Рішення № 43211668, 03.03.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 2-1284/15

760/23079/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Глушко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Києві

справу за позовом Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК» в жовтні 2014 р. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 02/980/К/173 від 25.11.2008 р. в сумі 3179539,01 грн., посилаючись на те, що 25.11.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02/980/К/173, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 2555800 грн. зі сплатою за використання кредитних коштів 12 відсотків річних, строком по 24.11.2009 р.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, з врахуванням змін внесених додатковою угодою № 7 від 12.05.2014 р. кінцева дата повернення кредиту - 13 травня 2015 р.

Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються позичальником протягом перших семи календарних днів наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок кредитора, вказаний в п.2.5 цього договору, та одночасно з остаточним погашенням кредиту. При остаточному погашенні кредиту позичальник зобов»язаний в першу чергу сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору моментом (днем) повного виконання зобов»язань за договором вважається день повного зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, процентів за користування ним та неустойки в разі її виникнення, якщо інше не випливає з умов цього договору.

В порушення означених положень договору, позичальник протягом всього строку кредитування не сплачував процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно пункту 4.2 кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.6 договору, позичальник сплачує кредитору пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно пункту 4.3 кредитного договору, у випадку прострочення позичальником терміну повернення кредиту, визначених п.1.1 договору, а також у випадках, визначених п.п.2.8.3, 3.2.3 договору, позичальник сплачує кредитору проценти та кредит, розмір яких визначений у п.1.1 договору, а також пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБ, що діє у період за який нараховується пеня.

Згідно п.4.4 кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п.3.3.5-3.3.13 договору позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми кредиту за кожний випадок.

Заборгованість станом на 07 жовтня 2014 р. за кредитним договором складає 3179539,01 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 2555800 грн., за відсотками 567106,31 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 22122,46 грн., штраф за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 34510,24 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що кредитний договір уклав на прохання свого знайомого, кредитними коштами не користувався, розмір заборгованості є необґрунтованим, просив у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК). Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2008 року між ПАТ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №02/980/К/173 за яким, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 24.11.2009 р., додатковою угодою № 2 від 23.11.2010 р., додатковою угодою № 3 від 15.03.2011 р., додатковою угодою № 4 від 20.05.2011 р., додаткової угодою № 6 від 08.05.2013 р., додатковою угодою № 7 від 12.05.2014 р. банк надав відповідачу кредит в розмірі 25558000,00 грн. зі сплатою 12% річних та кінцевим терміном повернення 13.05.2015 р., а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користуванням.

Відповідно до п.2.1 договору видача позичальнику кредиту проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 26205901 в АБ «Старокиївський банк».

Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено, що нараховані проценти сплачуються позичальником протягом перших семи календарних днів наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок кредитора, вказаний в п.2.5 цього договору, та одночасно з остаточним погашенням кредиту. При остаточному погашенні кредиту позичальник зобов»язаний в першу чергу сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору моментом (днем) повного виконання зобов»язань за договором вважається день повного зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, процентів за користування ним та неустойки в разі її виникнення, якщо інше не випливає з умов цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК, суд роз'яснював відповідачу, що для з'ясування факту виконання підпису у тексті кредитного договору від 25.11.2008 р. № 02/980/К/173 від його імені іншою особою необхідні спеціальні знання у галузі науки та техніки, а також роз'яснював його право передбачене ст.ст. 27, 143 ЦПК звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи.

Відповідач від проведення експертизи відмовився. Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання підпису у тексті кредитного договору від 25.11.2008 р. № 02/980/К/173 та додаткових угодах до договору від його імені іншою особою, відповідачем в супереч вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК суду надано не було.

Як визначено ч. 1 ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст. 629 ЦК встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що позивач свій обов'язок щодо надання відповідачу кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується наданою суду банківською випискою, копію якої долучено до матеріалів справи.

Водночас, відповідач прострочив виконання за договором від 25.11.2008 №02/980/К/173, станом на день розгляду справи має прострочену заборгованість.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 559 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно пункту 4.2 кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.6 договору, позичальник сплачує кредитору пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно пункту 4.3 кредитного договору, у випадку прострочення позичальником терміну повернення кредиту, визначених п.1.1 договору, а також у випадках, визначених п.п.2.8.3, 3.2.3 договору, позичальник сплачує кредитору проценти та кредит, розмір яких визначений у п.1.1 договору, а також пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБ, що діє у період за який нараховується пеня.

Згідно п.4.4 кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п.3.3.5-3.3.13 договору позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми кредиту за кожний випадок.

Заборгованість станом на 07 жовтня 2014 р. за кредитним договором складає 3179539,01 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 2555800 грн., за відсотками 567106,31 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 22122,46 грн., штраф за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 34510,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи обставини викладені вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір в сумі 3654 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючисьст.ст. 10, 60, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, на підставі ст.ст.1046-1050, 1054, 526, 530, 536, 549-551, 611, 614, 615, 625, 629 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" заборгованість по кредиту в сумі 3179539 (три мільйони сто сімдесят дев»ять тисяч п»ятсот тридцять дев»ять) грн.01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Кушнір С.І.