Постанова № 43205754, 17.03.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа № 809/963/15

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Дубінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівський завод будівельних матеріалів»

про стягнення заборгованості в сумі 15903,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015 року Долинська об'єднана Державна податкова інспекція (далі-ОДПІ) Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі -ТзОВ) «Болехівський завод будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості в сумі 15903,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, земельного податку, збору за провадження торгівельної діяльності, сплаченого юридичними особами в загальному розмірі 15903,20 грн.

Таким чином, оскільки сума заборгованості відповідачем добровільно не погашена, тому остання підлягає до стягнення в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин згідно приписів ч.4 ст.122 та ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців відповідач 30.12.2003 року зареєстрований Городенківською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності.

Статтею 49 ПКУ визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до органу державної податкової служби

Згідно п.49.1 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді( п.49.2 ст.49 ПКУ).

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В судовому засіданні встановлено, відповідачем подано до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2014 року.( а.с.13-18). Таким чином шляхом подачі даних декларацій ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів» самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з податку на додану вартість вищевказані періоди в загальному розмірі 1527,00 грн. ( 41,00 грн.- за вересень 2014 року + 554,00 грн.- листопад 2014 року + 932,00 грн.- грудень 2014 року = 1527,00 грн.)

Як вбачається із змісту п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу відповідач у встановлений строк податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1527,00грн. не погасив.

Судом встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення № 0000071500 від 22.01.2015 року у відповідності до п.120.1 ст.120 ПК України відповідачу було нараховано 712,32 грн.- штрафних санкцій по податку на додану вартість. Вказане рішення отримане платником 27.01.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.( а.с.10).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість становить 2239,32 грн.( 1527,00 грн. грн.- податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість +712,32 грн.- штрафних санкцій, нарахованих згідно повідомлення-рішення № 0000071500 від 22.01.2015 = 2239,32 грн.)

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як вбачається із дослідженої судом в якості письмового доказу, поданої ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів» до податкового органу декларації по земельному податку на 2014 рік( а.с.11-12) підприємством задекларовано 3354,91 грн. - щомісячного податкого зобов'язання із земельного податку.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) місяця.

Однак в порушення вищевказаної норми Кодексу узгоджене податкове зобов'язання із земельного податку за період з вересня по грудень 2014 року в загальному розмірі 13419,88 грн. відповідачем не сплачено.

Крім того відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив 244,00 грн. збору за провадження торгівельної діяльності, який підлягає до сплати юридичними особами. ( а.с.19).

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 29-15 від 15.07.2013 року на суму 1429,96 грн. Дану вимогу отримано відповідачем 15.07.2013 року, що підтверджується підписом на головного бухгалтера підприємства на корінці вказаної вимоги.(а.с.9).

Підпунктом 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.

Таким чином загальна сума заборгованості ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів» становить 15903,20 грн ( 2239,32 грн- податку на додану вартість + 13419,88 грн.- земельного податку + 244,00 грн.- збору за провадження торгівельної діяльності =15903,20 грн.), з яких 13419,88 грн. підлягає до стягнення в дохід місцевого бюджету та в дохід Державного бюджету України 2483,32 грн. (2239,32 грн- податку на додану вартість +244,00 грн.- збору за провадження торгівельної діяльності = 2483,32 грн)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою Долинської ОДПІ (а.с.8) та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Болехівський завод будівельних матеріалів» ( код ЄДРПОУ 05467145) у банках та за рахунок належної відповідачу готівки 15903( п'ятнадцять тисяч двісті дев'ятсот три) грн. 20 коп. податкового боргу, з яких 13419 ( тринадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 88 коп. в дохід місцевого бюджету та 2483( дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 32 коп.- в дохід Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.03.2015 року.