Постанова № 43207700, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19426/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до Київської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про скасування рішень про коригування митної вартості товарів,,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест", звернувся до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів (надалі-відповідач-1/Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі-відповіда-2/ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 про коригування митної вартості товарів: №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юнайтед Форест» суму надміру сплаченої суми митних платежів в розмірі 88 888 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 96 коп. за наступними реквізитами ТОВ «Юнайтед Форест»: р/р 26000012817244 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22902499.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Юнайтед Форест» та Компанією «Mondi Paper Sales GmbH» було укладено контракт №38 від 26.11.2012 р. (надалі-Контракт №38), відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка паперової продукції.

Зокрема, в п.1.1 Контракту №38 визначено, що Продавець продає згідно його підтвердження відповідного замовлення Покупця, а Покупець оплачує та приймає паперову продукцію відповідно до умов встановлених в даному контракті та в додатках до нього.

В той же час, зазначено, що детальна інформація по кожній відвантаженій партії товару зазначається в інвойсах та пакувальних листах.

Пунктом 1.2 Контракту №38 визначено, що метою придбання товару Покупцем відповідно до даного контракту є оптова торгівля на території України.

Відповідно до п.1.3 Контракту №38 зміни або доповнення до даного договору оформлюються у вигляді додатків.

Згідно п.6.1 Контракту №38 асортимент і ціна на товар зазначаються в прайс-листах і діють до вступу у силу нового прайс-листа. Оплата за товар по даному контракту здійснюється в Євро.

В той же час, в п.6.4 Контракту сторони погодили, що оплата за товар за даним контрактом здійснюється прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 днів з дати інвойсу. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Сторонами додатково до Контракту №38 були укладені Додатки №3 від 01.12.2013 р., №27 від 08.01.2014 р. та №37 від 15.08.2014 р.

Зокрема, в п.1 Додатку №3 від 01.12.2013 р. визначено, що за умови письмового підтвердження Продавцем замовлення Покупця, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує паперову продукцію на умовах DAP станція призначення. Базис поставки розуміється в редакції «Інкотермс 2010».

Так, при розмитненні товару позивачем були подані до Київської митниці Міндоходів декларації митної вартості, зокрема: №125130009/2014/659894 від 17.09.2014 р., №125130009/2014/660033 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660031 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660403 від 14.10.2014 р., №125130009/2014/661148 від 20.11.2014 р.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано наступні документи, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003317 від 22.01.2014 р.; накладні УМВС, зокрема: №АУ937580 від 10.09.2014 р., №АУ926598 від 10.09.2014 р., №АУ937957 від 05.10.2014 р., №АУ938305 від 11.11.2014 р.; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: б/н від 04.08.2014 р. та 08.08.2014 р.; рахунки-фактури (інвойси) №91643424 від 08.09.2014 р., №91637720 від 08.09.2014 р., №91639905 від 10.09.2014 р., №91661651 від 06.11.2014 р., №91694749 від 12.11.2014 р., №81 від 07.09.2014 р., №97 від 09.09.2014 р., №98 від 09.09.2014 р.; №42 від 04.10.2014 р., №123 від 10.11.2014 р.; додатки до Контракту №38, зокрема: №1 від 26.11.2012 р., №3 від 01.12.2013 р., №27 від 08.01.2014 р., №39 від 20.08.2014 р.; Контракт №38; договір про надання послуг митного брокера №IE/U-F від 01.08.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2719 від 10.09.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 07.09.2014 р., №2719 від 10.09.2014 р.; №2719 від 05.10.2014 р., №2719 від 11.11.2014 р.; резервну позицію №915 від 26.07.2001 р.; декларації про походження товару №91643424 від 08.09.2014 р., №91637720 від 08.09.2014 р., №91639905 від 10.09.2014 р., №91661651 від 06.10.2014 р., №91694749 від 12.11.2014 р.; експертний висновок Укпап. від 23.09.2014 р. №748 та №749; копії декларацій країни відправлення, зокрема: №10210330/070914/0007693 від 07.09.2014 р.; від 09.09.2014 р. №10210330/090914/0007731, №10210330/090914/0007732; №10210330/041014/0008442 від 04.10.2014 р. та №10210330/101114/0009509 від 10.11.2014 р.

Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару заявленого до митного оформлення.

Як наслідок відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларацій №125130009/2014/659894 від 17.09.2014 р., №125130009/2014/660033 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660031 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660403 від 14.10.2014 р., №125130009/2014/661148 від 20.11.2014 р., проведено процедуру консультацій з позивачем та електронним повідомленням витребувано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було запропоновано позивачу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Так, на виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, позивачем було надано додаткові документи.

Розглянувши надані позивачем додаткові документи, останні були прийняті до уваги митним органом, однак не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, так як, на думку митного органу, не містили даних щодо якісних та вартісних показників, що стосуються оцінюваних товарів, внаслідок чого відповідачем було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема: №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 та оформлено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130009/2014/00147 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р.

Згідно із вказаними рішеннями митна вартість товарів була визначена за другорядним методом, а саме за ціною ідентичних товарів та скоригована у бік її збільшення.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та оформленими картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130009/2014/00147 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р., 24.10.2014 р. ТОВ «Юнайтед Форест» було подано до Державної фіскальної служби України скарги щодо скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та повернення з Державного бюджету України переплати митних платежів №24/10/1, №24/10/3, №24/10/4, №24/10/5 та №24/10/6.

Розглянувши подані позивачем скарги, Державною фіскальною службою України було направлено на адресу ТОВ «Юнайтед Форест» лист №6528/6/99-99-24-02-04-15 від 10.11.2014 р. , в якому було зазначено про те, що ТОВ «Юнайтед Форест» не надано всіх документів, необхідних для розгляду скарги, в тому числі й документів, що надавалися до митного органу при митному оформленні для підтвердження заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості оцінюваного товару, у зв'язку з чим відсутня можливість надати відповідь по суті.

Вважаючи такі рішення Київської митниці Міндоходів протиправними та необґрунтованими, ТОВ «Юнайтед Форест» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем згідно чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст.257 МК України).

В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Юнайтед форест» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з метою митного оформлення товару (папір в асортименті) було подано митні декларації та документи, передбачені ст.53 МК України.

Враховуючи, що у посадових осіб відповідача виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, відповідачем було запропоновано декларанту подати додаткові документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем на виконання вищевказаної вимоги було надано копії наступних документів: п/д в іноземній валюті, по яким здійснена оплата, видаткові накладні та податкові накладні.

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст.55 МК України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості та розбіжності: зазначено інші умови поставки, а саме СРТ Klavdievo.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, подані до митного оформлення відповідно до ст.53 МК України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містили розбіжності, митні декларації країни відправлення складені не за умовами Контракту №38 від 26.11.2012р, а за договором №225 від 01.03.2010р. з виробником «ОАО «Монди Сыктывкар ЛПК» та «Mondi Paper Sales GmbH». В матеріалах справи є також інвойси за договором №225 від 01.03.2010р., укладеним між «ОАО «Монди Сыктывкар ЛПК» та «Mondi Paper Sales GmbH». Дані документи були надані для підтвердження правильності визначення вартості Товару.

Суд першої інстанції також необґрунтовано зазнача, що прайс-листи, надані Позивачем від виробника Товару, не містять необхідної інформації, оскільки чинним законодавством України не встановлено обов'язкової форми для прайс-листів.

Колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, натомість, відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей та не довів наявність підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Юнайтед Форест», є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних рішень, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару, без обґрунтування необхідності застосування іншого методу.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 21.11.2011 року №21-222а11 та від 05.06.2012 року №21-142а12), де зазначено, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в даному випадку не обґрунтовано застосування іншого методу визначення митної вартості, аніж за ціною договору.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юнайтед Форест» суму надміру сплаченої суми митних платежів, то колегія суддів вважає, що в цій частині в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, за правилами частин першої, третьої статті 265 МК митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. У разі виникнення у митного органу сумніву щодо правильності визначення декларантом митної вартості, він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Аналіз положень статей 265, 266 МК та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), дає колегії суддів підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Тобто, в даному випадку, повернення коштів відноситься до виключної компетенції відповідачів, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених коштів не підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17.12.20143 року № 21-439а13

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь витрат судового збору, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Так, в даному випадку, задоволені не майнові вимоги, а тому судовий збір підлягає поверненню в розмірі 109,62 грн. (73,08 грн.(сплачений за подачу позовної заяви в частині немайнових вимог)+36,54 грн.(сплачений за подачу апеляційної скарги в частині немайнових вимог).

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про чаткове задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позов.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до Київської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 109 (сто дев'ять) грн.62 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 23 березня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.