Ухвала суду № 43206999, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 рокусправа № 804/2813/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі №804/2813/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» (далі - ТОВ «Укрметалопрофіль») 14 лютого 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2013 року № 0006902205.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №105/22-04/33973187 від 18 жовтня 2013 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки, про недодержання позивачем вимог п.102.5 ст.102 та п.200.4 «б» ст.200 Податкового кодексу України, а саме: порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість «Укрметалопрофіль» за серпень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №105/22-04/3973187 від 19 жовтня 2013 року в якому зроблено висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.30-33).

Згідно з вказаним актом перевірки відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ "Укрметалопрофіль" в порушення пункту 102.5 статті 102 та пункту 200.4 "б" статті 200 Податкового кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2013р. по рядкам 21 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" (рядок 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) - залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2009 року у сумі 2 802 302 грн. без врахування значення рядка 21.3 при визначенні рядка 21.

В порушення п.п.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за серпень 2013р., у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби - у розмірі 2 802 302,00 грн.

Дане порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації за серпень 2013р. на суму 2 802 302,00 грн.

При перевірці використано акт №5189/1503/33973187 від 28.12.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрметалопрофіль" з питань правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2012, в якому зазначено порушення норм п.102.5 ст. 102, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 5 414 958 грн.. За результатами зазначеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 17.01.2013р. №0000051503.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006902205 від 07 листопада 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2802302 грн. (а.с.34).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередньому та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду має від'ємне значення (рядок 22 декларації) до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права позивач має право на відображення у власній податковій звітності залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування у поточному (звітному) періоді, при цьому чинне податкове законодавство не містить жодних застережень для такого відображення показників залишку від'ємного значення при судовому оскарженні визначених до сплати сум з податку на додану вартість за попередні звітні податкові періоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті від 28 грудня 2012 року №5189/15-3/33973187 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2013 року № 0000051503, яким ТОВ «Укрметропрофіль» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 2802302,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення №0000051503 від 17 січня 2013 року було оскаржено позивачем до суду, та за наслідками розгляду адміністративного позову, скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі №804/1779/13-а. Зазначене рішення суду не набуло законної сили на час розгляду справи судом першої інстанції.

За приписами п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податку до суду з позовом про визнання недійним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки зазначені у податковому повідомленні - рішенні №0000051503 від 17 січня 2013 року суми грошового зобов'язання не є узгодженими до набрання законної сили рішенням суду у відповідній адміністративній справі, то у позивача не виникло обов'язку щодо їх сплати, натомість він має можливість відображати у податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, що існує на час здійснення такого декларування до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом без достатніх правових підстав зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі №804/2813/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 20 березня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: А.В. Суховаров