Ухвала суду № 43203646, 11.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" березня 2015 р.справа № 804/12991/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у справі № 804/12991/14 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс" (далі - відповідач), в якому просить стягнути на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у сумі 200462,50 грн. та пеню у розмірі 60,14 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідачем за 2013 рік не виконано норматив з працевлаштування інвалідів, у кількості - 7 чоловік.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за Формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача фактично за 2013 рік складає 480 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 12, при цьому кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону № 875-ХІІ, протягом звітного періоду має становити - 19 осіб. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів за 2013 рік, згідно встановленого нормативу складає 7 осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем щомісячно протягом 2013 року подавалися звіти за Формою № 3-ПН про наявність вакансій до Жовтневого районного центру зайнятості міста Дніпропетровська, в кожному з яких зазначалося про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

При цьому з листа Жовтневого районного центру зайнятості міста Дніпропетровська від 25.06.2014 року №1595 вбачається, що відповідачем дійсно щомісячно протягом 2013 року надавало звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН щодо потреби в працівниках-інвалідах, згідно яких у січні 2013 року була наявна 1 вакансія для осіб з обмеженою працездатністю, у лютому 2013 року - 4 вакансії, у березні-травні 2013 року - 5 вакансій, у червні, липні 2013 року - 7 вакансій, у серпні, вересні 2013 року - 10 вакансій, у жовтні-грудні 2013 року - 11 вакансій. Однак протягом 2013 року особи з групою інвалідності, які були зареєстровані в Жовтневому районному центрі зайнятості міста Дніпропетровська, до відповідача направлені не були (а.с.71).

Встановлено, що позивачем протягом 2013 року самостійно були працевлаштовані на різні посади 6 осіб, які мають групу інвалідності.

Крім того, з метою заповнення наявних вакансій, створених для інвалідів, відповідач протягом 2013 року розміщував відповідні оголошення у друкованому виданні "Днепровская неделя", в яких безпосередньо зазначалося, що відповідач запрошує на роботу осіб, які мають інвалідність (а.с.55-66).

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та\або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для порушення господарського правопорушення.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, і з цим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, але виконання нормативу не відбулося не з вини останнього.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у справі №804/12991/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак