Постанова № 43206382, 09.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 лютого 2015 року Справа № 814/129/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за

адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування рішення від 23.12.2014р. № 18257084,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (далі-відповідач, Реєстраційна служба) про визнання неправомірним та скасування рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції від 23.12.2014 року за № 18257084 «Про відмову у державний реєстрації прав на їх обтяжень» і зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: 1/1 частку новозбудованого житлового будинку що розташований у АДРЕСА_2

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача протирічать нормам діючого законодавства, а відтак є протиправним та таким, що порушують його права.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що рішення від 23.12.2014 року за № 18257084 «Про відмову у державний реєстрації прав на їх обтяжень» прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

09.12.2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію за ним права власності у вигляді 1/1 частку новозбудованого житлового будинку що розташований у АДРЕСА_2

Рішенням Реєстраційної служби ММУЮ від 11.12.2014 року за № 17916655 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачу було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що що позивачем не подані усі необхідні документи, а саме: не подано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Рішенням Реєстраційної служби ММУЮ від 23.12.2014 року за № 18257084 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на підставі того, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, надані після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Позивач не погодився із вказаною відмовою відповідача з огляду на порушення останнім положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон), яким прямо передбачено підстави для державної реєстрації прав.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становить Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

До повноважень органу державної реєстрації прав згідно ст. 8 Закону входить, зокрема, проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, згідно п. 5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до картки прийму заяви № 17846749 позивачем до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції разом з заявою про реєстрацію прав власності були надані наступні документи:

- договір про постійне користування земельною ділянкою, серія та номер: б/н, виданий 24.10.1978, видавник: Виконавчий комітет міської ради народних депутатів м. Миколаєва копія договору про постійне користування земельною ділянкою, серія та номер: б/н, виданий 24.10.1978, видавник: Виконавчий комітет міської ради народних депутатів м. Миколаєва;

- витяг із рішення ВК ММР, серія та номер: 917, виданий 26.09.2014 року, видавник: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради;

- копія витягу із рішення ВК ММР, серія та номер: 917, видана 26.09.2014 року, видавник: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради;

- технічний паспорт, серія та номер: 15041, виданий 02.07.2014 року, видавник: КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»;

- копія технічного паспорту, серія та номер: 15041, видана 02.07.2014 року, видавник: КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»;

- довідка, серія та номер: 2-2480, видана 16.05.2014 року, видавник: КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»;

- копія довідки, серія та номер: 2-2480, видана 16.05.2014 року, видавник: КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: Е0202815, видана 27.08.1996 року, видавник: Корабельний РВ ММУ УМВС України в миколаївській області копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, серія та номер: б/н, виданий 27.06.1997 року, видавник: ГНА по Корабельному району;

- копія паспорта громадянина України, серія та номер: Е0141422, видана 09.04.1996 року, видавник: Ленінський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- копія довіреності, серія та номер: 1120, видана 26.08.2014 року, видавник: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Таким чином, на думку суду, всі наявні документи щодо нерухомого майна та земельної ділянки позивачем до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції були надані.

Суд проаналізувавши рішення відповідача від 23.12.2014 року за № 18257084, вважає, що ним необгрунтовано прийнято відмову позивачу у реєстрацію за ним права власності у вигляді 1/1 частку новозбудованого житлового будинку що розташований у м. Миколаєві, провулок Жовтня, 59, а тому на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд може вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо реєстрації за ним права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції від 23.12.2014 року за № 18257084 «Про відмову у державний реєстрації прав на їх обтяжень».

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2014 року про здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: 1/1 частку новозбудованого житлового будинку що розташований у АДРЕСА_2

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих