Постанова № 43205863, 23.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2015 року 15:04 № 826/19502/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Індустріальної об’єднаної Державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Концерну «Військторгсервіс»

про

стягнення заборгованості,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Індустріальна об’єднана Державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась з позовом до Концерну «Військторгсервіс» з урахуванням уточнених позовних вимог про стягнення заборгованості з земельного податку в розмірі 347 946,10грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість з земельного податку у розмірі 347 946,10грн.

Через канцелярію суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

У зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, призначене на 10.03.2015р. фіксація судового засідання не здійснювалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Концерн «Військторгсервіс» зареєстрований Головним управлінням юстиції у місті Києві від 22.07.2005р. та перебуває на обліку в Індустріальній об’єднаній Державній податковій інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за основним місцем обліку з 29.12.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.09.2003р., відповідач користується земельною ділянкою 10,5437га для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд.

Податкова заборгованість з земельного податку у розмірі 347 946,10грн. виникла на підставі: податкової декларації з плати за землю №9008936338 від 20.02.2014р. та податкової вимоги від 31.05.2012р. №187.

Станом на момент прийняття даного рішення у справі, відповідачем не надано суду доказів сплати податкової заборгованості з земельного податку у розмірі 347 946,10грн.

Однак, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, відповідач зазначає про відсутність заборгованості з земельного податку в розмірі 347 946,10грн., оскільки вказана вище податкова декларація з земельного податку №9008936338 від 20.02.2014р. подавалась відповідачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

З даними твердженнями відповідача суд не погоджується, оскільки постановою Кабінету міністрів України від 21.09.2011р. №981 «Про утворення територіальних органів державної податкової служби» шляхом злиття державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова та ДПІ у Фрунзевському районі м. Харкова, було утворено Індустріальну об’єднану Державну податкову інспекцію міста Харкова.

Податкова заборгованість з земельного податку в розмірі 347 946,10грн. також підтверджується податковим Розрахунком, який наявний в матеріалах даної справи та обліковою карткою платника податку.

Згідно з п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п. 54.1 ст. 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сторонами не надано доказів про оскарження податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до ст. 20.1.19 Податкового Кодексу України, контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПКУ, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно зі ст. 20.1.34. Податкового Кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.2 ст.95 ПКУ, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючому органу, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У зв’язку з тим, що відповідачем, станом на момент прийняття рішення у даній справі не надано доказів сплати узгодженої суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 347 946,10грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Концерну «Військторгсервіс» податкової заборгованості з земельного податку в розмірі 347 946,10грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, 03151) податкову заборгованість з земельного податку у розмірі 347 946,10грн. (триста сорок сім тисяч дев’ятсот сорок шість гривень, 10 копійок) на розрахунковий рахунок 34120999700009 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, УКДСУ Орджонікідзевському районі м. Харкова, банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін