Постанова № 43207678, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19353/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026771701 від 16.09.2013, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів і зборів у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0026771701 від 16.09.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що контролюючий орган неправомірно посилався на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діаманд Делюкс». Крім того, на думку апелянта, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальності за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань. ФОП ОСОБА_2 вважає, що реальність виконаних господарських операцій з контрагентом ТОВ «Діаманд Делюкс» підтверджено належним чином.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою вірно встановлено, що відсутність належного документального підтвердження призвело до заниження ПДВ у жовтні 2012 року на 59 500 грн, тому донарахування вказаних податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 123 ПК.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що згідно з наказом № 320 від 16.08.2013 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Діаманд Делюкс» у жовтні 2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 712/26-52-17-01/НОМЕР_1 та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0026771701 від 16.09.2013, яким йому збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 74375 грн (у т.ч.: основний платіж - 59500 грн, штраф - 14875 грн).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК в результаті чого, як зазначено в акті, занижено ПДВ на 59500 грн, що підлягає сплаті до бюджету.

Згідно з актом зміст порушень полягає у тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року 59500 грн, нарахованих на користь ТОВ «Діаманд Делюкс» з огляду на надходження «транзитного» акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 447/22-3/37401164 від 01.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діаманд Делюкс» з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-покупцями та постачальниками за жовтень 2012р.», в якому зроблено висновок про те, що правочини ТОВ «Діаманд Делюкс» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені без наміру створення правових наслідків.

У відповідності до ст.ст. 198, 201 ПК, Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що останнім відображено в податковому обліку з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ «Діаманд Делюкс» та задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року 59 500 грн у зв'язку з придбанням у ТОВ «Діаманд Делюкс» робіт (послуг) вартістю 357 000 грн з ПДВ.

На підтвердження правомірності декларування спірних сум податкового кредиту з ТОВ «Діаманд Делюкс», позивачем надано:

- договір на будівельно-монтажні роботи № 12/07-11 від 11.07.2012 з ТОВ «Діаманд Делюкс» (Підрядник), згідно з яким Підрядник за замовленням позивача (Замовник) зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи із прокладання кабелю волоконно-оптичних ліній та підключення абонентів до обладнання зв'язку позивача в с. Іванковичі Васильківського району Київської області, а саме: будівництво телефонної каналізації, прокладання волоконно-оптичного кабелю по телефонній каналізації, монтаж та зварювання муфт, оптичних кросів, тестування та вимірювання кабелів, встановлення та підключення абонентського обладнання (а.с. 35-37);

- акт прийому-здачі робіт (надання послуг) № 227 від 22.10.2012, в якому зазначено про те, що Виконавцем були проведені будівельні роботи загальною вартістю 357000 грн. (у т.ч. ПДВ - 59500 грн.) (а.с. 54);

- податкові накладні на поставку будівельних робіт:

- від 05.10.2012 №79 на суму 30000 грн (у т.ч. ПДВ - 5000 грн),

- від 10.10.2012 №117 на суму 46000 грн (у т.ч. ПДВ - 7666,67 грн),

- від 11.10.2012 №133 на суму 59000 грн (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн),

- від 12.10.2012 №148 на суму 59000 грн ( у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн),

- від 15.10.2012 №160 на суму 59000 грн (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн),

- від 19.10.2012 №212 на суму 59000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн),

- від 22.10.2012 №227 на суму 45000 грн (у т.ч. ПДВ - 7500 грн) (а.с. 55-61).

Також позивач надав копії платіжних доручень № 7963 від 05.10.2012 на суму 24000 грн, № 7964 від 05.10.2012 на суму 6000 грн, № 8056 від 10.10.2012 на суму 8000 грн, № 8057 від 10.10.2012 на суму 38000 грн, № 8075 від 11.10.2012 на суму 32000 грн, № 8076 від 11.10.2012 на суму 27000 грн, № 8086 від 12.10.2012 на суму 35000 грн, № 8087 від 12.10.2012 на суму 24000 грн, № 8153 від 15.10.2012 на суму 44000 грн, № 8154 від 15.10.2012 на суму 15000 грн, згідно яких позивачем здійснено перерахування ТОВ «Діаманд Делюкс» коштів в загальній сумі 253000 грн (у т.ч. ПДВ - 42166,67 грн) за будівельні роботи згідно договору № 12/07-11 від 11.07.2012 (а.с. 62-75).

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги дані документи з огляду на п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договору, оскільки, враховуючи вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст. 9 вищенаведеного Закону.

У письмових поясненнях № 01-20 від 31.01.2014 позивач зазначив, що будівельні роботи придбавалися у ТОВ «Діаманд Делюкс» у зв'язку з тим, що позивачем у с. Іванковичі проводилася телефонізація абонентів з підключення телефонних номерів та послуг Інтернет, на підтвердження чого позивач надав згідно робочий проект «Телефонізація прямими київськими номерами товариства (об'єднання) власників будинків «Лісний» в с. Іванковичі Васильківського району Київської області» (погодження, експертиза та затвердження проектної документації), копії договорів із окремими споживачами послуг оператора зв'язку №1021319 від 02.11.2012, № 1021506 від 26.11.2012, №1021531 від 29.11.2012, № 1021551 від 03.12.2012 та актів приймання-здачі виконаних робіт до них.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем не підтверджено наявність у ТОВ «Діаманд Делюкс» працівників, які б могли безпосередньо здійснювали спецроботи.

Згідно копії кошторису зазначено, що кошторисна трудомісткість робіт становить 22,251 тис.люд.-г, кошторисна заробітна плата - 292,778 тис. грн, також передбачена розрядність робіт - 3, 1 розряд.

Однак, позивачем не надано суду першої інстанції будь-яких фактичних даних про те, що у ТОВ «Діаманд Делюкс» були наявні відповідні спеціалісти для виконання будівельних робіт відповідного обсягу і кваліфікації, а відтак не спростовано посилання відповідача на відсутність необхідного технічного персоналу.

Колегія суддів вважає, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії іншої юридичної особи. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо відсутності реальності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Позивач не зобов'язаний був перевіряти наявність у ТОВ «Діаманд Делюкс» спеціалістів для виконання будівельних робіт відповідного обсягу і кваліфікації, а відтак посилання відповідача на відсутність необхідного технічного персоналу є безпідставним.

Крім того, згідно частини першої ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 31.03.2014 у справі № 826/2207/14, яка набрала законної сили в порядку ст. 254 КАС України, позов ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 002031701 та № 0002021701 від 27.01.2014 задоволено.

Під час судового розгляду справи № 826/2207/14 судами встановлено наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 11/26-52-17-01/НОМЕР_1 від 10.01.2014.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень: (1) п.п. 168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України внаслідок чого, занижено чистого доходу у 2012 року. на загальну суму 1 880 907,90 грн, та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 317319,14 грн; (2) відсутність реального факту здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та контрагентами - постачальниками ТОВ «Оллерус Буд», ТОВ «Техно-Торг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція», що є п порушенням п.1, п.5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України; (3) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) постачальниками ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «ТехноТорг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція», в зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від вищезазначених контрагентів - постачальників, чим порушено п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу та занижено податку на додану вартість в сумі 311873,59грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом 27.01.2014 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002031701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 396 648,92 грн, з яких 317 319,14 грн за основним платежем, та 79 329,78 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002021701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 467 810,36 грн, з яких 311 873,59 грн за основним платежем, та 155 936,77 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Між позивачем (Замовник) та ТOB «Діаманд Делюкс» (Підрядник) 11.07.2012 укладено договір на будівельно-монтажні роботи № 12/07-11, згідно з умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Будівельно-монтажні роботи із прокладання кабелю волоконно-оптичних ліній та підключення абонентів до обладнання зв'язку ФОП ОСОБА_2 в с. Іванковичі Васильківського району Київської області».

На підтвердження виконаних робіт позивачем надано первинні документи.

На підставі чого, суди дійшли висновки, що операції позивача з ТОВ «Діаманд Делюкс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

З урахуванням того, судами вже встановлено, що операції позивача з ТОВ «Діаманд Делюкс» за договором № 12/07-11 від 11.07.2012 здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, колегія суддів вважає необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026771701 від 16.09.2013 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026771701 від 16.09.2013 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві № 0026771701 від 16.09.2013.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 20.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.