Постанова № 43206415, 13.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 лютого 2015 року Справа № 814/3893/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018)

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки» (вул. Артилерійська, 4, м. Миколаїв, 54030)

про: стягнення заборгованості в сумі 1 161,96 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки» (далі – відповідач) заборгованості в сумі 1 161,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має борг по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, що на теперішній час залишається непогашеним.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 23).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 25.12.2014 року та повістка-повідомлення від 23.01.2015 року, направлені за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, без вручення адресату повернулись (арк. спр. 12 – 15, 20 - 22).

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство «Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки» зареєстровано як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 5 ч. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464), стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон України № 1058) страхувальник зобов’язаний: вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком; подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формами встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно до ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, відповідно до п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 даного Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідач вимоги чинного законодавства щодо сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не дотримало, строк сплати сум страхових внесків порушив.

Тому, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 до відповідача було застосовано:

- фінансові санкції у розмірі 1 071,12 грн. та нараховано пеню у розмірі 39,26 грн., відповідно до Рішення про застосування фінансових санкцій за та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 2543 від 22.10.2014 року (арк. спр. 4);

- фінансові санкції у розмірі 896,68 грн. та нараховано пеню у розмірі 55,46 грн., відповідно до Рішення про застосування фінансових санкцій за та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 2630 від 02.11.2014 року (арк. спр. 5).

Відповідач зазначені рішення отримав, в установленому законом порядку не оскаржив, суму заборгованості не сплатив.

З урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 900,56 грн., за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 161,96 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком суми позову (арк. спр. 3).

У відповідності до вимог статті 106 Закону України № 1058 позивачем було сформова вимогу № Ю-20 від 02.10.2014 року на суму 1 161,96 грн. (арк. спр. 6). Вимога відповідачем не оскаржена, сума заборгованості не погашена.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись стст. 35, 94, 128, 158-163, 263 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївська пересувна механізована колона облспоживспілки» (код ЄДРПОУ 01739492) заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 1 161,96 грн. (одна тисяча сто шістдесят одна гривня 96 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих