Рішення № 43206085, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/1219/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт"

про стягнення 171 976 168,21 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники:

від позивача: Кирийчук І.М. (дов. № 14/03 від 26.02.2015)

від відповідача: Бабанли К.М. (дов. № 01/12-01-15 від 12.01.2015)

В судовому засіданні 16.03.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" пред'явлені вимоги про стягнення 171 976 168,21 грн. заборгованості за кредитним договором № 13-07П від 30.08.2007 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 порушено провадження у справі №910/1219/15-г та призначено розгляд справи на 16.02.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 01-09П від 11.02.2009 р. вчасно не сплатив проценти за користування кредитом.

В судове засідання, призначене на 16.02.2015, з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про об'єднання справ.

В судовому засіданні також судом відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про об'єднання справ. Суд розглянув вказані клопотання та відмовив в їх задоволенні.

В судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2015.

В судове засідання, призначене на 16.03.2015, з'явився представник позивача з'явився та подав заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом.

В судове засідання, призначене на 16.03.2015, представник відповідача з'явився та подав клопотання про зупинення провадження. Суд розглянув вказане клопотання та відмовив в його задоволенні.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2007 між позивачем (банк за договором) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №13-07П, відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.1.1 договору, кредит надається у вигляді мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 10 000 000 грн. Додатковими угодами до кредитного договору ліміт кредитної лінії неодноразово змінювався.

В подальшому додатковими угодами до кредитного договору № 13-07П сторони неодноразово вносили зміни до договору в частині розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строку погашення кредиту та ін.

Так, згідно з п. 1.12 договору в редакції додаткової угоди № 126-П від 17.07.2013, термін користування кредитом - до 21.03.2014 включно.

Відповідно до додаткової угоди №120-П від 01.10.2010, починаючи з 27.09.2010 встановлено плату за користування кредитом: у гривні - 20 % річних, у Євро - 13 % річних, у доларах США - 13 % відсотків, починаючи з 01.10.2010 плату за користування кредитом: у гривні - 20 % річних, у Євро - 11,5 % річних, у доларах США - 11,5 % відсотків

Положеннями п. 1.3. договору передбачено, що після надходження письмових заяв від позичальника про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, банк та позичальник укладають додаткові угоди про надання коштів в розрізі кредитної лінії (окремо по кожній сумі, що має надаватись). Після підписання такої додаткової угоди, Банк протягом одного банківського дня перераховує позичальнику кошти за реквізитами, вказаними в його письмовій заяві.

У подальшому, на підставі заяв, позичальнику надані кредитні кошти згідно з додатковими угодами до кредитного договору.

Факт виконання Банком зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором щодо надання відповідачеві кредитних коштів.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, позичальник зобов'язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати усі зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Згідно з п. 2.5 договору, проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п.п. 1.1.2 договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Кількість днів в році та місяці приймається за календарну. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

У пункті 2.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 27 по 30/31 число поточного місяця, за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Умовами п. 2.7 договору передбачено, що відсотки за період з 03 березня 2009 року по 26 травня 2009 року включно повинні бути сплачені позичальником до 26 червня 2009 року. У подальшому проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Додатковими угодами сторони відтерміновували сплату відсотків за користування кредитом.

Додатковою угодою № 126-п від 17.07.2013 сторони погодили викласти п. 2.7 кредитного договору у наступній редакції: "Позичальник щомісяця, починаючи з 17.06.2013 направляє в погашення процентів по договору не менше 5 000,00 грн. та 1 000 доларів США. Залишок несплачених відсотків позичальник сплачує в останній місяць користування кредитом, але не пізніше 21 березня 2014".

Умовами п. 2.8 договору встановлено, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідач зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі в строк не пізніше 21 березня 2014 не виконав.

За розрахунком позивача, заборгованість по несплаченим процентам становить 140 313 072,06 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з претензією № 6613/012-01 від 16.06.2014, щодо погашення простроченої заборгованості, однак вказана претензія залишилась без належного реагування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми несплачених процентів, в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по несплаченим процентам, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.1 договору, за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку неустойки приймаються: рік - 365 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та умов договірних відносин, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 14 431 103,34 грн. пені , 13 968 272,28 грн. інфляційних втрат та 3 263 720,53 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів станом на 30.12.2014.

Оскільки факт прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом по кредитному договору № 13-07П від 30.08.2009 р встановлений судом, вказані вимоги щодо стягнення пені,інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими.

Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю .

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (п. 22 ч. 1 ст. 5).

Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", від імені якого діє Уповноважена особа на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Брокбізнесбанк" - Курений О.В., призначений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 р. № 45 "Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію"

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).

При зверненні з даним позовом про стягнення 23 315 887, 50 грн., належна до сплати суми судового збору становить 73 080,00 грн. (60 розмірів мінімальної заробітної плати).

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. підлягає стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 115-А, код ЄДРПОУ 32396857) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги, б. 41, код ЄДРПОУ 19357489) 140 313 072 (сто сорок мільйонів триста тринадцять тисяч сімдесят дві ) грн. 00 коп. заборгованості за несплаченими процентами, 14 431 193 (чотирнадцять мільйонів чотириста тридцять одна тисяча сто дев'яносто три) грн. 34 коп. пені, 13 968 272 (тринадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 3 263 720 (два мільйони двісті шістдесят три тисячі сімсот двадцять) грн. 53 коп. та 3% річних.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 115-А, код ЄДРПОУ 32396857) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 20.03.2015.

Суддя М.О. Лиськов