Ухвала суду № 43205702, 23.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

23.03.2015 Справа № 912/3288/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитренко Г.К. (доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

розглянувши апеляційну скаргу головного управління Держземагентства у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року у справі № 912/3288/14

за позовом дочірнього підприємства "Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Лікарівка - 2"

до головного управління Держземагентства у Кіровоградській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області

про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року (головуючий суддя Наливайко Є.М., судді: Поліщук Г.Б., Тимошевська В.В.) визнано недійсним рішення головного управління Держземагентства у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 24.07.2009 року за № 040938000004, викладене у листі - повідомленні від 13.08.2014 року №19-11-0.21-5714/2-14. Стягнуто з головного управління Держземагентства у Кіровоградській області на користь дочірнього підприємства "Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Лікарівка-2" 1218 грн. судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду головне управління Держземагентства у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відповідності зі ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У даному випадку рішення, що оскаржується, винесено господарським судом 18.02.2015 року, оформлено згідно ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23.02.2015 року, а апеляційна скарга на вказане рішення, направлена вдруге на адресу апеляційного господарського суду, відповідно штампу "Укрпошти" на поштовому конверті, 10.03.2015 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

При повторному зверненні з апеляційною скаргою головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області не подано клопотання про відновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги, що є підставою для повернення апеляційної скарги у відповідності з п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про відновлення пропущеного строку подання скарги у змісті останньої та у додатках до неї відсутнє.

Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (абз. 7 ч.4 постанови пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Згідно п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Крім того статтею 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У відповідності з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 вищевказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Щодо досліджуваної справи, то скаржником при поданні апеляційної скарги судовий збір не сплачено.

Разом з апеляційною скаргою головне управління Держземагентства у Кіровоградській області подало до апеляційного господарського суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання мотивоване тим, що головне управління Держземагентства у Кіровоградській області не є прибутковою організацією, кошти на сплату судового збору відсутні. Відповідач у вищезазначеному клопотанні зазначає, що Державна казначейська служба не здійснює проплату платежів на сплату судового збору, оскільки в першочерговому порядку в повному обсязі здійснюються платежі за видатками загального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; оплату послуг на відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; дослідження і розробки, окремі заходи з виконання державних (регіональних) програм, субсидії та трансферти підприємствам, установам і організаціям в частині оплати праці з нарахуваннями, стипендій, оплати комунальних послуг та енергоносіїв; видатками за рахунок коштів резервного фонду бюджету; видатками спеціального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, скаржник надав копії повідомлення від 20.01.2015 року № 09-02-7/41-563 та листа від 12.08.2014 року № 09-02-7/1211-8336.

Ці документи не можуть бути прийняті судом як належні докази неможливості сплати відповідачем судового збору у даній справі, оскільки стосуються виконання наказів господарського суду Кіровоградської області по справам № 912/2945/14 та № 912/1033/14. Наведені скаржником у клопотанні обставини не мають характеру виключних.

Враховуючи вищезазначене апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання головного управління Держземагентства у Кіровоградській області про звільнення від сплати судового збору.

У відповідності з п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційна головного управління Держземагентства у Кіровоградській області підлягає поверненню.

Після усунення зазначених обставин апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п.п. 3,4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу головного управління Держземагентства у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2015 року у справі № 912/3288/14 повернути заявнику.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга та матеріали до неї всього на 6 аркушах; два конверти.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських