Ухвала суду № 43213497, 18.03.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1835/14-ц

Провадження № 2/344/192/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

розглядаючи у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні міського суду з 07.02.2014р. знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність .

Прендставник позивач в судове засідання, яке призначалось судом на 26.02.2015р. без поважних причин не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи про що свідчить його підпис на довідковому листі до справи .

В силу дії положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Повторно без поважних причин представник позивача не зявився в судове засідання 18.03.2015р., хоча знову ж таки повідомлявся належним чином судом про час, день та місце розгляду справи та про що свідчить розписка про відправку повістки, а про отримання позивачем вказаної судової повістки свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Оскільки представник позивача своєчасно та заздалегідь не повідомив суд про причину своєї неявки повторно, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, як це передбачено вимогами ЦПК України, то судом повторна неявка сторони позивача розцінилась, як безпричинна.

Ч.3 ст. 169 ЦПК України регламентує, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3ст. 27 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обовязок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обовязки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом усього провадження у справі.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судовогорозгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Оскільки в призначені судові засідання представник позивача систематично не зявляється, при цьому будучи належним повідомленим та не вказавши суду про причини своєї неявки, а також враховуючи відсутність заяви про розгляд справи за його відсутністі, то суд змушений залишити позовну заяву без розгляду, оскільки обставини справи свідчать про недодержання умов реалізації стороною позивача свого права на звернення до суду за захистом, а можливість застосування таких прав надалі не втрачена.

В той же час суд констатує, що саме по собі тривале перебування даної справи в суді не повязане із затягуванням розумних строків розгляду справи судом. Так, суд докладав усіх можливих зусиль задля розгляду справ в розумні строки призначаючи щоразу засідання в найбільш зручні та прийнятні для учасників процесу дати, дотримуючись вимог ЦПК України.

В той же час в прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах вироблено у своїй практиці кілька взаємоповязаних критеріїв, зокрема:

- складність справи;

- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмету розгляду для заявника.

Щодо критерію поведінки сторін, то слід вказати, що довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.

Таким прикладом, можна навести справу Чірікоста і Віола проти Італії, де пятнадцятирічний строк розгляду було визнано Судом виправданим, оскільки самі заявники сімнадцять разів зверталися з проханням про відстрочення процесу і не заперечували проти шістьох перенесень розгляду, здійснених на підставі заяви іншої сторони у справі. У справах, де відповідачем виступала Україна та де тривалість розгляду справи була визнана розумною слід вказати справи Тімотієвич проти України, де також тривалий розгляд справи було визнано розумним з огляду на те, що заявник систематично не зявлявся у судові засідання і Європейський суд констатував, що заявник явно не був зацікавлений у швидкому розгляді справи, а також справа Бєлуха проти України, де розгляд справи протягом шести років також було визнано розумним тому, що заявниця систематично оскаржувала рішення судів нижчої ланки у судах вищих ланок з порушенням строків оскарження.

В той же час, протягом усього часу перебування справи в суді позивачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутністю, що унеможливлює і завершення цієї справи опираючись на положення ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та виходячи лише з наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 169 та п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК ЦПК України, керуючись ст.ст. 209-210 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність, залишити без розгляду за повторною неявкою представника позивача в судове засідання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Шамотайло О.В.