Рішення № 43207212, 18.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р. Справа № 916/316/15-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Михайлець О.А. за довіреністю від 23.12.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору:про стягнення 5042,46грн.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/316/15-г:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

про стягнення 5042,46 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рошен Де Люкс" (далі - Позивач) звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 далі - Відповідач) із позовом про стягнення суми основного боргу за договором поставки № 5817 від 01.06.2012 р. в розмірі 4 637,97 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 361,15 грн., три відсотки річних в сумі 43,34 грн., посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі 01.06.2012 р. укладений договір поставки № 5817 (далі - Договір) за яким Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити Покупцю (Відповідачеві) кондитерські вироби та інші продути харчування у кількості, асортименті та ціні зазначеній у видаткових накладних, а Відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору .

14.08.2014р. по видатковим накладним № RDL00066485 на суму 2 123,03 грн. та № RDL00066486 на суму 2 514.94 грн. від 14.08.23014 р. Позивач поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму 4 637,97 грн.

За п. 2.3 Договору Відповідач оплачує Товар протягом 14 календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача в готівковій формі, шляхом внесення грошових кітв в касу Позивача ( п. 2.4 Договору).

За п. 3.4 Договору датою поставки вважається дата передачі Товару в розпорядження Відповідача за видатковими накладними.

Відповідач частково в сумі 253,03 грн. оплатив отриманий товар за накладною № RDL00066485. Накладна № RDL00066486 на суму 2 514.94 грн. залишилась неспаченою повністю. Таким чином за відповідачем залишися борг в сумі 4 637 ,97 грн., який дотепер не сплачений.

З підстав п. 6.2 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України Відповідачеві за прострочення оплати за період з 30.08.2014 р. по 23.12.2014 р. нараховано пені в сумі 43,34 грн. та 3% річних за той же строк в сумі 361,15 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 546, 627 ЦК України, ст. ст. 193, 199, 231, 232, 265 Господарського кодексу України Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав, двічі був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за наявною у позові та зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою (поштові повідомлення із позначкою „За зазначеною адресою не проживає" у справі ).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином дана справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як свідчать матеріали справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: вказаним договором, вказаними видатковими накладними, розрахунком сум стягнення, чеком про оплату частки товару.

Проаналізувавши вказані докази суд приймає їх до уваги та вважає достеменними, такими, що не викликають у суду сумніву.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача є законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 216-А, код ЄДРПОУ 37984318) суму основного боргу за договором поставки № 5817 від 01.06.2012 р. в розмірі 4637 (чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 97 коп., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 361 (триста шістдесят одна) грн. 15 коп., три відсотки річних в сумі 43 (сорок три) грн. 34 коп. та суму судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 23 березня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук