Рішення № 43213307, 18.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2977/15 Справа № 208/5774/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нельга Д. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Дніпропетровськ 18 березня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про зобов'язання відповідача відновити постачання природного газу, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у липні 2014 року звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" відновити постачання природного газу та стягнути з відповідача моральну та матеріальну шкоду.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідно до договору про надання населенню послуг с газопостачання, укладеного між сторонами, відповідач повинен безперервно надавати позивачу за адресою: АДРЕСА_1, послуги з постачання природного газу для побутового споживання. Однак, у порушення умов договору, 23 червня 2014 року, без письмового попередження про припинення газопостачання передбаченого п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 2246 від 09.12.1999р., відповідач припинив в односторонньому порядку постачання газу до вищевказаної квартири, внаслідок чого позивачу було завдано матеріальної шкоди у розмірі 56,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. /а.с.1-4/.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано відповідача відновити постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 з часу набрання даного рішення суду законної сили та стягнуто з останнього на користь позивача моральну шкоду у розмірі 300,00грн., в іншій частині позову відмовлено також вирішено питання щодо судових витрат /а.с.73-75/.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення /а.с.78-82/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір №302895 про надання населенню послуг з газопостачання та відповідно п.1.1 якого відповідач взяв на себе зобов'язання безперервно надавати позивачу послуги з постачання природного або скрапленого газу для побутового споживання з гарантованим рівнем надійності за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.10-11/.

23 червня 2014 року відповідач припинив постачання природного газу за адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_1 шляхом перекриття приладу для відключення з опломбуванням, що підтверджується відповідним актом 302895 про припинення газопостачання від 23 червня 2014 року /а.с.12/.

Відповідно п.29 укладеного між сторонами договору про надання населенню послуг з газопостачання та п.6 Правил надання населенню послуг з газопостачання припиняється постачання газу споживачу у разі несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання з урахуванням вимог пункту 19 цих Правил.

Разом з тим п.19 Правил передбачено, що якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання. У разі неоплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне/газорозподільне підприємство має право відключити споживача від газопостачання (крім випадку, коли споживач на момент відключення пред'явив представникам газопостачального/газорозподільного підприємства платіжний документ, який свідчить про погашення заборгованості в повному обсязі).

Нормами ст..60 ЦПК України встановлено, що Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження направлення позивачу відповідного попередження, відповідач надав суду копію витягу з Реєстру відправлень кореспонденції Управління газового господарства у м. Дніпродзержинську за 06 березня 2014 року та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу 11 березня 2014 року, однак зміст зазначеного попередження не відомий /а.с.43, 57/.

Тому копії цих письмових документів не є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.58,59 ЦПК України, оскільки вони є суперечливими, у зв'язку із чим неможливо зробити висновок про те, що споживач був достовірно повідомлений саме про наявність заборгованості та її суму, а також про наступне відключення від газопостачання. Інші достовірні докази в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначені вимоги закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, суд першої інстанції встановивши неправомірне припинення постачання природного газу 23 червня 2014 року за адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_1, здійсненого без передбаченого п.19 Правил письмового попередження позивача про припинення газопостачання, дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача відновити постачання природного газу за адресою позивача підлягає залишенню без змін.

Щодо стягнення моральної шкоди у відшкодування завданої неправомірними діями відповідача на корить позивача колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членом її сім'ї, близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Укладений між сторонами договір №302895 про надання населенню послуг з газопостачання не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі відключення газопостачання у споживача.

Тобто, вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з тих підстав, що між сторонами виникли договірні правовідносини, у яких кожна сторона зобов'язалась виконувати взяті на себе обов'язки, укладеним договором про надання послуг з газопостачання, рівно як і законодавством, що регулює газопостачання, відшкодування моральної шкоди не передбачено. Також зазначені норми закони спростовують вимоги ОСОБА_2 викладені в його апеляційній скарзі, щодо розміру моральної шкоди.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції при ухвалені рішення по справі неповно дослідив докази та неповно з'ясував обставини відносно вимоги щодо відшкодування майнової шкоди в розмірі 56,00 грн., колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, оскільки вони зводяться до незгоди з цими висновками суду по оцінці доказів та особистого тлумачення апелянтом норм права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 300,00 грн. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині слід відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2015 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 300,00 грн. - скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П. Демченко Е.Л.