Постанова № 43208076, 19.03.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2140/15-а

Провадження № 2-а/161/117/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 р. м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пахолюка А.М.

при секретарі - Турук І.Р.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Наумчик О.О., Мазур Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії та призначити пенсію,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ УПФ у Волинській області), Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку (далі - УПФ в місті Луцьку) про зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що вона має право на отримання пільгової пенсії за віком і 15.07.2014 року звернулася до УПФ в місті Луцьку із заявою про призначення такої пенсії відповідно до вимог ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач УПФ в місті Луцьку рішенням №25 від 30.10.2014 року відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії, посилаючись на рішення ГУ УПФ у Волинській області №90/693 від 17.10.2014 року, яким відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року.

З врахуванням наведеного, просить суд визнати протиправними дії ГУ УПФ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні вказаного стажу роботи та зобов'язати відповідача зарахувати такий стаж, визнати протиправним та скасувати рішення УПФ в місті Луцьку №25 від 30.10.2014 року про відмову у призначенні позивачу пенсії та зобов'язати УПФ в місті Луцьку з 13.03.2014 року призначити їй пільгову пенсію за віком.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених в заяві. Просила суд, позов задовольнити.

Представники відповідача Наумчик О.О., Мазур Ю.В. в судовому засіданні позов не визнали, просили суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до УПФ в м. Луцьку із заявою від 15.07.2014 року про призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон).

Для вирішення питання щодо підтвердження пільгового трудового стажу в період роботи з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року, позивач 18.08.2014 року звернулася до ГУ УПФ у Волинській області із відповідною заявою (а.с.65).

Рішенням комісії при ГУ УПФ у Волинській області №90/693 від 17.10.2014 року позивачу відмовлено у зарахування вищевказаного періоду роботи до пільгового трудового стажу у зв?язку із відсутністю відповідних підтверджуючих документів (а.с.11).

У зв?язку з цим відповідач УПФ в м. Луцьку своїм рішенням №25 від 30.10.2014 року відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії, посилаючись на відсутність передбаченого Законом пільгового стажу роботи з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року (а.с.13).

Згідно ст. 100 Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п «б» ст..13 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, в період з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року працювала на посаді зварювальника точкової зварки, електрозварювальника арматурних сіток і каркасів виробничого об?єднання «Волиньзалізобетон», правонаступником якого в подальшому було ВАТ «Волиньзалізобетон», яке 07.09.2005 року припинило своє існування (а.с.8-10, 24, 25).

В даному випадку перелік посад, згідно яких позивач має право на зарахування пільгового стажу роботи та призначення відповідної пенсії визначений Списом №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

В подальшому Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (далі - Список №2).

Відповідачі, відмовляючи у зарахуванні трудового стажу та призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, виходили з того, що посади ОСОБА_1, на якій остання працювала в період з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року, не відповідають зазначеній у розділі XXXІІІ Списку №2 «Загальні професії» посаді електрозварювальника ручного зварювання.

Згідно з правової позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі № 21-183а13, що в силу вимог ст. 244-2 КАС України є обов?язковою при застосуванні, комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

В трудовій книжці позивача вказано, що ОСОБА_1 в період з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року працювала на посаді зварювальника точкової зварки, електрозварювальника арматурних сіток і каркасів (а.с.24-25), що підтверджується також наданими позивачем копіями наказів про надання відпустки та довідками архівних установ (а.с.14-20).

Отже, позивач не працювала на посаді електрозварювальника ручного зварювання в період своєї роботи з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року.

Доводи позивача про те, що роботодавцем помилково вказано назви посад, на яких вона працювала, суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Зокрема, із наказу Виробничого об?єднання «Волиньзалізобетон» №4-к від 11.01.1993 року вбачається, що посада електрозварювальника ручного зварювання була наявна на підприємстві, оскільки, пунктом 2 цього наказу вирішено надати відпустку ОСОБА_4, як електрозварювальнику ручного зварювання (а.с. 15).

Згідно даних Державного класифікатора професій ДК-003-95, що затверджений наказом від 27 липня 1995 року N 257 Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації та був чинний у період трудової діяльності позивача, передбачено наявність таких професій як «Електрозварник ручної зварки» та «Зварник арматурних сіток та каркасів».

Крім того, із наказу ОП «Волиньзалізобетон» №173 від 19.09.1994 року, наказу ВАТ «Волиньзалізобетон» №39 від 27.05.1997 року вбачається, що за наслідками проведення атестації посад роботодавцем визначено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, до яких віднесено роботи саме на посаді електрозварювальника ручного зварювання, а не посад, які займала позивач (а.с.26-30).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає підставною відмову відповідачів у зарахуванні до пільгового трудового стажу періоду роботи позивача з 06.02.1987 року по 27.03.1998 року та відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки, посади зварювальника точкової зварки, електрозварювальника арматурних сіток і каркасів, не передбачені Списком №2 та не були включені роботодавцем за наслідками атестації до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Таким чином суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії та призначити пенсію - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк