Постанова № 43207772, 23.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2015 року № 826/1362/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 101 698,28 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до відповідача ПАТ «Київський ювелірний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 101 698,28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2015 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/1362/15 та запропоновано відповідачу у строк до 13.02.2015, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

За наслідками цього 09.02.2015 відповідач через канцелярію суду подав заяву про зупинення провадження у адміністративній справі № 826/1362/15 у зв'язку з порушенням 25.07.2014 Господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство (справа № 910/24550/13) відносно ПАТ «Київський ювелірний завод».

Згідно з ч. 4 ст. 183-2 КАС України, у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Зважаючи на викладене, а також з метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі, що будуть мати значення при вирішенні справи по суті, суд дійшов до висновку про необхідність проведення судового засідання з розгляду адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до відповідача Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 101 698,28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду 11.02.2015 призначено судове засідання з розгляду справи за № 826/1362/15 на 03.03.2015.

В судове засідання 03.03.2015 відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про час та місце. Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду. Судом відмовлено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та згідно із ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства оголошено про перехід розгляду справи у порядку письмового провадження.

Таким чином, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Київський ювелірний завод» знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (надалі - Пенсійний фонд).

Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, що працювали за списком № 2 на підприємстві відповідача.

Станом на 28.01.2015 АТ «Київський ювелірний завод» має заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 у сумі 101 698,22 грн., що підтверджується довідкою Пенсійного фонду від 03.03.2015 № 3312/08 та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.

25.07.2014 Господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство (справа № 910/24550/13) відносно ПАТ «Київський ювелірний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було подано до Господарського суду м. Києва заяву про визнання конкурсним кредитором за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про визнання ПАТ «Київський ювелірний завод» банкрутом.

Станом на сьогоднішній день у відповідача наявна заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р. в сумі 101698,28 грн. за списком №2, яка не була заявлена у справі № 910/24550/13 та є поточною заборгованістю та яку позивач просить стягнути.

На підтвердження позовних вимог позивач надав:

копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2014р. по грудень 2014р.;

копію картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2;

копію довідок про підтвердження пільгового стажу, що видавалися відповідачем;

копію довідок про розрахунок пільгових пенсій.

09.02.2015 відповідач через канцелярію суду подав заяву про зупинення провадження у адміністративній справі № 826/1362/15 у зв'язку з порушенням 25.07.2014 Господарським судом м. Києва провадження у справі про банкрутство (справа № 910/24550/13) відносно ПАТ «Київський ювелірний завод».

Судом відмовлено у зазначеному клопотанні, зважаючи на те, що відкриття провадження про банкрутство боржника щодо суб"єкта господарювання не перешкоджає встановлення судом факту заборгованості по сплаті податків і зборів та в тому числі заборгованості по відшкодуванню виплат на доставку пільгових пенсій. Стягнення може бути зупинено на стадії виконавчого провадження.

Так відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до п.5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно із ч.15 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту порушення провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним в абзаці першому та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 ст. 2, абз. 3 пункту 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове пенсійне страхування складає 100% фактичних витрат на доставку і виплату пенсій призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач повинен самостійно визначати суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховувати органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

В матеріалах справи відсутні докази проведення виплат за період з 01.08.2014 по 31.12.2014 на доставку пільгових пенсій Управлінню Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва. Внаслідок чого суд прийшов до висновку, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 101 698,22 грн. по відшкодуванню зазначених фактичних витрат на оплату та доставку пенсій призначених відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Станом на час розгляду справи вищезазначена заборгованість не сплачена відповідачем, оскільки доказів її погашення відповідачем до справи не надано та не спростовано наявність боргу жодними доказами .

Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, Пенсійному фонду завдано збитків, чим відповідно завдано шкоди державі шляхом підриву державної політики в галузі пенсійного забезпечення та створення належних умов для виплати пенсій.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач (що був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в даній справі) жодних заперечень щодо даного спору суду не надав окрім клопотання, яке судом було відхилено, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з ПАТ «Київський ювелірний завод» коштів у сумі 101 698,28 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 122, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПАТ «Київський ювелірний завод» (03039, вул. Голосіївська, 17, м. Київ, ЄДРПОУ 00227229) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва 101 698,28 грн. (сто одну тисячу шістсот дев'яносто вісім грн. 28 коп)

Стягувач - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, вул. Горького, 70, м. Київ).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська