Постанова № 43214997, 23.03.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/767/13-а

№2-а/639/3/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

6 березня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Жовтневої районної адміністрації Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення, адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 до Харківської міської ради, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання КП «ХМБТІ» вчинити певні дії, суд-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жовтневої районної адміністрації Харківської міської ради про визнання рішення від 07.07.2009 року за №41-42 «Про розгляд заяви гр.. ОСОБА_3» незаконним та скасувати його.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2013 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Харківську міську раду.

Ухвалою суду від 22 січня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Жовтневої районної адміністрації Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року , ухвала суду від 22.01.2014 року була скасована , справа направлена до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 18 липня 2014 року до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3.

У обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що Київський районний суд м. Харкова залучив його у якості третьої особи по справі за позовом ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на житло , видане 1.04.1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду , реєстраційний №6-98-128222 недійсним.

В січня 2013 року він ознайомився з матеріалами зазначеної справи , в яких виявив рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 07.07.2009 року за № 41-42 про розгляд заяви ОСОБА_3 та яким було прийнято до експлуатації прибудовані приміщення №5 площею 10,4 кв. м., 4 площею 7,40 кв. м. АДРЕСА_1.

1.04.1998 року у спільну сумісну власність ОСОБА_5 та його як члену сім'ї, була приватизована квартира АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності на житло. Відповідно даного свідоцтва та технічного паспорту вбачається ,що квартира розташована на 1 поверсі одноповерхового будинку та складається з трьох кімнат житлу площею 29,5 кв. м., в тому числі: 1-а кімната площею 10,4 кв.м., 2-а кімната площею 10,9 кв. м. , 3-я кімната площею 9,1 кв. м., кухня площею 7,4 кв. м., приватизована площа склала 36,9 кв. м., так як 10 кв. м. були самовільно побудовані, а всього загальна площа квартири склала 46,9 кв.м.. Тобто на момент приватизації приміщення 4 та 5 не являлися самовільно побудованими, внаслідок чого і ці приміщення були включені у площу для приватизації квартири.

У 2003 році померла бабуся ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1 , однак ця частина дол. теперішнього часу залишається відкритою, оскільки ОСОБА_3 , який є спадкоємцем за заповітом, спадкове право не оформив.

При видачі свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 , його права , так і права ОСОБА_5 порушені не були.

З 1998 року по день смерті 2003 рік, бабуся ОСОБА_5 не зверталася з заявою проте, що приміщення №№4, 5 являються самовільними побудовами, так як знала, що ці приміщення нею не були прибудовані , а побудовані ще в 1950 роках ДЕУ та являлися власністю виконкому. На ці дві кімнати на сім'ю ОСОБА_5 було відкрито особистий рахунок, у зв'язку з поліпшенням житлових умов. З тексту рішення №41-42 від 07.07.2009 року не вбачається , що приміщення №№4,5 являються самовільною побудовою, а вказано , що вони не прийняті в експлуатацію. Прийняттям рішення від 07.07.2009 року Жовтневий районний виконавчий комітет м. Харкова порушив його права як власника , прийняв в експлуатацію приміщення №№4,5 квартири АДРЕСА_1, які включені в площу приватизації в 1998 році та дане свідоцтво про право власності на житло ніким не скасовано.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та представник останнього ОСОБА_7 позов підтримали у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному, проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечували , посилаючись на його безпідставність.

28.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся з самостійним позовом, який ухвалою від 28.07.2014 року було залишено без руху на надано строк для усунення недоліків.

1.08.2014 року ОСОБА_3 надав самостійний позов , який 1.08.2014 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

1.08.2014 року ОСОБА_3 надав зустрічний уточнений позов .

Ухвалою суду від 4 .08.2014 року у прийнятті позову ОСОБА_3 від 28.07.2014 року та 1.08.2014 року було відмовлено.

29.10. 2014 року ОСОБА_3 надав другий зустрічний адміністративний позов .

Ухвалою суду від 19.11.2014 року у прийнятті позову від 29.10.2014 року було відмовлено.

9.12.2014 року та 15.01.2015 року ОСОБА_3 надав зустрічний позов .

Ухвалою суду від 15 січня 2015 року зустрічні позови ОСОБА_3 від 9.12.2014 року та 15.01.2015 року залишені без руху та надано строк для усунення недоліків.

26.01.2015 року третьої особою яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 було подано адміністративний позов до Харківської міської ради, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання КП «ХМБТІ» вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 26.01.2015 року адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 до Харківської міської ради, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання КП «ХМБТІ» вчинити певні дії був прийнятий для розгляду з позовом ОСОБА_1.

У обґрунтування свого позову ОСОБА_3 посилається на те, що КП «ХМБТІ» не виконало норми інструкції щодо проведення робіт технічної інвентаризації після залучення до інвентарної справи рішення виконавчого комітету Жовтневої у місті Харкові ради №41-42 від 07.07.2009 року по прийняттю до експлуатації приміщень №5 та 34 квартири АДРЕСА_1, а саме не поставило штамп «приміщення №5/площею 10,3 кв.м./ та 34 /площею 7,4 кв. м./узаконено рішенням РВК №41-42 від 07.07.2009 року»

У судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення відповідні вищенаведеному.

Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував , посилаючись на те, що підстав для скасування законного рішення РВК №41-41 немає, то на аркуші 128 т. 1 справи є лист державного архіву про відсутність рішень РВК про прийняття до експлуатації приміщень 1-7 та 1-8 /тепер 4-4 та 4-5/.

Представник Харківської масткої ради в судове засідання не з'явися , надав письмові заперечення , в яких зазначив про необхідність закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, просив розглядати справу за його відсутністю. /а.с 17-18/.

Представник Жовтневої районної адміністрації Харківської міської ради судове засідання не з'явився , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом передачі телефонограми.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухав пояснення сторін , їх представників , дослідивши матеріали справи, приватизаційної справи, вважає, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті: (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджується документально протоколом №40 від 25.11.1952 року засідання виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих , що житлова площа по АДРЕСА_1 була розділена між гр. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . /а.с.135 том. 1/.

Відповідно до архівного витягу з протоколу №47 засідання виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів від 1.12.1953 року , будинок АДРЕСА_1 складався з 5 кімнат та 2 кухонь, площею 30 кв.м., взятий на баланс б/у №0513 як виморочний . /а.с.126 том. 2/.

Протоколом №28 від 10.08.1954 року засідання виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих було дозволено обмін квартир між гр.. ОСОБА_10 та гр.. ОСОБА_11. Внаслідок прийнятого рішення сім'я ОСОБА_10 займала кімнату площею 11 кв. м. та кухню 10 кв. м.. /а.с.138 том 1/

Згідно свідоцтва про право власності на житло №6-98-128222 від 01.04.1998 року , виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду , посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Загальна площа квартири становить 36,9 кв.м. .

Право власності було зареєстровано у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності 14.04.1998 року . /а.с.39 том 1/

Відповідно до акту поточних змін та ескізу , які знаходяться у матеріалах приватизаційної справи , складених до 1998 року загальна площа квартири АДРЕСА_1 46,9 кв. м., приватизована частина - 36,9 кв. м..

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 станом на 26.02.19998 року , квартира складається з трьох кімнат житловою площею 29,5 кв. м., у тому числі приміщення 5- площею 10,4 кв.м., приміщення 6, площею 10 кв.м., приміщення 7, площею 9,1 кв. м., приміщення 7, площею 7,4 кв. м., приміщення 3 /вбиральня/ площею 0,9 кв. м., приміщення 2, площею 5,9 к. м., приміщення І та тамбуру 0,8 кв. м./приміщення1/.

З технічного паспорту вбачається , що приміщення І,1,2,3 є самочинними /а.с.2 приватизаційної справи/.

Таким чином , судом встановлено, що квартира площею 36,9 кв. м. була приватизована ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з урахуванням спірних приміщень №4,5 та за винятком самочинно збудованих приміщень І,1,2,3.

Стаття 41 Конституції України передбачає: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».

Відповідно до ч. 1,6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті /у разі її створення/ ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або закону України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 7.07.2009 року за №41-42 , яке прийняте за заявою ОСОБА_3 /спадкоємця ОСОБА_5/ , прийняті до експлуатації прибудовані приміщення №5, площею 10,4 кв. м., №4 , площею 7,40 кв. м. АДРЕСА_1, тоді як ці приміщення були включені в площу приватизації в 1998 році відповідно до свідоцтва про право власності на житло №6-98-128222 від 01.04.1998 року , виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. На виконання положень ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Виконавчий комітет ради, відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » - є її виконавчим органом та його повноваження визначені ст. ст. 27-41 Закону України «Про місцеве самоврядування»

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Суд знаходить, що оскаржуване рішення прийняте виконавчим органом районної ради з порушенням чинного на час його прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами , розглянув заяву ОСОБА_3 за відсутністю власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, чим порушив його права , прийняв до експлуатації прибудовані приміщення №5, площе. 10,4 кв. м. , №4, площею 7,40 кв. м. за вказаною вище адресою, тоді ,як ці приміщення у 1998 році були включені у приватизацію та самочинними не значилися.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень - відповідача Харківську міську раду , якій підпорядкується КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зобов'язати останнє поставити штамп «приміщення №5/площею 10,3 кв.м./ та №4 /площею 7,4 кв. м. / узаконено рішенням РВК №41-42 від 07.07.2009 року»та видати технічний паспорт , то такі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Крім того , як зазначалось вище рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради за №41-42 від 07.07.2009 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Керуючись 2,4,6,7,8,17,18,19,69,70,71,128,158,159,160,161,162, 163 КАС України , суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 7 липня 2009 року за №41-42 «про розгляд заяви гр.. ОСОБА_3 - незаконним та скасувати.

У задоволені адміністративного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 до Харківської міської ради, адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання КП «ХМБТІ» вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

Суддя І.В. Іванова