Рішення № 43205691, 17.03.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.2015 Справа № 920/49/15

за позовом: Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика", м. Суми,

до відповідача: Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської

ради, м. Суми,

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 16 055 грн. 13 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача - В.І. Бабій,

від відповідача - Н.О. Литвиненко,

При секретарі судового засідання А.Г. Кириченко-Шелест

В судовому засіданні 16.02.2015р. та 12.03.2015р. судом оголошувалась перерва у розгляді справи.

Ухвалою суду від 02.02.2015 року розгляд справи продовжено до 21.03.2015 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16 055 грн. 13 коп. заборгованості на підставі договору № 01/13/56 від 01.03.2013 року про відшкодування витрат на водовідведення, в тому числі: 13 022 грн. 56 коп. основного боргу, 1 695 грн. 75 коп. пені, 1 139 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань, 197 грн. 54 коп. - 3% річних, а також зобов'язати відповідача вчинити наступні дії: 1) укласти додаткову угоду № 1 від 08.04.2014 року про внесення змін до Договору про відшкодування витрат на водовідведення № 01/13 від 01.03.2013 року, яку надало Державне підприємство "Сумська біологічна фабрика" з листом № 359 від 08.05.2014 року; 2) оформити та повернути позивачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 91 від 30.05.2014 року, № 97 від 08.07.2014 року, № 145 від 28.08.2014 року, № 176 від 30.09.2014 року, № 185 від 31.10.2014 року, № 199 від 28.11.2014 року за Договором № 01/13/56 від 01.03.2013 року; 3) відобразити в облікових регістрах бухгалтерського обліку заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 599 від 09.07.2014 року на суму 8 841 грн. 73 коп., № 693 від 05.08.2014 року на суму 526 грн. 18 коп., № 833 від 16.09.2014 року на суму 4 628 грн. 40 коп., № 980 від 30.09.2014 року на суму 6 761 грн. 89 коп., № 1454 від 24.11.2014 року на суму 7 098 грн. 20 коп., № 1266 від 18.12.2014 року на суму 7 034 грн. 71 коп.

02.03.2015р. представник позивача подав письмову заяву № 179 про уточнення позовних вимог, згідно якої уточнює пункт 1 позовної заяви та просить суд: 1) внести зміни до Договору між Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради та Державним підприємством "Сумська біологічна фабрика" про відшкодування витрат на водовідведення № 01/13 від 01 березня 2013 року, доповнивши Договір умовами відповідно до запропонованої позивачем Додаткової угоди № 1 від 08 квітня 2014 року:

" 1.1. Доля участі Замовника у загальних витратах Виконавця на утримання і обслуговування об'єктів каналізаційного господарства встановлюється у формі оплати частини обґрунтованих витрат на утримання зазначених об'єктів, що використовуються для транзитного водовідведення стічних вод субспоживачів - абонентів Замовника та становить за 2013 рік 56441 грн. 13 коп., ПДВ в сумі 11288 грн. 23 коп., всього - 67729 грн. 36 коп.

1.2. Відшкодування Виконавцю витрат за 2013 рік здійснюється замовником рівними щомісячними платежами кожного місяця протягом 2014 року в сумі 4703 грн. 43 коп., ПДВ в сумі 940 грн. 69 коп., всього - 5644 грн. 11 коп.

1.3. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та застосовується до відносин Сторін, які виникли з 1 січня 2014 року. Виконавець здійснює відповідне коригування нарахувань платежів, які оплачені Замовником в поточному році.

1.4. Продовження терміну дії Договору допускається багаторазово в передбаченому пунктом 9.2. Договору порядку.

1.5. Додатком та невід'ємною частиною Договору є "Розрахунок витрат на відшкодування послуг водовідведення стічних вод субспоживачів ДП "Сумська біофабрика" за 2013 рік", що додається до цієї Додаткової угоди."

Позовні вимоги за пунктами 2, 3 позовної заяви позивач залишає без змін, від вимоги в частині зобов'язати відповідача оформити і повернути акти здачі-приймання робіт та відобразити в облікових регістрах бухгалтерського обліку заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог позивач відмовляється.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні та зазначає, що укладення сторонами запропонованого позивачем проекту додаткової угоди від 08.04.2014 року № 1 про внесення змін до договору про відшкодування витрат на водовідведення від 01.03.2013 року № 01/13 не ґрунтується на державному замовленні, прямо не передбачено законом, не випливає з попереднього договору.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог № 241 від 17.03.2015 року, в якій позивач відмовляється від доповнення Договору № 01/13 від 01.03.2013р. пунктом 1.3. запропонованої Додаткової угоди, сформульованої у заяві про уточнення позовних вимог від 02.03.2015р. № 179.

Суд у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняв до розгляду уточнення позовних вимог № 179 від 02.03.2015 року, з урахуванням заяви № 241 від 17.03.2015 року, та розглядає їх по суті.

Також представник позивача подав заперечення на відзив № 242 від 17.03.2015р., в якому наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає, що обов'язковість укладення договору з виконавцем випливає із ч. 2 ст. 22, ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року між Державним підприємством «Сумська біологічна фабрика» (виконавець) та Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (замовник) укладено Договір № 01/13/56 про відшкодування витрат на водовідведення.

Згідно п. 1.1 Договору, позивач зобов'язався забезпечувати технічну можливість транзиту стічних вод власними мережами та об'єктами інфраструктури каналізаційного з точки приєднання мереж водовідведення субспоживачів або замовника до межі балансової належності належних йому мереж, а відповідач - своєчасно сплачувати вартість послуг з утримання мереж водовідведення, витрати на утримання і роботу місцевої станції перекачування стічних вод та інші послуги згідно договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що виконавець щомісяця, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, надає замовнику рахунок на оплату послуг за транзит стічних вод та два оформлених примірники акта прийому-здачі наданих послуг. Замовник здійснює оплату щомісячно платіжним дорученням на підставі виставленого рахунку та акту прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання зазначених документів за реквізитами, зазначеними у рахунку (п. 7.6. Договору).

Розділом 7 Договору визначений порядок розрахунків за водовідведення стічних вод. Так, розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Вартість витрат та послуг виконавця з утримання об'єктів інженерної інфраструктури каналізаційного господарства для водовідведення стічних вод субспоживачів зазначена у додатку № 2 до Договору - Розрахунок витрат. Сума обґрунтованих витрат виконавця на експлуатацію та обслуговування протягом року об'єктів каналізаційного господарства визначається за статтями фактичних річних бухгалтерських витрат.

Згідно додатку № 2 до Договору та пункту 7.3. Договору, сума витрат позивача за 2012 рік до відшкодування відповідачем становить 65 985 грн. 77 коп. з ПДВ. Відшкодування витрат позивачу здійснюється замовником рівними щомісячними платежами кожного місяця протягом наступного року в сумі 5 498 грн. 81 коп. з ПДВ.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку припинив належне виконання своїх зобов'язань за Договором, а саме не здійснює погашення відшкодування ні шляхом оплати грошовими коштами, ні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, не повертає позивачу належним чином оформлені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), не підписує акти звірки взаєморозрахунків.

Як зазначає позивач, у відповідності до п. 7.4. Договору, після завершення фінансового року він здійснив розрахунок витрат на відшкодування послуг з водовідведення стічних вод субспоживачів за 2013 рік, сума яких склала 67 729,36 грн. Для приведення оплати за договором у відповідність до зазначеного розрахунку позивач супровідним листом направив відповідачу Додаткову угоду № 1 від 08.04.2014 до Договору з проханням внести вказані зміни у порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України.

Однак, відповідач у листі-відповіді від 11.06.2014 № 22/3871 не погодився в установлений строк вносити зміни до Договору, посилаючись на низькі тарифи, та пообіцяв розглянути пропозиції зміни до договору після коригування тарифів на водопостачання та водовідведення.

Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують майнові права та законні інтереси ДП "Сумська біологічна фабрика", так як сума фактичних витрат позивача на виконання Договору за 2013 рік більша на 1 743,59 грн., ніж у 2012 році. В результаті відмови відповідача змінити Договір зазначена різниця позивачу належним чином не відшкодовується.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» зобов'язує здійснювати заходи для запобігання шкідливому впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно п. 9.1. Договір укладено на строк до 31.12.2013 року. Договір № 01/13/56 від 01.03.2013р. вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо протягом місяця після закінчення терміну дії цього Договору не буде заявлено однією із сторін про відмову від Договору або його перегляд (п. 9.2. договору).

У січні 2014 року сторони не заявляли про припинення Договору, відносини сторін з предмету Договору фактично продовжувались. Як зазначили представники сторін, відповідач і до цього часу продовжує використовувати об'єкти каналізаційного господарства позивача, зазначені у Додатку № 1 до Договору, для водовідведення від власних абонентів. Із свого боку, з метою уникнення екологічної катастрофи, позивач також продовжує утримувати транзитні мережі водовідведення та надає відповідачу послуги з перекачування стічних вод.

Вартість витрат та послуг ДП "Сумська біологічна фабрика" з утримання об'єктів інженерної інфраструктури каналізаційного господарства для водовідведення стічних вод субспоживачів зазначена у Додатку № 2 до Договору. Згідно пункту 7.4. Договору сума обґрунтованих витрат позивача на експлуатацію та обслуговування протягом року об'єктів каналізаційного господарства визначається за статтями фактичних річних бухгалтерських витрат. Деталізація статей витрат додається до Розрахунку.

Згідно Додатку № 2 до Договору та пункту 7.3. Договору сума витрат позивача за 2012 рік до відшкодування відповідачем становила 65 985 грн. 77 коп. з ПДВ. Відшкодування витрат позивачу здійснюється відповідачем рівними щомісячними платежами кожного місяця протягом наступного року (пункт 7.5. Договору).

Згідно пункту 7.4. Договору, після завершення фінансового року позивач виконав розрахунок витрат на відшкодування послуг з водовідведення стічних вод субспоживачів за 2013 рік, сума яких склала 67 729,36 грн. Зміна вартості послуг за Договором передбачалася пунктом 1.1. Додаткової угоди. Порядок оплати вартості послуг за 2013 рік визначався згідно пункту 1.2. Додаткової угоди, а саме: рівними щомісячними платежами кожного місяця протягом 2014 року, що також відповідає вимогам п. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Пунктом 1.3. Додаткової угоди передбачено початок зміни вартості послуг з 01.01.2014 року та проведення позивачем коригування платежів, які були оплачені відповідачем у 2014 році. Згідно пункту 1.5. Додаткової угоди Розрахунок витрат за 2013 рік є додатком та невід'ємною частиною Договору.

Додаткову угоду з пропозицією про внесення змін до Договору № 01/13/56 від 01.03.2013р. відповідач отримав 12.05.2014р. згідно листа № 359. У двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового обігу позивач відповіді не одержав. Листом № 22/3871 від 11.06.2014р. відповідач відмовився вносити зміни до Договору, посилаючись на низькі тарифи, та пообіцяв розглянути пропозиції зміни до договору після коригування тарифів на водопостачання та водовідведення.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.12.2014р. № 827, з 1 січня 2015 року Комунальному підприємству «Міськводоканал» Сумської міської ради установлено тариф на водовідведення 3,01 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), що на 54% більше від попереднього тарифу 1,96 грн., який діяв згідно постанови НКРКП № 100 від 10.02.2012р.

Відповідно до приписів статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За змістом ст. 1 та ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги, які надає позивач за Договором № 01/13/56 від 01.03.2013р., є комунальними послугами, а позивач в даних відносинах їх виконавцем.

Згідно ст. 19, ст. 22 та ст. 24 названого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах і особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач, який може бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідач створює водовідведення від житлових будинків до міських очисних споруд, а позивач надає послуги водовідведення на ділянці трубопроводів та місцевої станції перекачування стічних вод, які перебувають у нього на балансі та є частиною загальної мережі, якою здійснюється водовідведення споживачів. При цьому, плату за водовідведення від споживачів отримує відповідач.

Згідно частини 4 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо виконавець комунальних послуг не є їх виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно частини 2 статті 22 названого Закону виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем про умови надання послуг. Обов'язкові умови такого договору визначені у статті 26 Закону, зокрема, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті послуги, строк дії та умови пролонгації договору.

Таким чином, Закон «Про житлово-комунальні послуги» дає пряму вказівку на обов'язковість укладення договору щодо користування системами водовідведення позивача. Обов'язок виробника укласти договір відповідає зустрічному обов'язку виконавця підготувати та укласти договір (ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Враховуючи викладене, вимогу позивача про внесення змін до Договору про відшкодування витрат на водовідведення № 01/13 від 01 березня 2013 року, шляхом доповнення умовами відповідно до запропонованої позивачем Додаткової угоди № 1 від 08 квітня 2014 року, суд вважає правомірною і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг на підставі договору № 01/13/56 від 01.03.2013 року про відшкодування витрат на водовідведення, слід зазначити наступне:

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 599, 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 цього ж Кодексу визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є, зокрема, його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в результаті чого настають передбачені договором або законом правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листом про відшкодування вартості витрат за транзит стічних вод субспоживачів, а також акти здачі-приймання робіт, рахунки на оплату та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог. Однак відповідач не здійснював оплату витрат за договором № 01/13/56 від 01.03.2013 року про відшкодування витрат на водовідведення, чим порушив вищенаведені норми законодавства України, умови укладеного договору та інтереси позивача.

Право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України та п. 8.2.1. договору № 01/13/56 від 01.03.2013 року, пеня нарахована в межах строку позовної давності.

Отже, враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 13 022 грн. 56 коп. основного боргу, 1 695 грн. 75 коп. пені, 1 139 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань та 197 грн. 54 коп. - 3% річних є правомірною і такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір в розмірі 3045,00 грн., згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до Договору між Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455) та Державним підприємством "Сумська біологічна фабрика" (40021, м. Суми, вул. Гамалія, 25, код 00483004) про відшкодування витрат на водовідведення № 01/13 від 01 березня 2013 року, доповнивши Договір умовами відповідно до запропонованої позивачем Додаткової угоди № 1 від 08 квітня 2014 року:

" 1.1. Доля участі Замовника у загальних витратах Виконавця на утримання і обслуговування об'єктів каналізаційного господарства встановлюється у формі оплати частини обґрунтованих витрат на утримання зазначених об'єктів, що використовуються для транзитного водовідведення стічних вод субспоживачів - абонентів Замовника та становить за 2013 рік 56441 грн. 13 коп., ПДВ в сумі 11288 грн. 23 коп., всього - 67729 грн. 36 коп.

1.2. Відшкодування Виконавцю витрат за 2013 рік здійснюється замовником рівними щомісячними платежами кожного місяця протягом 2014 року в сумі 4703 грн. 43 коп., ПДВ в сумі 940 грн. 69 коп., всього - 5644 грн. 11 коп.

1.4. Продовження терміну дії Договору допускається багаторазово в передбаченому пунктом 9.2. Договору порядку.

1.5. Додатком та невід'ємною частиною Договору є "Розрахунок витрат на відшкодування послуг водовідведення стічних вод субспоживачів ДП "Сумська біофабрика" за 2013 рік", що додається до цієї Додаткової угоди.".

3. Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455) на користь Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" (40021, м. Суми, вул. Гамалія, 25, код 00483004) 13 022 грн. 56 коп. основного боргу, 1 695 грн. 75 коп. пені, 1 139 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань, 197 грн. 54 коп. - 3% річних та 3045,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.03.2015 року.

Суддя Н.П. Лугова