ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
20 березня 2015 р. Справа № 902/356/15
Суддя господарського суду Колбасов Ф.Ф. , розглянувши матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)
до: Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (м. Київ) в особі відділення № 1 в м. Іллінці Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", код ЄДРПОУ 19357762 (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, 1)
про стягнення 20492,96 грн.
ВСТАНОВИВ :
До господарського суду Вінницької області 19.03.2015 року надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (м. Київ) в особі відділення № 1 в м. Іллінці Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про стягнення грошових коштів в розмірі 20473,35 грн.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі тощо.
Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Позивач у позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 закону України "Про судовий збір", оскільки в розумінні ст. 1 закону України "Про захист прав споживачів" являється споживачем послуг, які надаються банком, по перерахуванню грошових коштів.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до пункту 22 статті 1 вказаного закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, дія норм частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на фізичних осіб-підприємців, а, отже, заявник зобов'язаний сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
В п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 вказано, що розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.
З урахуванням наведеного, розмір судового збору який мав бути сплачений позивачем при поданні даного позову повинен складати 1827,00 грн. (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Позивачем не надано доказів сплати судового збору, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України та підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, приписами ч.1 ст.56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
В якості доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем долучено до позовної заяви № б/н від 13.03.2015 року фіскальний чек № 1732 від 16.03.2015 року. Однак останній не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу із врахуванням діючої редакції ч.1 ст.56 ГПК України, оскільки таким доказом може слугувати лише лист з описом вкладення.
Крім того, в матеріалах доданих до позовної заяви відсутні докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів відокремленому підрозділу відповідача - відділенню № 1 в м. Іллінці Публічного акціонерного товариства "Енергобанк".
За таких обставин позовна заява, з доданими до неї документами підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення.
Разом з тим, при поверненні позовної заяви суд звертає увагу позивача на наступне.
1) Згідно ч. 2 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Слід зазначити, що юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ, якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частини 1-3 цієї статті залежно від місцезнаходження відокремленого підрозділу.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу лише в разі наявності у відособленого підрозділу відповідних повноважень (права приймати участь у судовому процесі від імені Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" з правами сторони по справі).
2) До позовної заяви додані в якості письмових доказів ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином та не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що письмові докази додаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ :
1. Позовну заяву №б/н від 13.03.15 на 5 аркушах разом з матеріалами на 10 аркушах повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви №б/н від 13.03.2015 року та фіскального чеку № 1732 від 16.03.2015 року долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.
3. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 4 прим.:
1 - в наряд
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3, 4 - відповідачу (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56); відділенню № 1 в м. Іллінці ПАТ "Енергобанк" (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, 1)
Судове рішення № 43201403, Господарський суд Вінницької області було прийнято 20.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/356/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: