Ухвала суду № 43207467, 20.03.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні доказів

Справа № 819/470/15-a

20 березня 2015 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Калиняк О.В.,

за участю заявника ОСОБА_1,

представника Тернопільської обласної ради Лукащука В.М.,

представника управління соціальної політики Тернопільської міської ради Петрика Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної ради в особі комісії з поновлення прав реабілітованих, Тернопільської міської ради в особі управління соціальної політики, в якому просив:

- визнати незаконною відмову права визнання ОСОБА_1 особою, потерпілою від репресій відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

- зобов'язати відповідачів визнати ОСОБА_1 особою, потерпілою від репресій відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 березня 2015 року.

17 березня 2015 року ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви подав до суду адміністративний позов у новій редакції та заяву про забезпечення доказів, у якій просив:

- витребувати у Тернопільської міської ради в особі управління соціальної політики підстави у відмові щодо визнання ОСОБА_1 особою, потерпілою від репресій відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

- витребувати у Тернопільської обласної ради в особі комісії з поновлення прав реабілітованих матеріали щодо відмови ОСОБА_1 у визнанні особою, потерпілою від репресій відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Така заява обґрунтована тим, що відповідачі не надали офіційних відмов про визнання ОСОБА_1 особою, потерпілою від репресій відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», а тому є необхідність вирішити питання про забезпечення доказів у спосіб зазначений вище.

Заява про забезпечення доказів подана до суду до відкриття провадження в адміністративній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про забезпечення доказів підтримав з підстав, викладених у ній.

Заслухавши думку представників Тернопільської обласної ради, управління соціальної політики Тернопільської міської ради, які заперечували проти її задоволення з підстав необґрунтованості та безпідставності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення доказів слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Згідно з частиною першою статті 75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З цього слідує, що суд забезпечує докази лише за умови наявності обставин, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Судом не встановлено існування обставин, які свідчать про те, що надання доказів, пр які зазначає ОСОБА_1, у подальшому може стати неможливим або ускладненим, чи існує загроза їх знищення, пошкодження, втрати тощо.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 73, 75 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 23 березня 2015 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.