Ухвала суду № 43199271, 12.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/283/15

Номер справи місцевого суду: 506/207/14-к

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О. Л.

Доповідач Слободяник І. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Слободяника І.К.,

суддів Бойченко М.Є., Толкаченко О.О.,

при секретарі Куцині А.В.,

за участю:

прокурора Лоянича Д.В.,

захисника ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області Горностаєвої Т. на вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2014 року, за яким

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нишкани Каларашського району Республіки Молдова, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, маючою під опікою неповнолітню дитину, мешкаючою за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

засуджена за ч. 2 ст.307 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання 4 роки позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України призначено покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків згідно п.п. 1,2,3 ст. 76 КК України,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гавіноси, Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працюючий, проживаючий за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України призначено покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків згідно п.п. 1,2,3 ст. 76 КК України,

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Гавіноси, Красноокнянського району, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню дитину, працюючий охоронцем ПСП «Колос» проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 87 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків згідно п.п. 1,2,3 ст. 76 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, приблизно у травні-червні 2013 року ОСОБА_5, поселившись у будинку в с. Гавіноси Красноокнянського району Одеської області , який раніше належав іншим господарям, при наведенні ладу у будинку та прибудинковій території , на горищі будинку виявив полотняну торбину із сухими кущами , схожими на макові. Не маючи впевненості , що це саме мак, він не викинув рослини і деякий час зберігав без будь-якої мети. Приблизно у кінці жовтня - на початку листопада, почувши від ОСОБА_4 про розмову того з ОСОБА_3, що якісь люди шукають мак, напевно знаючи , про заборону обігу наркотичних засобів , вирішив здійснити незаконний збут макової соломи , для чого відокремив макові головки та коріння, поламав стебла на дрібні відрізки та склав подрібнені макові стебла у поліетиленовий пакет і залишив зберігати з метою подальшого продажу зазначеної речовини.

ОСОБА_5, 16 листопада 2013 року, отримавши пропозицію від ОСОБА_4 про незаконний збут наркотичних засобів, який у свою чергу отримав таку ж пропозицію від ОСОБА_3, взявши пакет із подрібненою маковою соломою, разом із ОСОБА_4 прибули до будинку ОСОБА_3, де, за попередньою змовою у групі осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, о 16 годин 20 хвилин ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_7 шляхом продажу 1 стакан речовини по ціні 200 грн. за один стакан, відповідно до висновку експерта №109 від 19 листопада 2013 року, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову солому, в перерахунку на суху речовину, вага якої склала 39,38 г.

Після продажу наркотичної речовини, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 домовились з ОСОБА_7 про купівлю у них ще 10 стаканів цієї ж наркотичної речовини.

Далі, ОСОБА_5, 19 листопада 2013 року близько 17.00 годині за попередньою змовою, у групі осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, реалізуючи раніше укладену з ОСОБА_7 домовленість про збут наркотичної речовини, яка, відповідно до висновку експерта №113 від 22 листопада 2013 року , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - макової соломи , в перерахунку на суху речовину ,вага якої склала 400 ,75 г, на одній із вулиць с. Гавіноси Красноокнянського району Одеської області, незаконно збув ОСОБА_7 шляхом продажу 10 стаканів на суму 2500 грн.

Прокурор в своєї апеляційній скарзі просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок яким визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 винними за ч.2 ст.307 КК України та призначити їм покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Долю речових доказів та грошових цінностей вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, процесуальні витрати стягнути з обвинувачених на користь держави у солідарному порядку.

Не оспорюючи доведеності вини засуджених у кримінальному правопорушенні, правильності кваліфікації їх дій, вона вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених в наслідок м'якості, а також порушенням судом вимог КПК України.

Вона звернула увагу на те, що суд призначаючи покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України, суд безпідставно та неправильно застосував вимоги ст.69 КК України, тим самим призначив покарання нижче від найнижчої межі.

Також на її думку, суд всупереч вимогам п.п. 3,5 ч. 9 ст. 100 КПК України не вирішив долю речових кошт у сумі 500 гривень, які у ході досудового розслідування вилучені у ОСОБА_3 та наркотичної речовини, яку видав ОСОБА_7 чим припустив істотне порушення вимог КПК України.

Також в додаткових доводах вона, вказала, що стягнуті витрати з засуджених за проведення експертиз на користь держави у особі НДЕКЦ ГУМВС в Одеській області є істотним порушенням вимог КПК України, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Заслухав доклад судді, думку прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, засуджених та їх захисників, які просили не задовольняти апеляційну скаргу прокурора, розглянув матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора з наступних підстав.

Винність ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, викладених у вироку відповідно до даних судового слідства та таких, що отримали належну оцінку, а саме свідченнями самих засуджених, які в інкримінованих їм злочинах вину свою визнали повністю, щиро розкаялись, показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, а також матеріалами справи: довідкою заступника начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області від 19 листопада 2013 року за вихідним №2801 про видачу начальнику кримінальної міліції Красноокнянського РВ ГУМВС України в Одеській області капітану міліції Мельнику Б.П. згідно запиту грошових коштів в сумі 2500 грн. на проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу-макової соломи; протоколом огляду та помітки грошових купюр від 19 лютого 2014 року, з якого слідує,що працівником міліції в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було здійснено огляд та помітку грошових купюр, призначених для проведення оперативної закупки у ОСОБА_3; протоколом огляду покупця від 19 листопада 2013 року; протоколом огляду місця події від 19 листопада 2013 року; протоколом про результати контролю за вчиненим злочином від 19 листопада 2013 року.

Суд 1-ої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за ч.2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання засудженим, суд 1-ої інстанції врахував, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, повністю визнали свою вину, щиросердно розкаялися, своїми показаннями сприяли встановленню істини у справі, при цьому ОСОБА_3 своїми показаннями сприяла слідству; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раніше не судимі, ОСОБА_5 відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що немає судимостей; всі обвинувачені мають постійне місце проживання, а ОСОБА_5 - постійне місце роботи; обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позитивно характеризуються за місцем проживання, а ОСОБА_5 також позитивно характеризується за місцем роботи; обвинувачена ОСОБА_3 є особою похилого віку, хворіє рядом хронічних захворювань, має під опікою неповнолітнього онука, який залишився без батьківського піклування; обвинувачений ОСОБА_4 утримує повнолітнього сина, який навчається на стаціонарному відділенні Котовського медичного училища, має мати - пенсіонерку та батька - інваліда 3-ї групи, які потребують його допомоги; обвинувачений ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину.

Суд першої інстанції також прийняв до уваги, що від скоєних обвинуваченими злочинів не наступили тяжкі наслідки, оскільки збут особливо небезпечних наркотичних засобів проводився одній і тій же особі, а по епізоду 19.11.2013 року взагалі проводився під контролем держави, виключно особі, яка приймала участь в оперативно-контрольованих закупках, а не громадянам, схиляючи тих до вживання наркотиків.

При наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання , суд прийшов до висновку,що вони в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Саме тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, слід призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України.

Вказівка прокурора на те, що суд першої інстанції не вирішив долю речових доказів, а саме грошових кошт у сумі 500 гривень, які у ході досудового розслідування вилучені у ОСОБА_3 та наркотичної речовини, яку видав ОСОБА_7 не

Разом з тим суд апеляційної інстанції, виходячи з вимог ч. 2 ст. 124 КПК України вважає за необхідним змінити вирок та стягнути з засуджених процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави, а не науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Одеській області.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів з кримінальних справ Апеляційного суду Одеської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.12.2014 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 змінити, виключити з резолютивної частини вироку посилання на органи кримінально-виконавчої системи, вказав на кримінально-виконавчу інспекцію, як орган виконання вироку.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання на стягнення процесуальних витрат на користь особі НДЕКЦ Центру ГУМВС в Одеській області.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.К.Слободяник М.Є.Бойченко О.О.Толкаченко