Ухвала суду № 43204397, 20.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

20 березня 2015 рокуСправа № 808/1531/15 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Запоріжавтопобутхім»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним наказу

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Запоріжавтопобутхім» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним наказ Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 13.03.2015 №120.

Одночасно позивачем подано клопотання про забезпечення позову (вх. № 12086), в якому просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме проводити документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВК «Запоріжавтопобутхім», проведення якої призначено наказом від 13.03.2015 №120 до прийняття рішення в адміністративній справі. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що за заявами громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 вже була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, яка була призначена відповідно до наказу відповідача від 29.01.2015 №14. Вказує, що проведення нової документальної позапланової невиїзної перевірки з тих самих підстав, що вже були предметом документальної позапланової виїзної перевірки в січні 2015 року є порушенням п.п. 78.1.13 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та вказує на очевидність протиправності прийнятого відповідачем наказу від 13.03.2015 №120. Також зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме проведення документальної позапланової невиїзної перевірки призведе до очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: проведення повторної перевірки з одних і тих саме підстав створює імідж позивача як злісного порушника податкового законодавства в очах його працівників, контрагентів та ділових партнерів, що негативно відобразиться на його діловій репутації. Зазначає, що, враховуючи п'ятиденний строк проведення перевірки, який вже розпочався 18.03.2015, перевірка буде завершена до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже визнання протиправним наказу, а значить і неправомірності проведення самої документальної позапланової невиїзної перевірки не буде мати ніякого правового сенсу і не призведе до захисту прав, свобод та інтересів позивача.

За приписами частини 1 статті 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладних позивачем в основу клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Таким чином, статтею 117 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Таким чином, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не наведено та не надано суду переконливих доказів, а саме очевидних ознак існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до спірного наказу термін проведення перевірки визначено з 18.03.2015 тривалістю п'ять робочих днів. Тому на дату вирішення клопотання вказана перевірка вже розпочата.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Запоріжавтопобутхім» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак