Рішення № 43201547, 17.03.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 р. Справа№ 914/674/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок", м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства "Школяр", м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 114 687,94 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Чорній А.О. - представник

від відповідача: Негреба Т.М. - директор

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" до Комунального підприємства "Школяр" про стягнення 114 687,94 грн. заборгованості.

26.02.2015 р. позивачем направлено позовну заяву та додані до неї документи до господарського суду Львівської області. 02.03.2015 р. позовна заява надійшла до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 03.03.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.03.2015 р.

17.03.2015 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 03.03.2015 р. виконав повністю, позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні, просив стягнути з відповідача заборгованість на суму 101 687,94 грн., оскільки відповідачем була здійснена часткова оплата боргу на суму 13 000,00 грн.

17.03.2015 р. представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалі суду від 03.03.2015 р. виконав, щодо стягнення заборгованості на суму 101 687,94 грн. не заперечив, 13.03.2015 р. та 16.03.2015 р. подав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку з важким фінансовим становищем, яке виникло не з вини відповідача. Відповідачем здійснено часткову оплату боргу на суму 13 000,00 грн., з яких 1 000,00 грн. оплачено до подання позову до суду та порушення провадження у справі, а 12 000,00 грн. - після подання позову до суду та порушення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив:

05.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" (надалі - позивачем) та Комунальним підприємством "Школяр" (надалі - відповідачем) укладено договір № 05/10/01-1 купівлі продажу. Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує товари й оплачує вартість товарів в асортименті, за ціною і в кількості, зазначених в накладних, узгоджених та підписаних сторонами. Накладні є невід'ємною частиною договору. Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість, ціна та термін поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо на основі погоджених між продавцем і покупцем заявок.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 114 687,94 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками юридичних осіб, копії яких долучено до позовної заяви, а оригінали оглянуті у судовому засіданні та довіреностями на отримання товару, які оглянуті у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язується здійснити оплату за товар упродовж 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 13 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням № 8070 від 25.02.2015 р. на суму 1 000,00 грн., платіжним дорученням № 8115 від 04.03.2015 р. на суму 6 000,00 грн., платіжним дорученням № 8131 від 11.03.2015 р. на суму 2 000,00 грн., платіжним дорученням № 8134 від 13.03.2015 р. на суму 4 000,00 грн., копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідачем додано до матеріалів справи акт звіряння взаємних розрахунків з позивачем за період з 22.04.2014 р. до 29.01.2015 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Враховуючи часткову оплату боргу відповідачем на суму 1 000,00 грн. до подання позову позивачем та на суму 12 000,00 грн. після порушення провадження у справі позивач просить стягнути з відповідача 101 687,94 грн. заборгованості та судовий збір.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Як передбачено ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до позовної заяви, які підписані повноважними представниками юридичних осіб.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу № 05/10/10-1 від 05.10.2010 р. виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 114 687,94 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 12 000,00 грн. після подання позову позивачем та порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 12 000,00 грн. після подання позову до суду та порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що предмет спору існував на момент подання позову та в окремій частині припинив існування в процесі розгляду справи у суді.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, cуд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 101 687,94 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення. У частині стягнення основного боргу на суму 12 000,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі.

Оскільки частина основного боргу на суму 12 000,00 грн. погашена відповідачем після подання позову до суду, судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахування суми боргу погашеної до подання позову до суду на суму 1 000,00 грн. Враховуючи наведене, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2 273,57 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Школяр" (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Миру, буд. 7, кв. 1; код ЄДРПОУ № 19175328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; ЄДРПОУ № 35621418) 101 687,94 грн. - основного боргу, 2 273,57 грн. - судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 12 000,00 грн.

4. В частині стягнення основного боргу на суму 1 000,00 грн. та судового збору на суму 20,19 грн. - відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.