Постанова № 43206392, 20.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 лютого 2015 року Справа № 814/216/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Торгова, 63, корпус А, м. Миколаїв, 54050)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про: стягнення податкового боргу в сумі 6 717,50 грн.,

в с т а н о в и в:

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач, Жовтнева ОДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) податкового боргу в сумі 6 717,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість відповідно до нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, який на теперішній час залишається непогашеним.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 23).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 27.01.2015 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 24 - 27).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач взятий на облік в органах податкової служби як платник податків.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

29.07.2014 року проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої було оформлено акт № 0071/14/29/92/НОМЕР_1 (арк. спр. 12 - 13).

На підставі висновків акту № 0071/14/29/92/2264921703від 29.07.2014 року, позивачем було оформлено та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення № 0000242200 від 13.08.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 715,50 грн. (арк. спр. 15).

Зазначене податкове повідомлення-рішення відправлено боржнику поштою, але повернуто до Жовтневої ОДПІ з поміткою «неповна адреса та закінчення терміну зберігання».

Відповідно до абз. 3 п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

22.10.2014 року позивачем засобом поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено відповідачу податкову вимогу №3251-25 від 13.10.2014 року на суму 6 717,50 грн. (арк. спр. 18), яка повернута до Жовтневої ОДПІ з поміткою «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до абз. 3 п.58.3. ст. 58 Податкового кодексу України зазначена податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідач податкові зобов'язання у строки, передбачені законодавством, не виконав. Отже, заборгованість відповідача становить 6 717,50 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи карткою особового рахунку відповідача (арк. спр. 19) та обґрунтованим розрахунком суми податкового боргу (арк. спр. 20).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 717,50 грн. (шість тисяч сімсот сімнадцять гривень 50 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих