні характеристики, які явним образом могли вплинути на його поведінку в момент вчинення правопорушення . В теперішній час ОСОБА_4 хронічною психічною хворобою не страдає , може усвідомлювати свої дії і керувати ними . В застосуванні заходів медичного характеру не потребує ( а. с. 140-146).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України замах на злочин має місце тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок ( смерть) не настав з причин, незалежних від волі винного.

Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про злочин проти життя та здоров»я особи» № 2 від 07.02.2003 року для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ( ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з»ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб»єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Завдання ушкоджень в життєво важливі органи тіла, які, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише через випадковий збіг обставин, незалежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство. Якщо винний діяв не з прямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. Тому у випадках, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона не може бути притягнута до відповідальності за замах на вбивство.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 склалися особисті неприязні стосунки на ґрунті того, що ОСОБА_4 достовірно стало відомо про факти інтимних відносинах, які мали місце за два місяця до події, між його дружиною ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з приводу чого раніше виникав конфлікт. Обвинувачений дізнався про графік роботи потерпілого, та 05.07.2014 року ОСОБА_4 наніс не менш 8 ударів і життєво-важний орган тіла - голову ОСОБА_5 молотком, який спрямовано взяв з собою з метою скоєння злочину та в подальшому, після завдання тілесних ушкоджень , викинув в водойм. Окрім того, жодного заходу для відвернення настання для потерпілого шкідливих наслідків не вжив, залишивши потерпілого лежати в безпорадному стані.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які полягають в закінченому замаху на умисне вбивство,тобто в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при цьому особою були виконані усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не мав наміру позбавити життя потерплого, оскільки не наносив спрямовано в життєво-важний орган тіла - голову ударів спростовуються протоколом слідчого експерименту ( а. с. 55), в якому зазначений механізм нанесення обвинуваченим ударів: «наносив удари зверху вниз», та поясненням самого обвинуваченого в судовому засіданні про те, що в момент нанесення ударів - не менш 8 в голову, 6 ударів в область спини, потерпілий, який за ростом був вище обвинуваченого, присідав та закривався руками, потім від ударів впав на землю.

За даними судово-медичної експертизи пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 про спосіб, інтенсивність і локалізацію тілесних ушкоджень, які він завдав потерпілому, повністю підтверджені відповідними висновками. Локалізація та характер цих ушкоджень ( не менш восьми ударів в життєво важний орган тіла - голову ) свідчать про намір обвинуваченого позбавити життя потерпілого.

Доводи обвинуваченого про відсутність умислу на навмисне вбивство у ОСОБА_4 спростовуються даними судово-медичної експертизи ( карти виїзду швидкої медичної допомоги), поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8 в судовому засіданні, з яких вбачається , що прийом виклику машини швидкої допомоги був здійснений ОСОБА_11 - 00,42 годин 06.07.2014 року в той час, коли обвинувачений вже знаходився на роботі.

Твердження обвинуваченого про те, що він не бажав настання смерті під час нанесення ударів молотком потерпілому , оскільки перебував у стані сильного душевного хвилювання спростовуються висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 426 ,амбулаторно додаткової комплексної психолого - психіатричної експертизи № 441, суд оцінює критично , як спосіб захисту.

Тобто обвинувачений ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця-настання смерті ОСОБА_5, але цей злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі,- внаслідок своєчасного виявлення пораненого , якого він залишив, вважаючи його мертвим, і своєчасного надання йому необхідної медичної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий ( а.с. 36,37), на обліку у лікаря-нарколога-лікаря-психіатра не перебуває ( а.с. 28-29), за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно ( а.с. 31,32).

Обставини, які пом'якшують покарання, суд визнає, що обвинувачений, частково сплатив матеріальну шкоду,завдану потерпілому.

Часткове визнання обвинуваченим себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України, суд не розцінює як щире каяття, оскільки вказана обставина припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовим нести кримінальну відповідальність.

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд враховує ступень тяжкості вчиненого ним злочину , зокрема - особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який судимості не має, позитивно характеризується, частково відшкодував матеріальну шкоду, та суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання буде відповідати принципам і меті його призначення.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладів охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров»я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь Фінансового управління Красноармійської міської ради в розмірі 950 грн. 52 коп. витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_5 доведений в судовому засіданні, визнаний потерпілим і відповідно до ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі.

Потерпілими ОСОБА_5 і ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на лікування в розмірі 13194,45 грн. та додаткові витрати на лікування, пов»язані з проведенням операції по встановленню пластин у місцях відсутності кістяних покровів в розмірі 10818, 56 грн., а всього в розмірі 24013,01 грн., та моральної шкоди на користь ОСОБА_3 - в розмірі 50000 грн., ОСОБА_5 - в розмірі 100000 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому витрати, пов»язані з придбанням ліків.

Враховуючи вищезазначені норми права, а також той факт, що обвинуваченим частково відшкодована матеріальна шкода - в розмірі 10000 грн., суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог - а саме в розмірі 14013,01 грн.

Матеріальною правовою підставою компенсації моральної шкоди є норми цивільного права, зокрема ст.ст. 23,280, 1167,1168 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вищезазначеного, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 - в розмірі 100000 грн., а на користь ОСОБА_3 - в розмірі 10000 грн.

Згідно із Законом України « про судову експертизу» проведення експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Разом з тим суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати, пов»язані із залученням експертів, зокрема проведенням судово-імунологічної експертизи у розмірі 1229,80 грн.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази : два фрагменти сорочки, брюки з джинсової тканини, пара туфель, пара шкарпеток, які належать потерпілому ОСОБА_5, повернути її власнику - ОСОБА_5, футболка,брюки, куртка спортивна, пара туфель, які належать ОСОБА_4- повернути обвинуваченому ОСОБА_4, контроль марлі на змив РБК, пакет з полімерного матеріалу, молоток, зразок крові у рідкому стані, зразок крові у висушеному стані, в упакованому та опечатаному вигляді, та долучені в якості речових доказів і здані на зберігання до камери схову Красноармійського МВ- знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 392, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, взявши його під вату в залі суду негайно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 обрати в виді тримання під вартою ,в СІ -6 м. Артемівська Донецької області взявши його під варту в залі суду.

Термін покарання обчислюється з дня взяття під варту, тобто з 10.03.2015 року.

Цивільний позов Красноармійського міськрайонної прокуратури, яка діє в інтересах Красноармійської ЦРЛ про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь міського бюджету міськфінуправління Красноармійської міської ради на розрахунковий рахунок 31415544700060 УГКСУ м. Красноармійська Донецької області МФО 834016, ОКПО 37803022 витрати, пов»язані з лікуванням потерпілого в розмірі 950,52 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 14013,01 грн., моральну шкоду на користь ОСОБА_3 - в розмірі 10000 грн., на користь ОСОБА_5 - моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 1229,80 грн. р/р № 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Речові докази: два фрагменти сорочки, брюки з джинсової тканини, пара туфель, пара шкарпеток, які належать потерпілому ОСОБА_5, повернути її власнику - ОСОБА_5, футболка,брюки, куртка спортивна, пара туфель, які належать ОСОБА_4- повернути обвинуваченому ОСОБА_4, контроль марлі на змив РБК, пакет з полімерного матеріалу, молоток, зразок крові у рідкому стані, зразок крові у висушеному стані, в упакованому та опечатаному вигляді, та долучені в якості речових доказів і здані на зберігання до камери схову Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецької області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 діб з моменту його оголошення, а засудженим, які знаходяться під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуюча:

Судді: