Ухвала суду № 43214266, 12.03.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/234/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Годованець І. А.

Категорія 125 (106) Доповідач в колегії апеляційного суду Ткаченко Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.

суддів - Поступайло Н.І., Драного В.В.,

при секретарі - Тітар Н.С.,

за участю прокурора -Агеєва В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014120290000224 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Василівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянин України, українець, освіта неповна середня - 8 класів, одружений, має малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

засуджений:

- за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винний та засуджений за умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин:

14 листопада 2014 року біля 21-00 години ОСОБА_3, в стані алкогольного сп'яніння, на вулиці Димитрівська у с. Димитрове Устинівського району Кіровоградської області, в процесі сварки побутового характеру з ОСОБА_5, руками наніс ОСОБА_6 близько шести ударів в область обличчя, тулуба та рук, внаслідок чого причинив потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи за №181 від 17 листопада 2014 року тілесні ушкодження у вигляді: синця тильної поверхні правої кисті біля основи 4-го пальця, синця тильної поверхні лівого передпліччя в середній третині, синця передньої поверхні лівого плеча в нижній третині, садна лівого ліктьового суглобу горизонтальне червоного кольору, синця лівої гомілки в середній третині по передній поверхні, синця лівого зап'ястя внутрішньої поверхні, які мають ознаки дії тупого предмета (предметів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, чим вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок районного суду, змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510(п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Доводи своєї апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу на користь держави в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп., не визначив розмір штрафу за санкцією інкримінованого ОСОБА_3 злочину за ч.1 ст.125 КК України, якою передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також, суд призначаючи покарання останньому у виді штрафу і визначення розміру штрафу, його обрахунок провів у гривнях, у той час як штраф обраховується у неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином суд, ухвалюючи вирок допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося у неправильному тлумаченні закону, яке суперечить його точному змісту, зокрема ст.53 ч.1 ст.125 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який проти неї не заперечував, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину по пред'явленому обвинуваченню та дав правдиві покази, ні він, ні інші учасники судового розгляду справи не були проти визнання судом недоцільним дослідження всіх доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, суд розглянув справу відповідно до ст.349 ч.3 КПК України.

Дії ОСОБА_3 судом першої інстанції за ч.1 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно, як вчинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при призначенні виду покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного.

Згідно ч. 1 ст. 125 КК України за вчинення умисного легкого тілесного ушкодження передбачено покарання, в тому числі, і у виді штрафу до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, суд призначаючи покарання ОСОБА_3, в порушення ч. 2 ст. 53 КК України, призначив покарання не в неоподаткованих мінімумах доходів громадян із зазначенням еквівалентної суми коштів, а в твердій грошовій сумі.

Відповідно ж до вимог ч.1, 2 ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового становища винного в межах від тридцяти до п'ятидесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Відповідно ж до вимог ч.1, 2 ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового становища винного в межах від тридцяти до п'ятидесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Статтею 413 КПК України передбачено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тягне за собою скасування або зміну судового рішення, що є підставою відповідно до ст. 409 ч.1 п.4 КПК України для скасування судового рішення або його зміни при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ст. 65 КК України, суспільну небезпечність скоєного злочину, його тяжкість, відомості про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, діючи в межах повноважень п.2 ч.1 ст.407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, визначивши обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 510 (п'ятсот десяти) гривень, в іншій частині залишивши судове рішення без змін.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегією суддів, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 413,418-419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_3 - змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 510 (п'ятсот десяти) гривень.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців із дня її проголошення.

Судді:

Ткаченко Л.Я. Поступайло Н.І. Драний В.В.