Рішення № 43201556, 12.03.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 р. Справа№ 914/81/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (м. Трускавець, Львівська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (м. Львів)

про: стягнення боргу у розмірі 5927,38 грн. та 403,21 грн. - пені

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (м. Трускавець, Львівська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (м. Львів) про стягнення боргу у розмірі 5927,38 грн. та 403,21 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 20.01.2015 року. Ухвалою суду від 20.01.2015 року розгляд справи відкладено до 28.01.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 28.01.2015 року розгляд справи відкладено до 05.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 05.02.2015 року розгляд справи відкладено до 11.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 11.02.2015 року розгляд справи відкладено до 24.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 24.02.2015 року розгляд справи відкладено до 12.03.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2015 року, про відкладення від 20.01.2015 року, від 28.01.2015 року, від 05.02.2015 року, від 11.02.2015 року, від 24.02.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 236 на відправлення рекомендованої кореспонденції, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

02.02.2015 року за вх.№ 3652/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

05.02.2015 року за вх.№ 4559/15 позивач подав пояснення по справі.

11.02.2015 року за вх.№ 5582/15 позивач подав пояснення по справі.

24.02.2015 року за вх. № 857/15 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача борг з урахування інфляційних втрат у розмірі 5927,38 грн. та 402,78 грн. - пені.

24.02.2015 року за вх. № 7798/15 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2015 року, про відкладення від 20.01.2015 року, від 28.01.2015 року, від 05.02.2015 року, від 11.02.2015 року, від 24.02.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 236 на відправлення рекомендованої кореспонденції, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено та підписано 12.03.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 01.12.2013 р. між ЗАТ «Трускавецькурорт» (згідно рішення Загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 04.04.2014 р.) Закрите акціонерне товариство лікувально оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт») (надалі - Виконавець, позивач) та ТзОВ «Патронат - Плюс» (надалі - Замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг № 001-12, що набирає чинності з моменту укладення і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині зобов'язань Сторін, до їх остаточного виконання.

Позивач зазначає, що за цим Договором Виконавець (ПрАТ «Трускавецькурорт»), на замовлення Замовника (ТзОВ «Патронат - Плюс») зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (Одержувачеві), а Замовник, зобов'язується оплатити зазначені Послуги.

Позивач звертає увагу на те, що вартість Послуг за цим Договором визначається на підставі тарифів Виконавця (Додаток 1) та фіксується Актом про надані послуги, (п. 3.1 Договору).

Позивач наголошує, що за умовами п. 3.2. Договору, оплата Послуг проводиться Замовником на підставі виставлених рахунків Виконавця шляхом безготівкового перерахування коштів до 10 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок Виконавця в такому порядку:

- передоплата у розмірі 70% вартості фактичного обсягу за попередній розрахунковий період;

- остаточний розрахунок за фактичний обсяг наданих Послуг за попередній розрахунковий період.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.4. Договору, протягом п'яти днів після закінчення місяця, в якому надавалися Послуги, Виконавець надає Замовнику Акт про надані послуги, у якому наводиться опис наданих Виконавцем послуг та їх вартість згідно з цим Договором.

Позивач звертає увагу на те, що Замовник зобов'язаний підписати Акт про надані послуги протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадках, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем згідно з умовами цього Договору та вимогам, установленим чинним в Україні законодавством.

Позивач наголошує, що свої зобов'язання по Договору виконав належним чином. Підтвердженням цього є підписані Сторонами акти наданих послуг: № 3226 від 10 грудня 2013 р. - на суму 2539,30 грн.; № 3263 від 23 грудня 2013 р. - на суму 2274,11 грн.; № 3436 від 31 грудня 2013 р. - на суму 2575,85 грн. Разом Сторонами були підписані акти на загальну суму 7389,26 грн. Підписані акти є підтвердженням того, що послуги надані якісно, Замовник претензій не має.

Проте, за твердженням позивача, сума, що зазначена в актах про надані послуги, не була сплачена відповідачем у повному обсязі у строки, встановлені договором.

Позивач зазначає, що. згідно довідки про надходження коштів від ТзОВ «Патронат-Плюс» за період з 01.12.2013 р. по 10.12.2014 р., відповідачем по Договору сплачено суму у розмірі 2500,00 грн.

Позивач наголошує, що, станом на 10.12.2014 р., заборгованість ТзОВ «Патронат-Плюс» перед ПрАТ «Трускавецькурорт» становить 4889,26 грн. На дату звернення з позовом до суду сума боргу не змінилася.

Позивач звертає увагу на те, що пунктом 5.3. Договору передбачений такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня у розмірі 5 (п'ять) відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вказує на те, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відтак, даний Закон обмежує розмір пені, яка встановлюється сторонами у договорі.

Оскільки, на думку позивача, зобов'язання по Договору відповідач виконував неналежним чином, тобто не виконав обов'язку по оплаті за надані послуги, він зобов'язаний сплатити на користь ПрАТ «Трускавецькурорт» пеню у розмірі 403,21 грн.

Пункт 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач наголошує, що сума боргу відповідача, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, станом на 23.12.2014 р., становить 5927,38 грн.

24.02.2015 року за вх. № 857/15 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача борг з урахування інфляційних втрат у розмірі 5927,38 грн. та 402,78 грн. - пені.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 01.12.2013 р. між ЗАТ «Трускавецькурорт» (згідно рішення Загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 04.04.2014 р.) Закрите акціонерне товариство лікувально оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт») (надалі - Виконавець, позивач) та ТзОВ «Патронат - Плюс» (надалі - Замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг № 001-12, що набирає чинності з моменту укладення і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині зобов'язань Сторін, до їх остаточного виконання.

За цим Договором Виконавець (ПрАТ «Трускавецькурорт»), на замовлення Замовника (ТзОВ «Патронат - Плюс») зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (Одержувачеві), а Замовник, зобов'язується оплатити зазначені Послуги.

Вартість Послуг за цим Договором визначається на підставі тарифів Виконавця (Додаток 1) та фіксується Актом про надані послуги, (п. 3.1 Договору).

За умовами п. 3.2. Договору, оплата Послуг проводиться Замовником на підставі виставлених рахунків Виконавця шляхом безготівкового перерахування коштів до 10 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок Виконавця в такому порядку:

- передоплата у розмірі 70% вартості фактичного обсягу за попередній розрахунковий період;

- остаточний розрахунок за фактичний обсяг наданих Послуг за попередній розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.4. Договору, протягом п'яти днів після закінчення місяця, в якому надавалися Послуги, Виконавець надає Замовнику Акт про надані послуги, у якому наводиться опис наданих Виконавцем послуг та їх вартість згідно з цим Договором.

Замовник зобов'язаний підписати Акт про надані послуги протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову у випадках, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем згідно з умовами цього Договору та вимогам, установленим чинним в Україні законодавством.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином. Підтвердженням цього є підписані Сторонами акти наданих послуг: №3226 від 10 грудня 2013 р. - на суму 2539,30 грн.; № 3263 від 23 грудня 2013 р. - на суму 2274,11 грн.; № 3436 від 31 грудня 2013 р. - на суму 2575,85 грн. Разом Сторонами були підписані акти на загальну суму 7389,26 грн. Підписані акти є підтвердженням того, що послуги надані якісно, Замовник претензій не має.

Проте, сума, що зазначена в актах про надані послуги, не була сплачена відповідачем у повному обсязі у строки, встановлені договором.

Згідно довідки про надходження коштів від ТзОВ «Патронат-Плюс» за період з 01.12.2013 р. по 10.12.2014 р., відповідачем по Договору сплачено суму у розмірі 2500,00 грн.

Станом на 10.12.2014 р., заборгованість ТзОВ «Патронат-Плюс» перед ПрАТ «Трускавецькурорт» становить 4889,26 грн. На дату звернення з позовом до суду сума боргу не змінилася.

Пунктом 5.3. Договору передбачений такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня у розмірі 5 (п'ять) відсотки від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вказує на те, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відтак, даний Закон обмежує розмір пені, яка встановлюється сторонами у договорі.

Оскільки, зобов'язання по Договору відповідач виконував неналежним чином, тобто не виконав обов'язку по оплаті за надані послуги, він зобов'язаний сплатити на користь ПрАТ «Трускавецькурорт» пеню, за період з 11.01.2014 року по 10.07.2014 року.

Пункт 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач наголошує, що сума боргу відповідача, з врахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.02.2015 року по 23.12.2014 року, становить 5927,38 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач грошові зобов'язання по договору повністю не виконав. Грошові кошти за поставлений товар сплачені лише частково, що є простроченням боржника, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, що передбачений Договором № 001-12 від 01.12.2013 року.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

24.02.2015 року за вх. № 857/15 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача борг з урахування інфляційних втрат у розмірі 5927,38 грн. та 402,78 грн. - пені.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4889,26 грн. основного боргу, 1038,12 грн. інфляційних втрат та 402,78 грн. - пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені (зменшені) позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (м. Трускавець, Львівська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (м. Львів) про стягнення боргу у розмірі 4889,26 грн., 1038,12 грн. інфляційних втрат та 402,78 грн. - пені є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 325 від 30.12.2014 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (м. Львів, вул. Пасічна, 129, код ЄДРПОУ 33285535, п/р 260040601396 у ВАТ «Кредитпромбанк» у м. Львів, МФО 385305) на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 30322940) суму основного боргу в розмірі - 4889 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 26 коп., 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 402 (чотириста дві) грн. 78 коп. - пені та судовий збір в розмірі - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.