Ухвала суду № 43207577, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №760/25017/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кицюн В.С.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05.12.2013 року, стягнення майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 05.12.2013 року б/н про утримання переплати пенсії (№ справи 822218) у період з 17.09.2007 року по 30.11.2013 року в сумі 258204,40 грн по 20% до повного погашення; стягнути на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 16395,88 грн.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу з 16.11.2005 року призначено пенсію за вислугу років як члену льотного екіпажу на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Листом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 22.10.2013 року №11548/06 запропоновано позивачу з'явитися на прийом до спеціалістів управління для вирішення питання подальшої виплати пенсії.

Як зазначає відповідач, 11.11.2013 року позивач з'явився на прийом до начальника управління та надав копію трудової книжки, в якій містилися записи №24 та №25 та які були відсутні на час призначення пенсії. Так, згідно вказаних записів позивач 17.09.2007 року був прийнятий на посаду другого пілота ПС МД - 80 (згідно наказу ТОВ «Авіакомпанія «Хорс» №83 - к від 17.09.2007 року), та 22.05.2012 року звільнений за власним бажанням (згідно наказу від 22.05.2012 року №80-к).

В подальшому управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій в м. Києві було надіслано повідомлення на ім'я начальника Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 04.12.2013 року №1050, в якому просило вирішити на комісії питання про утримання переплати пенсії позивачем за період з 17.09.2007 року по 30.11.2013 року в сумі 258204,40 грн, що виникла у зв'язку з працевлаштуванням пенсіонера.

Згідно протоколу від 05.12.2013 року №279 на засіданні міждвідомчої комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком, виплатою пенсій та допомоги на поховання, списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними, в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва вирішено утримувати переплату пенсії, яка виникла з вини пенсіонера - ОСОБА_2, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування; вирішено утримування проводити по 20% до повного погашення переплати.

Також, 05.12.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва винесено розпорядження про утримання з ОСОБА_4 переплати пенсії за період з 17.09.2007 року по 30.11.2013 року в сумі 258204,40 грн по 20% до повного погашення.

Листом відповідача від 09.12.2013 року №13993/06 запропоновано позивачу терміново з'явитися на особистий прийом до спеціалістів управління з питання переплати пенсії. Також позивачу повідомлено, що зв'язку із працевлаштуванням виникла переплата пенсії, яку запропоновано повернути в добровільному порядку.

Не погоджуючись із вказаним розпорядженням позивач оскаржив його до Прокуратури м. Києва, Прокуратури Солом'янського району м. Києва, Пенсійного фонду України, за наслідками чого отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві листи від 24.02.2014 року №4510/10/К-258/1, від 03.03.2014 року №5294/10/К-258, від 06.03.2014 року №6020/10/К-258/2 щодо підстав утримання переплати пенсії.

Також, листом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 07.11.2014 року №14883/09/к-1769 позивачу на підставі звернення від 05.11.2014 року №К-1769 роз'яснені правові підстави утримання переплати пенсії.

Не погоджуючись з розпорядженням відповідача від 05.12.2013 року про утримання переплати суми пенсії по 20% до повного погашення, яка виникла за період з 17.09.2007 року по 30.11.2013 року в сумі 258204,40 грн, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.

Згідно статті 7 вказаного Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідну пункту 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) (далі Порядок №22-1) пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Отже, умовою призначення пенсії за вислугу років є залишення роботи, яка дає право на цю пенсію, відповідно, у разі працевлаштування особи на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється.

Згідно статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Пунктом 12 Порядку №22-1 визначено, що у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, для проведення індексації пенсіонером протягом 10 днів органу, що призначає пенсію, надається довідка про прийняття на роботу (навчання). У подальшому подається довідка про розмір заробітної плати (стипендії) з урахуванням індексації.

Згідно частини першої та другої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695) затверджено Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок №6-4), який визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії (додаток 1). Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадиться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 16.11.2005 року призначено пенсію за вислугу років як члену льотного екіпажу на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Так, 16 листопада 2005 року позивачем подано до відповідача заяву про призначення пенсії, в який зобов'язався повідомляти про всі зміни, які викликають зміну розміру виплачуваної пенсії.

10 травня 2007 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по двоскладовій формулі, в якій також зобов'язався протягом 10 днів повідомляти орган, що призначає та виплачує пенсію, зокрема, про прийняття на роботу, звільнення з роботи.

Разом з тим, згідно трудової книжки позивач з 17.09.2007 року по 22.05.2012 року працював на ТОВ «Авіакомпанія «Хорс» на посаді другого пілота ПС МД-80, при цьому не повідомивши орган, що призначає та виплачує пенсію.

Таким чином, враховуючи, що позивач був обізнаний про свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про прийняття на роботу, звільнення з роботи, а також, що вказані обставини спричиняють припинення виплати пенсії, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з боку позивача були зловживання, які призвели до над мірної виплати пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що розпорядження від 05.12.2013 року б/н про утримання з позивача переплати пенсії за період з 17.09.2007 року по 30.11.2013 року в сумі 258204,40 грн по 20% до повного погашення є обґрунтованим, відповідно позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування не підлягають задоволенню.

Відповідно, як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача завданої майнової шкоди в розмірі 16395,88 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що прийняте відповідачем рішення у формі розпорядження не відповідає формі рішення, яке передбачено додатком 1 до Порядку 6-4, оскільки за наявності порушення позивачем пенсійного законодавства, що призвело до над мірної виплати пенсії, такі формальні обставини не можуть бути підставою для скасування розпорядження.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 23.03.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.