Постанова № 43204865, 17.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 805/815/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 2 433,72 грн., -

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 2 433, 72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 433, 72 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 самостійно визначеного у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік грошового зобов'язання у сумі 2 433,72 грн. Вказане податкове зобов'язання є узгодженим згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного, на підставі статті 59 Податкового кодексу України позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога № 3041-25 від 11 листопада 2014 року. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2 433,72 грн. (арк. справи 3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 годину 45 хвилин 17 березня 2015 року (арк. справи 1).

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою її місцезнаходження (місця проживання), а саме: 84300, АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи у відкритому судовому засіданні. За таких обставин суд вважає, що відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі.

17 березня 2015 року представником позивача надано суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні за його відсутності, на підставі наявних у справі документів, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (арк. справи 19).

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначених грошових зобов'язань, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення грошових зобов'язань та податкового боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 84300, АДРЕСА_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

З приводу заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 433,72 грн. суд зазначає наступне.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітнім, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею декларації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, 03 квітня 2014 року відповідачем надано до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію № 1400011133 про майновий стан і доходи за 2013 рік, якою відповідач самостійно визначила суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до бюджету у розмірі 2 433,72 грн. (арк. справи 4-7).

Втім, станом на час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем зазначені податкові зобов'язання сплачені не були, що підтверджується відомостями картки особового рахунку відповідача по заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, згідно з якою розмір несплачених податкових зобов'язань відповідача по зазначеному вище податку складає 2 433,72 грн. (арк. справи 14).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11 листопада 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 3041-25, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримана відповідачем особисто 20 листопада 2014 року (арк. справи 12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу 11 листопада 2014 року, тому з цього періоду відповідач має несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога форми «Ф» № 3041-25 не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, кожен зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 2 433,72 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 2 433,72 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 84300, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 2 433, 72 грн. (дві тисячі чотириста тридцять три грн. 72 коп.) на розрахунковий рахунок № 33111341700059, код платежу 11010500, одержувач: Краматор. УК/м. Краматрськ, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 17 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.