Постанова № 43205635, 17.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4447/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, у справі за позовом Приватного підприємства багатогалузевої фірми "Консоль" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування наказу на проведення позапланової виїзної перевірки підприємства №517 від 02.10.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, так як вказаний наказ фактично вичерпав свою дію, оскільки перевірку позивача вже проведено. Крім того податковим органом правомірно призначено проведення даної перевірки, оскільки підприємством не надано відповідей на запити ДПІ про витребування документів.

Позивачем надано заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначено про відсутність правових підстав для видання оскаржуваного наказу, оскільки у підприємства немає обов'язку надавати відповідь на необґрунтовані запити податкового органу.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано запит податкового органу №7112/10/21-03-15-02-16 від 03.07.2014 року про надання інформації та документів щодо господарських відносин з деякими контрагентами.

Позивачем надіслано на адресу ДПІ відповідь на запит за вих. №13/07 від 13.07.2014 року, у якому підприємством зазначено про відсутність підстав для його надсилання, оскільки у запиті не зазначено які обставини змусили звернутись з останнім до підприємства, у зв'язку з чим ППБФ «Консоль» звільнено від надання пояснень та копій запитуваних документів.

Податковим органом сформувано новий запит №8803/10/21-03-15-02-16 від 20.08.2014 року про надання аналогічних документів за липень 2014 рок, а також запит №10549/10/21-03-15-02-16 від 07.10.2014 року про надання документів за липень-серпень 2014 року по пільговим операціям з вивезення в митному режимі експорту технічних культур. У відповідях на запити позивачем відмовлено в наданні документів з посиланням на порушення вимог складання запитів.

Оскільки підприємством не надано відповідей та необхідних документів - податковим органом видано оскаржуваний наказ на проведення позапланової виїзної перевірки підприємства №517 від 02.10.2014 року та проведено відповідну перевірку.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що у підприємства немає обов'язку надавати відповідь на необґрунтовані запити податкового органу, а тому податковим органом неправомірно призначено проведення позапланової виїзної перевірки.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За змістом п.78.5 ст.78 ПК України - допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Частиною 1 ст.244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судовою колегією встановлено, що після видання оскаржуваного наказу №517 від 02.10.2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку підприємства, про що складено акт №393/21-03-22-06/31220937 від 19.11.2014 року (а.с.27).

При цьому з матеріалів справи вбачається, що підприємством не відмовлено контролюючому органу у допуску до перевірки.

Колегія суддів вважає, що даний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки підприємство мало змогу захистити себе від неправомірного здійснення податкового контролю саме на етапі допуску контролюючого органу до перевірки, як це передбачено вищевказаними нормами Податкового кодексу України.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки, а відтак, позов, спрямований на оскарження дій щодо призначення та/або проведення перевірки, може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у своєму рішенні від 24.12.2010 року (що є обов'язковим для врахування судами при розгляді подібних правовідносин) та Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 03.12.2014 року по справі № К/9991/4632/11 та від 15.01.2015 року по справі №К/800/1901/13.

Судова колегія також зазначає, що в адміністративному судочинстві захисту підлягають лише порушені права особи, яка звертається до суду, а судове рішення у справі спрямоване на реальне відновлення таких прав, проте скасування наказу на проведення перевірки жодним чином не захищає права підприємства, оскільки перевірку вже фактично проведено та визнання наказу протиправним не впливає на право податкового органу прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, якщо встановлено порушення законодавства.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позову Приватного підприємства багатогалузевої фірми "Консоль" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування наказу - відмовити.

Сплачений судовий збір за подання позовної заяви, у розмірі 73,08 гривень, покласти на Приватне підприємство багатогалузеву фірму "Консоль".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло