Постанова № 43206773, 25.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року (11 год. 35 хв.)Справа № 808/7773/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції, м. Токмак

третя особа: ОСОБА_1, м. Токмак

про: визнання протиправними дії, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (далі -Інспекція ДАБК у Запорізькій області, позивач), з урахуванням уточненої позовної заяви, звернулась із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Токмацького МРУЮ, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515;

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції відкрити виконавче провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається у позові на норми Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-XIV(із змінами та доповненнями, далі - Закон № 606-XIV) та зазначає, що відповідач не мав підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а відтак його дії є протиправними, а постанова від 23.10.2014 № 45172515про відмову у відкритті виконавчого провадження є такою, що прийнята з порушеннями норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 02.02.2015 здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Представник позивача у судове засідання 25.02.2015 не з'явився, клопотанням від 25.02.2015вх. № 8710 просить суд розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 12.01.2015 № 39/03 посилається на те, що при розгляді заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області за вих. №7/8-363402 від 17.10.2014 щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013 відносно боржника ОСОБА_1 державним виконавцем встановлено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2014 стягувач не надав доказів того, що станом на 17.10.2014 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя розглянуто справу №2а/331/84/13 за позовом про скасування даної постанови. З зазначених підстав, відповідач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013 є такою, що станом на 17.10.2014 не підлягає виконанню. Зазначає, що після 07.08.2013 постанова Інспекції ДАБК у Запорізькій області по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253 не може бути прийнята до виконання ВДВС Токмацького МРУЮ в тому вигляді, в якому вона направляється без додання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчука О.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253. Також зазначає, що передчасне направлення до виконання постанови № 253, виданої 07.05.2013 Інспекцією ДАБК у Запорізькій області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу протирічить ч.2 ст. 299, ч.1 ст. 307 та ч.1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення(із змінами та доповненнями, далі - КУпАП). На підставі викладеного, вважає, оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515 правомірною, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.02.2015 також не з'явився. Клопотанням від 24.02.2015 вх. № 8438 просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2015 за клопотанням відповідача залучено до участі у справі № 808/7773/14 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання 25.02.2015 також не з'явилась, у письмових запереченнях від 24.02.2014 вх. № 8430, зокрема, зазначила, що постанова про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013 на теперішній час не набрала законної сили, оскільки оскаржується у судовому порядку. Зазначає, що у відповідача відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 07.05.2013 № 253. Вважає оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515 правомірною, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

07 травня 2013 року Інспекцією ДАБК у Запорізькій області була винесена постанова № 253 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивач визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

28 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 253 від 07.05.2013. Однак, постановою від 07.06.2013 № 38376620 відповідач відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV, оскільки у виконавчому документі були зазначені різні прізвища боржника.

Після виправлення помилки, 03.09.2013 позивач знову звернувся до ВДВС Токмацького МРУЮ із заявою про примусове виконання постанови № 253 від 07.05.2013. Проте, постановою від 06.09.2013 № 39681792 відповідач знову відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV, обґрунтувавши свою відмову тим, що виконавчий документ не набрав законної сили.

Позивач не погодився із відмовою у відкритті виконавчого провадження і звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про визнання дій ВДВС Токмацького МРУЮ протиправними та скасування постанови від 06.09.2013 № 39681792. Постановою суду від 26.09.2013 у справі №808/7503/13-а позов був задоволений частково - визнані протиправними дії ВДВС Токмацького МРУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.09.2013 № 39681792, скасована постанова від 06.09.2013 №39681792, а також зобов'язано ВДВС Токмацького МРУЮ розглянути заяву позивача про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253.

18 жовтня 2013 року позивач знову звернувся до ВДВС Токмацького МРУЮ із заявою про примусове виконання постанови № 253 від 07.05.2013. Однак, відповідач своєю постановою від 04.11.2013 № 40523002 знову відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 253 від 07.05.2013.

19 листопада 2013 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Розглянувши цей позов, Запорізький окружний адміністративний суд своєю постановою від 29.11.2013 у справі №808/8840/13-а позов задовольнив частково - скасував постанову від 06.09.2013 № 39681792.

20 листопада 2013 року Інспекція ДАБК у Запорізькій області звернулась до ВДВС Токмацького МРУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 253 від 07.05.2013. Однак, постановою від 29.11.2013 № 40956793 відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV. Свою відмову відповідач обґрунтував у постанові тим, що постанова Інспекції ДАБК у Запорізькій області від 07.05.2013 за № 253 оскаржена ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, а отже не набрала законної сили.

25 січня 2014 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії. Розглянувши цей позов, Запорізький окружний адміністративний суд своєю постановою від 09.04.2014 у справі № П/808/35/14 позов задовольнив частково - визнав протиправними дії ВДВС Токмацького МРУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.11.2013 № 40956793, скасував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.11.2013 № 40956793, зобов'язав ВДВС Токмацького МРУЮ розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2013 № 253, винесеної Інспекцією ДАБК у Запорізькій області.

17 жовтня 2014 року Інспекція ДАБК у Запорізькій області повторно звернулась до ВДВС Токмацького МРУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 253 від 07.05.2013. Однак, постановою від 23.10.2014 № 45172515 відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV. Свою відмову відповідач обґрунтував у постанові тим, що постанова Інспекції ДАБК у Запорізькій області від 07.05.2013 за № 253 оскаржена ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, а отже не набрала законної сили

Вважаючи відмову протиправною, 10.11.2014 Інспекція ДАБК у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про визнання дій ВДВС Токмацького МРУЮ з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515 протиправними, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515та зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови № 253 від 07.05.2013.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 цього Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 19 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Підпунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону №606-XIV передбачено, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу та полягає в примусовому виконані судового рішення. Примусове виконання рішень здійснюється органами державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України. Посадова особа державної виконавчої служби відкриває виконавче провадження на підставі виконавчих документів, до яких зокрема відносяться постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, за умови якщо не закінчився строк на пред'явлення такого виконавчого документа та він відповідає вимогам закону. Проте, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження зокрема у випадках, що виключають його здійснення.

При цьому суд наголошує на тому, що ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV на державного виконавця покладено обов'язок з'ясування лише трьох необхідних складових для прийняття виконавчого документа до виконання, а саме: дотримання стягувачем строку пред'явлення такого документа до виконання, відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлення до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В даному випадку, державний виконавець відмовляючи у відкритті виконавчого провадження щодо порушень чи недотримання вимог ч. 1 ст. 25 Закону №606-XIV нічого не зазначив.

В той же час, підставою для відмови стало посилання державного виконавця на положення п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV, а саме наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оформленого постановою від 23.10.2014, було наявність факту судового оскарження постанови про накладення штрафу від 07.05.2013 № 753, що відповідно до ст. ст.207 КУпАП унеможливлює відкриття виконавчого провадження.

Однак, суд не погоджується із такими висновками органу виконання з огляду на таке.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

У відповідності до ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до ст.299 КУпАП, при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Приписами ст.307 КУпАПпередбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Отже, постанова про накладення штрафу підлягає виконанню після набрання нею законної сили, тобто після спливу відповідного десятиденного строку з дня її винесення.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013 вбачається, що вона набрала законної сили 18.05.2013.

Тобто, зазначена постанова, починаючи з 18.05.2013 є документом, на підставі якого має бути відкрите виконавче провадження.

При цьому, відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 37 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Отже, оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку є підставою для зупинення виконавчого провадження, а не підставою для відмови у його відкритті, у зв'язку з чим, винесення оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону№ 606-XIV є необґрунтованим та незаконним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та визнання протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515 і скасування постанои Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ВДВС Токмацького МРУЮ відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону №606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Отже, суд приходить до висновку, що вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами згідно Закону №606-XIV є виключною компетенцією державних виконавців відділів Державної виконавчої служби, а відтак відсутні повноваження суду щодо зобов'язання ВДВС Токмацького МРУЮ відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013 без вчинення певного порядку дій.

Тому, у задоволенні адміністративного позову в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ВДВС Токмацького МРУЮ розглянути заяву Інспекції ДАБК у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення №253 від 07.05.2013.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України зі сторін стягненню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області до Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дії, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.10.2014 № 45172515.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2013 року за № 253, винесеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко