Ухвала суду № 43204636, 16.03.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.03.2015 Справа № 908/1679/15-г

м. Запоріжжя

Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер" (69068, м. Запоріжжя, вул. Омельченка, б. 21);

до відповідача Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (69057, м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, б. 39);

про повернення суми депозитного вкладу та розірвання договору депозитного вкладу.

ВСТАНОВИВ:

16.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер", м. Запоріжжя, з позовною заявою №114 від 11.03.2015р. (вх. № 1877/09-05/15 від 16.03.2015р.) до Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Запоріжжя про: зобов'язання перерахувати суму вкладного траншу в розмірі 1000000 грн., який знаходиться на вкладному рахунку у Запорізькому РУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №2652.1.056307.004 на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер", код ЄДРПОУ 24513000, р/р 26501001000147 в ПАТ "Мотор-Банк", МФО 313009 відповідно до умов додаткової угоди № 3 до додатку № 194-4 від 08.08.2014 р. до договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р., зобов'язання перерахувати грошові кошти в сумі 650000 грн., що містяться на поточному рахунку ТОВ "Фірма "Мотор Ділер" у Запорізькому РУ ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", код ЄДРПОУ 24513000, р/р 26501001000147 в ПАТ "Мотор-Банк", МФО 313009; розірвання договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р., додаткової угоди про внесення змін до додатку № 1 договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р., додатку № 194-3 до договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р.; зобов'язання повернути вкладний транш в розмірі 2000000 грн., які знаходяться на вкладному рахунку № 2652.2.056307.003., внесений відповідно до умов додатку № 194-3 до договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Фірма "Мотор Ділер", код ЄДРПОУ 24513000, р/р 26501001000147 в ПАТ "Мотор-Банк" МФО 313009; зобов'язання повернути вкладний транш в розмірі 3000000 грн., розміщений на вкладному рахунку у Банку № 2652.9.056307.01, внесений відповідно до умов додатку № 1 до договору банківського вкладу "Класичний плюс" № 194 від 18.11.2013 р., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Фірма "Мотор Ділер" код ЄДРПОУ 24513000, р/р 26501001000147 в ПАТ "Мотор-Банк" МФО 313009.

У відповідності до п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 54 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.

Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-VІІІ від 28.12.2014 р. на 2015 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1218,00 грн.

Згідно з підпунктами 1 і 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви:- майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.); - немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

До позовної заяви №114 від 11.03.2015р. (вх. № 1877/09-05/15 від 16.03.2015р.) позивач докази сплати судового збору не надав.

Разом з тим, до позовної заяви додана заява б/н від 11.03.2015 р. (вх. 09-06/12931 від 16.03.2015р.), якою позивач просить відстрочити сплату судового збору за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор Ділер" до Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернення суми депозитного вкладу та розірвання договору банківського вкладу, посилаючись на те, що у зв'язку із економічною ситуацією, що склалася в державі, ТОВ "Фірма "Мотор Ділер" перебуває у скрутному фінансовому становищі та на даний час позивач позбавлений можливості розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку, оскільки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не виконує платіжні доручення, що надаються на виконання ТОВ "Фірма "Мотор Ділер".

Заява позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір": платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.

Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, відповідно до ст. 36 ГПК України.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до Інформаційного листа ВГС України від 21.11.2011 N 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" якщо строк, на який надано таку відстрочку, закінчився, а сплату судового збору здійснено не було, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення у справі), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, відстрочення сплати судового збору передбачає сплату судового збору виключно заявником, але з певним відтермінуванням.

В підтвердження зазначених у заяві обставин на момент вирішення даного процесуального питання позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про його скрутний майновий стан, зокрема офіційної фінансової звітності товариства (балансу, звіту про фінансові результати, тощо). Крім того, позивачем не надано суду і доказів відсутності інших відкритих рахунків на його ім'я, в т.ч., відсутності на них грошових коштів для сплати судового збору. Поряд з цим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що окрім рахунків в Філії "Запорізьке РУ № АТ Банк Фінанси та Кредит" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер" маються відкриті рахунки в інших банківських установах, а саме: № 26502664 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; № 26501001000147 у ПАТ "МОТОР-БАНК" у м. Запоріжжя, МФО № 313009; № 26503302027901 у ПАТ "ПТБ" у м. Київ, МФО 380388.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення розміру судового збору, однак це є правом суду, а не обов'язком.

При цьому, суд зауважує, що позивач, заявляючи про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, не обґрунтовує термін відстрочки будь-якими певними обставинами, внаслідок яких має поліпшиться його фінансове становище.

Наведені заявником обставини не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

З огляду на зазначене, заява заявника про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви відхиляється судом.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).

У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення та опису вкладення.

Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.

Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (з наступними змінами і доповненнями), у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

До позовної заяви №114 від 11.03.2015р. (вх. № 1877/09-05/15 від 16.03.2015р.) на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви №114 від 11.03.2015р. з доданими до неї документами, позивачем не надано жодного документу. Докази направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу Відповідача вказані в додатку до позовної заяви, на адресу господарського суду Запорізької області разом з позовною заявою №114 від 11.03.2015р. (вх. № 1877/09-05/15 від 16.03.2015р.) не надійшли, про що свідчить акт б/н від 16.03.2015 р.

Отже, з наданих документів суду неможливо зробити висновок про додержання позивачем вимог закону щодо направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, суд звертає увагу, що з доданих до позовної заяви документів вбачається, що дана позовна заява подана до Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит". При цьому позивачем не зазначено, чи має право Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі справи (зокрема, відповідача за місцезнаходженням управління). Якщо ж позов заявлено до юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", то підсудність даної справи має бути визначеною за правилами ст. 15 ГПК України - за місцезнаходженням юридичної особи, до якої заявлено позов.

При повторному зверненні з позовною заявою позивачу слід вірно визначити відповідача та територіальну підсудність справи за даною позовною заявою з урахуванням приписів ст. 15 ГПК України.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер", м. Запоріжжя до Запорізького регіонального управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Запоріжжя про повернення суми депозитного вкладу та розірвання договору депозитного вкладу та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Додаток: на 28-ми аркушах.

Суддя Н.Г.Зінченко