Постанова № 43204207, 10.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 березня 2015 р. Справа № 802/54/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Барському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Барському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих в країнах СНД за період з липня по грудень 2014 року в сумі 1464 гривні 90 копійок та витрат на виплату допомоги тимчасово переселеним із зони проведення АТО в сумі 150 гривень, повинно здійснюватися відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів Фонду.

Відтак, на думку позивача, адміністративний позов належить задовольнити шляхом стягнення вказаних коштів з відповідача.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, проте надали заяви про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до таблиць розбіжностей до довідок щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на територіях держав СНД, що підлягає відшкодуванню за період з липня 2014 року по грудень 2014 року, становить 1464 гривні 90 копійок, а сума витрат на виплату допомоги тимчасово переселеним із зони проведення АТО - 150 гривень.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо стягнення сум витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно із абзацом 2 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 цього пункту визначено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

З аналізу наведеної норми можна дійти висновку, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як видно із абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи випливає, що розмір невідшкодованої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, становить 1464 гривні 90 копійок.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення на його користь 1464 гривні 90 копійок

невідшкодованої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, підлягають задоволенню.

Натомість, вимоги органу Пенсійного фонду щодо стягнення витрат на виплату допомоги тимчасово переселеним із зони проведення АТО в сумі 150 гривень не можуть бути задоволеними з огляду на таке.

Міністерством юстиції України 16 травня 2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 7 Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні витрат Пенсійного Фонду, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі не прийнято до заліку витрати управління Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянки ОСОБА_1, що є особою, яка тимчасово переселилася на територію Барського району в липні місяці 2014 року з зони проведення АТО.

Фінансування видатків на страхові виплати та відшкодування інших витрат по цих особах має свою специфіку і здійснюється згідно з Порядком обслуговування осіб, що тимчасово переселені з зони проведення АТО та тимчасово окупованої території, визначеного листом виконавчої дирекції Фонду від 25 липня 2014 року № 552-08-01.

Даним порядком передбачено, що такі особи для продовження страхових виплат повинні звернутися із заявою встановленого зразка до відділення виконавчої дирекції Фонду за місцем тимчасового перебування, надати копію паспорта та ідентифікаційного номеру.

На підставі зазначених документів Відділення надсилає запит до обласного управління, а управління до Виконавчої дирекції Фонду про надання інформації про розмір раніше призначеної страхової виплати зазначеної у електронному Реєстрі потерпілих. У разі запиту про продовження страхових виплат членам сім'ї загиблого на виробництві вказується справа про страхові виплати загиблого із зазначенням осіб, яким ці виплати будуть продовжені за новим місцем проживання. Після отримання файлу, що міститиме перелік всіх осіб, які мають право на виплату, необхідно припинити нарахування виплат тим особам, які не звернулися за новим місцем приживання та проінформувати відділення, де справа знаходиться на обліку, кому продовжуються щомісячні страхові виплати.

Починаючи з серпня поточного року призначення та виплати для цих потерпілих проводиться в одному місяці, тобто потерпілі зобов'янані щомісячно звертатися до відділення для продовження виплат підтверджуючи своє тимчасове перебування на новому місці проживання.

Однак, особа яка тимчасово переселилася на територію Барського району, звернулася лише до управління Пенсійного фонду за продовженням виплати пенсії як члену сім'ї загиблого на виробництві; в той же час до відділення Фонду не зверталась. У зв'язку із цим у відділення Фонду відсутні будь-які документи, що підтверджують її право на отримання як страхових виплат, так і пенсії як члену сім'ї загиблого на виробництві.

Таким чином, відповідно до Порядку відділення виконавчої дирекції Фонду у Барському районі та управління Пенсійного фонду України в Барському районі позбавлені права проведення розрахунків на своєму рівні.

Відтак, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що особа зверталася до відділення виконавчої дирекції Фонду у Барському районі, тому суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату допомоги тимчасово переселеним із зони проведення АТО в сумі 150 гривень слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1464 гривні 90 копійок.

З приводу розподілу судових витрат, то згідно зі статтею 94 КАС України відсутні підстави для такого розподілу.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області (вул.Пролетарська, 3, м.Бар, Вінницька область, 23000, код ЄРДПОУ 25937653) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі (площа Пам'яті, 17, м. Бар, Вінницька область, 23000, код ЄДРПОУ 24895830) кошти в сумі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 90 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар