Рішення № 43209425, 17.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2874/13-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г.М.Провадження № 22-ц/780/752/15 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 1 17.03.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Київської області, та ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, третя особа - управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України», Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області про визнання права власності, - ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» звернувся до суду з позовом та у відповідності до вимог ст. ст. 125, 152 ЗК України просив, зокрема, визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради від 03 вересня 2009 року № 714-31-V в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №701808, виданий ОСОБА_1 та скасувати його державну реєстрацію, витребувати на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України» у ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3221455300:02:004:0053.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - державне підприємство) 20 травня 2002 року видано державний акт серії ІІ-КВ №001432-270 на право постійного користування землею загальною площею 971.21 га. в межах території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області. Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №102.

31 грудня 2008 року рішенням господарського суду Київської області задоволено позов Глевахівської селищної ради до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та припинено державному підприємству право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у державного підприємства вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею та скасовано його державну реєстрацію.

У подальшому, Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями, вилученими у державного підприємства. Так, за рішенням Глевахівської селищної ради від 03 вересня 2009 року № 714-31-V ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.1232 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і споруд, а 28 грудня 2009 року відповідачу ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 701807. Прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах земель, переданих в постійне користування державному підприємству. Разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 червня 2011 року, задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та скасовано рішення цього суду від 31 грудня 2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено.

Таким чином, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні державного підприємства, і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування зникла. Передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 порушує поновлені права державного підприємства і ці землі мають бути повернуті у його користування. За таких обставин, Глевахівська селищна рада, приймаючи рішення від 03 вересня 2009 року № 714-31-V в частині надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, діяла з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, вилучення земельної ділянки здійснювалося без погодження з Національною академією наук України.

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому, з урахуванням уточнень та у відповідності до ст. 392 ЦК України, просив визнати його власником земельної ділянки площею 0,1232 га, кадастровий № 3221455300:02:004:0053, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється позивачем за первісним позовом. Відповідач вважає, що отримав земельну ділянку правомірно, а селищна рада, приймаючи рішення про передачу земельної ділянки, діяла як орган публічної влади. Законодавством не встановлено жодних правових наслідків та будь-яких підстав для позбавлення права власності на землю тих осіб, які набули права на неї за рахунок земель особи, право користування якої було в судовому порядку припинено, але в подальшому, вже після передання права на землю таким особам, поновлене внаслідок скасування судових рішень.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» є належним землекористувачем земельної ділянки. Суд не надав належної оцінки обставинам, встановленим судовими рішеннями у інших спорах, що мають преюдиційне значення для вирішення даної справи. Земельна ділянка вибула з належного користування державного підприємства на підставі незаконних рішень селищної ради, без відповідного погодження із законним користувачем земельної ділянки, а тому існують правові підстави для витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1

Відповідач у справі ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, у задоволенні первісного позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що земельна ділянка набута ОСОБА_1 на підставах, не заборонених законом. Право власності ОСОБА_1 не визнається та оспорюється позивачем за первісним позовом, а тому просив апеляційний суд захистити його конституційне право на землю в порядку визначеному ст. 41 Конституції України та ст. ст. 392 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 та залишення в силі рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а також про задоволення апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області та відповідно і скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову прокурора з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що 20 травня 2002 року Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України видано державний акт на право постійного користування землею площею 971,2 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки сільськогосподарської продукції (а.с.9, т.1).

30 грудня 2008 року рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 року, вилучено у Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» 387,19 га землі, які передано до земель запасу Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (а.с.10, 73-75, 77-85, т.1).

На підставі рішення № 714-31-V Глевахівської селищної ради від 03 вересня 2009 року, ОСОБА_1, передана у власність земельна ділянка площею 0,1232 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.119, т.3).

28 грудня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 701807, площею 0,1232 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, та відповідно і присвоєно кадастровий номер 03221455300:02:004:0053 (а.с.16, т.1, а.с.128 т.3).

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, Вищого Господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» про припинення користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки, визнання недійсним державного акту відмовлено (а.с.18-19, 20-22, 23-25, т.1).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції зазначив, що прокурором не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_1, не межує з землями, які перебувають у користуванні Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Вилучення земельної ділянки відповідно до вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України є безпідставним, так як ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» не є власником земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність підстав для задоволення первісного позову виключає необхідність у задоволенні зустрічних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, однак не може погодитися із висновком про відмову у задоволенні позову прокурора в інтересах ДП «Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» виходячи з наступних обставин.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак вказаним вимогам дане рішення суду першої інстанції в частині первісного позову не відповідає.

Так, судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини та відповідні їм документальні підтвердження.

Із листа Васильківської РДА Київської області №21-1 від 30 грудня 2011 року вбачається, що Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (ідентифікаційний номер - 03534334 місцезнаходження: 08631, Київська область, Васильківський район смт. Глеваха, вул. Ботанічна, 13) як юридичну особу було зареєстровано 25 липня 1994 року.

23 жовтня 2001 року Васильківською районною державною адміністрацією Київської області було зареєстровано нову редакцію статуту, реєстраційний номер - 254. 29 червня 2005 року відомості про вище вказану юридичну особу були внесені до ЄДР, номер реєстраційної дії 13331200000000361. ( а.с. 211 т.1).

Даний факт також підтверджується - свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №080880, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 073166 від 29 вересня 2010 року. Із довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №159018 вбачається, що організаційно-правова форма діяльності - Державне підприємство. ( а.с. 207 т.1).

15 вересня 2000 року Глевахівська селищна рада Васильківського району на засіданні 12 сесії ХХІІІ скликання, розглянувши клопотання дирекції Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України ухвалила рішення №180 яким погодила передачу вказаному підприємству частину земель запасу, які розташовані в межах смт. Глеваха. (а.с. 232 т.1).

Відповідно до технічної документації, виготовленої в 2000 році по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, межі земельних ділянок виділених в натурі (на місцевості) Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на території Глевахівської селищної ради, загальний розмір землекористування 971,2 га, складаються з 15 земельних ділянок, відповідно, земельні ділянки площею : №1 - 112,64 га, №2- 27,78 га, №3- 99,44 га, №4- 121,0654 га, №5 -52,15 га, №6- 83,23 га, №7- 313,056 га, №8- 30,49 га, №9- 70,3258 га, №10- 37,23 га, №11- 6,22 га, №12- 0,91 га, №13-0,34 га, №14- 0,40 га та № 15- 16,03 га, що межують із землями Глевахівської селищної ради Васильківського району, Путрівської сільської ради Васильківського району, Калинівської селищної ради Васильківського району, Васильківської міської ради, Малютинської сільської ради Києво-Святошинського району, власними земельними ділянками та землями загального користування (а.с.220-270, т.1).

При цьому розробником вказаної технічної документації -ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було визначено каталог координат кожної окремо земельної ділянки .( а.с. 138-150 т.1).

06 березня 2001 року Глевахівська селищна рада Васильківського району на засіданні 14 сесії ХХІІІ скликання, розглянувши розроблену Київським відділенням інституту землеустрою технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування землею ухвалила рішення №236 яким затвердила вказану технічну документацію та надала Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в постійне користування земельні ділянки загальною площею 971.21 га. . Цим же рішенням селищна рада доручила Київським відділенням інституту землеустрою УААН виготовити Державний акт на право постійного користування землею. (а.с. 236 т.1).

20 травня 2002 року Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України видано державний акт на право постійного користування землею площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки сільськогосподарської продукції. Вказаний державний акт відповідно до норм чинного законодавства був зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №102. (а.с. 209, 210 т.3).

Станом на час розгляду вказаного спору доказів про визнання недійсним вказаного Державного акту суду не надано, а тому в розумінні рішення Конституційного суду України у справі №5-рп/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» є належним землекористувачем земельною ділянкою площею 971,21 га на території Глевахівської селищної ради.

Крім того судом встановлено, що 30 грудня 2008 року рішенням Господарського суду Київської області залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 року, вилучено у Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» 387,19 га землі, які передано до земель запасу Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (а.с.10, 73-75, 77-85, 110-113, т.1).

На підставі рішення № 714-31-V Глевахівської селищної ради від 03 вересня 2009 року, ОСОБА_1, передана у власність земельна ділянка площею 0,1232 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.12-13, т.1).

28 грудня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 701807, кадастровий номер 03221455300:02:004:0053 (а.с.16, т.1).

21 квітня 2010 року рішенням господарського суду Київської області залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, Вищого Господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради до Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» про припинення користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки, визнання недійсним державного акту відмовлено (а.с.18-19, 20-22, 23-25, т.1).

Таким чином вище вказаними судовими рішеннями підтверджено законність користування Державним підприємством «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельною ділянкою загальною площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки сільськогосподарської продукції на підставі державного акту серії ІІ-КВ №001432 - 270 виданого 20 травня 2002 року. ( а.с. 209,210 т.3).

Згідно ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.

Відповідно до положень ст.ст.125, 126 ЗК України (в редакції чинній на час видачі ДП державного акту у 2002 році) право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Згідно ч.5 ст.116 ЗК надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.149 ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, можуть вилучатись у землекористувачів лише за їх згодою на підставі рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частин 1 і 2 ст.150 ЗК України землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель і можуть вилучатися у виключних випадках за постановою КМ України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання вилучення погоджене Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НАН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок НАН чи галузевих академій може здійснюватися лише за згодою Президії НАН України.

Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор посилався на те, що передана у власність відповідача ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться у межах земель, переданих у постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». При внесенні каталогу координат на земельну ділянку державного підприємства до автоматизованої системи координат ведення державного земельного кадастру управлінням Держкомзему встановлено, що земельна ділянка, яка передана у власність відповідача, перекриває зовнішні межі земельної ділянки державного підприємства. На підтвердження своїх доводів прокурором було надано лист управління Держкомзему у Васильківському районі від 17 жовтня 2011 року № 3816/02-1 з картографічними матеріалами та списками громадян, із якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:02:004:0053, яка на даний час належать ОСОБА_1, перекривають зовнішні межі земель ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» (а. с. 156, 159, т. 1).

Перевіряючи доводи прокурора колегія суддів вважає їх доведеними та такими що підтверджуються наданими сторонами доказами.

Так, зокрема з рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року у справі №18/595-08 вбачається, що за позовом Глевахівської селищної ради Васильківського району судом було припинено право постійного користування земельною ділянкою ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» площею 387,19 га. в межах Глевахівської селищної ради, а саме земельними ділянками №7 та №6, що випливає з мотивувальної частини вказаного судового рішення.( а.с. 73-76 т.1).

Із листа управління Держкомзему у Васильківському районі від 17 жовтня 2011 року № 3816/02-1 з картографічними матеріалами та списками громадян, із якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:02:004:0053, яка на даний час належать ОСОБА_1, перекривають зовнішні межі земель ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» (а. с. 156, 159, т. 1).

Із листа в.о. начальника управління Держкомзему у Васильківському районі №4039/01-1 від 03 жовтня 2014 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:02:004:0053, яка на даний час належать ОСОБА_1, повністю перекривається зовнішніми межами земель ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». (а.с. 166 т. 4).

Доданими до вказаного листа картографічними матеріалами вбачається, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_1 знаходить в межах ( повністю перекривається) земельної ділянки №7 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ділянкою ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» площею 313,0560 га. в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району. (а.с.167,168 т.4).

Факт знаходження земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 в межах земельної ділянки №7 Державного акту на право постійного користування землею ділянкою ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» площею 313,0560 га. при апеляційному розгляді підтвердив і представник управління Держкомзему у Васильківському районі, який зазначив, що вказане співставлення земельних ділянок проводилося відповідно до технічної документації, а саме каталогу координат земельної ділянки №7 що належить на право постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» визначених в 2000 році ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», та технічної документації на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1

Таким чином оцінюючи вище вказані докази в сукупності колегія суддів приходить до висновку, що Державне підприємство «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» є належним землекористувачем земельної ділянки площею 971, 21 га., рішення господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року про припинення права користування ДП земельною ділянкою (зокрема ділянкою №7) скасовано, тому і рішення Глевахівської селищної ради №714-31-V від 03 вересня 2009 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1232 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 є незаконним, так як і виданий на підставі вказаного рішення державний на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №701807, оскільки вказана земельна ділянка знаходилася на час розпорядження нею Глевахівською селищною радою у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» і згоди на її вилучення останнє не давало, чим було порушенні законні права останнього.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій. що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Згідно з ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Так, у главі 29 ЦК України визначені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми ст. ст. 387, 388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Оскільки відповідач у справі заперечує право ДП на земельну ділянку яку було передано йому у власність з порушенням норм чинного законодавства, тому і вимога прокурора про витребування вказаного майна від ОСОБА_1 є законною і такою, що підлягає захисту, оскільки право ДП на вказану земельну ділянку було припинено поза волею землекористувача на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду України №6-218цс14 від 28 січня 2015 року щодо вибуття із володіння власника майна .

Враховуючи викладені обставини, а саме той факт, що земельна ділянка була передана відповідачу у справі ОСОБА_1 з порушенням норм чинного Земельного законодавства, тому і вимоги відповідача за зустрічним позовом про захист права власності в порядку визначеному ст. 392 ЦК України не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 313,314, 316 ЦПК України, ст.ст. 125, 126, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 16, 388, 395, 396 ЦК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, третя особа - управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради від 03 вересня 2009 року № 714-31-V в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0.1232 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №701808 площею 0.1232 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_1. виданий 28 грудня 2009 року ОСОБА_1 кадастровий номер 03221455300:02:004:0053 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994102652 та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України» у ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3221455300:02:004:0053.

В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц. Кашперська

В.О. Фінагєєв