Рішення № 43206032, 23.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.15р. Справа № 904/901/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення штрафу в розмірі 9000,00грн.

Представники:

Від позивача: Квач В.В., дов. №25 від 01.01.2015р.

Від відповідача: Шиян Є.І., дов. №ББУ/ПУ371/ВП/14 від 10.12.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначені адреси одержувача в розмірі 9000грн.00коп.

В обґрунтування заявлених вимоги позивач посилається порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, накладні №45878386, №45878378 та №45878394, акт загальної форми №759 від 06.08.2014р., телеграму №31 від 06.08.2014р. та відповідь на телеграму від 06.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 04.03.2015р. та 16.03.2015р.

04.03.2015р. на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про зменшення розміру штрафу на 50%. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначив, що своїми діями не спричинив позивачу збитків.

16.03.2015р. від Державного підприємства "Придніпровська залізниця" надійшли письмові заперечення щодо зменшення розміру штрафу на 50%. Позивач зазначив, що відсутність доказів понесених реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не можуть бути підставами для зменшення штрафу.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

04.08.2014р. зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" відправило на станцію Баглій Придніпровської залізниці вантаж у вагонах №58330739, №57903585 та №59952440, що підтверджується залізничними накладними №45878386, №45878378 та №45878394.

Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаних залізничних накладних свідчать, що одержувачем вантажу є Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", код одержувача 3236, адреса 86065, Донецька область, м. Авдіївка.

При прибутті на станцію Баглій Придніпровської залізниці встановлено, що в накладних №45878386, №45878378 та №45878394 невірно вказаний одержувач вантажу та його адреса.

На станцію Ароматна Придніпровської залізниці була направлена телеграма №31 від 06.08.2014р., в якій зазначено, що на станції Баглій Придніпровської залізниці відсутній одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод". Також у вказаній телеграмі міститься вимога вказати вірне найменування та поштову адресу одержувача вантажу за накладними №45878386, №45878378 та №45878394.

За фактом невірного зазначення у залізничних накладних №45878386, №45878378 та №45878394 найменування та адреси одержувача вантажу складений акт загальної форми №759 від 06.08.2014р.

На підставі телеграми №НР3 від 06.08.2014р. до накладних №45878386, №45878378 та №45878394 внесені зміни до назви та адреси одержувача вантажу. Одержувача вантажу замінено на Публічне акціонерне товариство "Євраз Баглійкокс".

Згідно частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами частини 4 статті 909 та частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Наказ Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Нормами статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" нарахувало та просить стягнути з відповідача штраф за неправильно зазначені адреси одержувача в розмірі 9000грн.00коп.

Факт неправильного зазначення відповідачем адреси одержувача вантажу засвідчений належним чином та відповідачем не оспорювався, отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги залізниці про стягнення штрафу є обґрунтованими, а його розмір відповідає вимогам наведених положень Статуту та фактичним обставинам справи.

Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" заявлене клопотання про зменшення штрафу на 50%, в якому відповідач зазначив, що своїми діями не спричинив позивачу збитків.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 20%, та стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 7200грн.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами та положеннями Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Наказ Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), Цивільного та Господарського кодексів України, статтями 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу в розмірі 9000грн. - задовольнити частково.

Зменшити розмір штрафу на 1800грн. до 7200грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» м. Павлоград (Ідентифікаційний код 00178353, місцезнаходження - 51400, м. Павлоград, вул. Леніна, 76) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 01073828, місцезнаходження - 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108) суму штрафу в розмірі 7200грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 16.03.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 23.03.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова