Рішення № 43205422, 19.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р.Справа № 922/586/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Кунець С.В., дов.№ б/н від 26.09.2014р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з 101 297,32грн. основного боргу, пені в сумі 55 988,34грн., витрати по сплаті судового збору .Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 07/13 від 10.06.2013 року неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2015 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 лютого 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2015року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 19.03.2015року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.02.2015 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 7246) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.01.2015 року.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі №922/586/15 направлена адресу відповідача повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Як вбачається із змісту позовної заяви та Витягу з Єдиного державного реєстру надано позивачем адресу відповідача зазначено : АДРЕСА_1. Вказана адреса відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та осіб фізичних осіб-підприємців, станом на час розгляду справи.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.11.2009 р. між ТОВ «ДЕЛТАНА» та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір на поставку плівки для упаковки № 26/11/09 .

Згідно з п.1.1. договору сторонами передбачено, що за завданням замовника постачальник власними силами із своїх матеріалів виготовлює і поставляє замовнику плівку для упаковки , а замовник приймає і оплачує продукцію відповідно до умов договору .

Згідно п.1.2. договору сторонами передбачено, що продукцією по цьому договору є багатошарова ламінована рулонна упаковка із міжслойним друком, нанесенню згідно додатку методом глибокого друку . Особливі вимоги до продукції, строки і порядок поставки вказуються у специфікаціях. Вимоги до дизайну продукції здійснюються оригіналом - макетом і еталонним друкованим зразком, які затверджуються сторонами і також є невід'ємною частиною договору .

Розділом третім договору сторонами визначена ціна і загальна сума договору, зокрема , п.3.1.,3.2. договору передбачено, що ціна одиниці продукції узгоджується сторонами і фіксується в кожній Специфікації. Ціна є фіксованою протягом терміну дії конкретної Специфікації і включає в себе: вартість розробки дизайну, виготовлення Постачальником і, упаковки, маркування, виготовлення формних циліндрів, а так само доставку на склад замовника.

Загальна сума договору складається з вартості кожної партії Продукції, зазначеної в відповідній Специфікації. Кожна Специфікація підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

Розділом четвертим договору сторонами передбачено, порядок розрахунків, зокрема, п.4.1. договору передбачено, що оплата продукції здійснюється в два етапу :

1-й етап - попередня оплата в розмірі 50% вартості партії Продукції передбаченої відповідною Специфікацією протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку - фактури;

2-й етап - оплата залишку суми від вартості партії готової Продукції передбаченої відповідною Специфікацією не пізніше дати відвантаження Постачальником готової Продукції на склад замовника.

Згідно п.9.1. договору сторонами передбачено, строк дії договору, а саме цей договір вступає в силу від дня підписання і діє до 31.12.2010 року .

Як встановлено матеріалами справи на підставі Специфікацій до Договору поставки № 2005/14 від 20.05.2014 р., № К 20.05.2014 р., № 2005/14-2 від 20.05.2014 р. позивачем було виготовлено та поставлено відповідачу товар за видатковими накладними : № 432 від 26.05.2014 р., № 12014 р., № 696 від 15.08.2014 р. на загальну суму 270 549, 59 грн., про те відповідач сплатив вартість продукції не в повному обсязі, неоплаченою заборгованість на суму 101 297,32 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків сторін станом на грудень 2014року , підписаним обома сторонами.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Відповідно до п.7.7. договору , у разі прострочення оплати товару, покупець зобов8язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення .

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Такої ж позиції дотримується Верховний суд України в постановах № 25/187 від 24.10.2011 р., № 5002-2/5109-2010 від 07.11.2011 р.

Враховуючи викладені обставини, господарським судом перевірено розрахунок нарахованої до стягнення пені та встановлено, що даний розрахунок розраховано позивачем невірно , в зв'язку із чим, судом самостійно зроблений перерахунок пені за допомогою системи бази "Законодавство" з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості за вищевказаний період, згідно з яким суд вважає, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 19 744,75грн., в іншій частині позовних вимог по пені, господарський суд відмовляє в задоволенні, як в безпідставно заявлених.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" (61177, Харківська область, м.Харків, Ленінський район, вул. Золочівська, буд.4 А, код 32235849)- 101 297,32грн. основного боргу, пені в сумі 19 744,75грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2420,85грн.

В іншій частині позовних вимог по пені відмовити .

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк