Ухвала суду № 43206194, 19.03.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.03.2015 Справа № 917/1451/13

за скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України ст. 1212 ГПК України Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" вх. № 1199 від 09.12.2014 р. на дії Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352 від 27.11.2014 р. при виконанні рішення у справі № 917/1451/13 -

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут", вул. Радянська, 8, смт. Козельщина, Козельщинський р-н, Полтавська обл., 39100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод", вул. Радянська, 2, смт. Козельщина, Козельщинський р-н, Полтавська обл., 39100

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Відродження", с. Оленівка, Козельщанський р-н, Полтавська обл., 39133

2. Державний реєстратор Реєстраційної служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області, вул. Радянська, 75/15, смт. Козельщина, Козельщинський р-н, Полтавська обл., 39100

про стягнення вартості частини майна товариства відповідно до належної частки (6,66%) у статутному капіталі товариства, яка належала СТОВ "Хліб і люди" за даними балансу, складеного на дату початку реорганізації

Головуючий суддя Ківшик О.В.

Суддя Тимощенко О.М.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача (стягувача): не з'явилися;

від відповідача (скаржника, боржника): Грущанський В.О., довіреність №8 від 07.03.2014 р.; Сенкевич В.І., довіреність № 9 від 07.03.2014 р.;

від третьої особи 1: не з'явилися;

від третьої особи 2: не з'явилися;

від Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області: Канюк А.О., довіреність від 30.01.2015 р..

Суть спору : розглядається скарга в порядку ст. 1212 ГПК України Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" вх. № 1199 від 09.12.2014 р. на дії Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №45348352 від 27.11.2014р. при виконанні рішення у справі № 917/1451/13.

Відповідно до вказаної скарги заявник просить суд визнати дії Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови від 27.11.2014 р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №45348352 незаконними та визнати постанову від 27.11.2014р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352 недійсною.

Предмет скарги викладено з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про виправлення описки у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" в порядку ст. 121 2 ГПК України від 09 грудня 2014 року.

Позивач (стягувач) - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" - та треті особи представництво у судові засідання не забезпечили, вимог суду не виконали, причин щодо цього суду не повідомили, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи. Явка представників останніх у судове засідання обов'язковою судом не визнавалася.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України неявка стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник відповідача (боржника, скаржника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" - на задоволенні скарги наполягає за мотивами самої скарги та письмових пояснень вх. № 3828 від 19.03.2015 р..

Відділ державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області скаргу не визнає за мотивами заперечення № 324 від 31.01.2015 р. (вх. №1362 від 03.02.2015 р.), посилаючись на дотримання державним виконавцем норм чинного законодавства в процесі примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області у справі №917/1451/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника та виконавчої служби, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

20.05.2014 р. рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1451/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" задоволено, стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" 485 581,00 грн. вартості частини майна товариства відповідно до належної частки (6,66%) у статутному капіталі; 3 427,20 грн. витрат по проведенню судової експертизи, 9 711,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. у справі №917/1451/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" залишено без задоволення, зазначене рішення Господарського суду Полтавської області залишено без змін.

Оскільки рішення Господарського суду Полтавської області у даній справі в установленому законом порядку відповідно до ст. 85 ГПК України 09.10.2014 р. набрало законної сили, на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Полтавської області 27.10.2014 р. було видано відповідний наказ (том справи 2, а.с. 131).

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" (стягувача) № 02-226-11/14 від 03.11.2014 р. (том справи 3, а.с. 93) постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області від 10.11.2014 р. відкрите виконавче провадження ВП № 45348352 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 27.10.2014 р. у справі № 917/1451/13, та надане боржникові строк на добровільне виконання вказаного виконавчого документу до 16.11.2014 р. (том справи 3, а.с. 94).

Заявою від 21.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" (боржник) звернулося до Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо відкладення виконавчих дій по вказаному виконавчому провадженню на 10 днів, постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області від 21.11.2014 р. відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначеного наказу Господарського суду Полтавської області до 25.11.2014 р. (том справи 3, а.с. 103).

Заявою від 27.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" (боржник) звернулося до Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо зупинення зазначеного виконавчого провадження з огляду на зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 20.05.2014 р., залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. у справі № 917/1451/13, згідно ухвали Вищого господарського суду України від 19.11.2014 р. про прийняття до провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" на зазначену постанову суду апеляційної інстанції у справі № 917/1451/13.

27.11.2014 р. Відділом державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області постановлено стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" - виконавчий збір в сумі 49 871,98 грн., постановою від 28.11.2014 р. зупинено виконавче провадження до розгляду справи № 917/1451/13 по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. у справі №917/1451/13 залишено без змін.

09.12.2014 р. боржник звернувся до виконавчої служби із заявою щодо надання інформації про банківські реквізити, на які слід перерахувати присуджену до стягнення за вказаним рішенням суду суму коштів, платіжним дорученням № 790 від 09.12.2014 р. (том справи 3, а.с. 112) грошові кошти в сумі 497 719,82 грн. з призначенням платежу "Згідно виконавчого провадження № ВП 45348352" перераховано боржником у добровільному порядку.

Не погодившись із діями посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в процесі примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1451/13, скаржник звернувся до Господарського суду Полтавської області із даною скаргою, у якій просить суд визнати дії посадових осіб незаконними, а вказану постанову - недійсною.

В обґрунтування скарги останній посилається на те, що сплив строку на добровільне виконання рішення суду сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою закон пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, дії щодо примусового стягнення виконавчою службою не вчинялися.

При прийнятті даної ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 115, ст. 116, ст. 117 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про виконавче провадження") визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

При цьому згідно п. 1, п. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення; у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У постанові від 27.01.2015 р. № 3-217гс14 (справа № 924/205/13-г) Верховний Суд України дійшов висновку про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Дана правова позиція Верховного Суду України є обов'язковою для застосування у судовій практиці відповідно до положень ст. 111 28 ГПК України).

Заходами примусового виконання рішень за приписами ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Оскільки матеріали справи, до яких залучено копію виконавчого провадження ВП 45348352, не містять доказів на підтвердження вчинення державним виконавцем будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, дана обставина визнається представником виконавчої служби, боржником до початку фактичного примусового виконання в добровільному порядку сплачено суму коштів, яка стягнута з нього за вказаним вище рішенням суду, а тому правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" виконавчого збору за постановою від 27.11.2014 р. відсутні.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 9.13 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, вимоги скаржника щодо визнання дій Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови від 27.11.2014 р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352 незаконними та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області від 27.11.2014р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352 підвереджуються поданими доказами та відповідають нормам матеріального права, виконавчою службою не спростовані, а тому скарга в порядку ст. 1212 ГПК Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" вх. № 1199 від 09.12.2014 р. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 86, ст. 1212 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу в порядку ст. 1212 ГПК Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод" вх. № 1199 від 09.12.2014 р. задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови від 27.11.2014 р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352.

3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області від 27.11.2014 р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45348352.

Головуючий суддя О.В.Ківшик

Суддя О.М. Тимощенко

Суддя І.Г.Кльопов .