Рішення № 43199035, 19.03.2015, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/391/15-ц

Номер провадження: 2/511/277/15

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Роздільна

Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванова О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Кирилової І.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі ПАТ «Держощадбанк») в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н ОВ И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору № 679 від 05 лютого 2007 року, укладеного між ВАТ «Держощадбанк», який був перейменований у ПАТ «Держощадбанк», в особі філії Роздільнянського відділення № 3175 та ОСОБА_1, банк надав останньому кредит у розмірі 5 000 гривен на строк 36 місяців зі строком остаточного повернення Кредиту не пізніше 30 лютого 2010 року на споживчі потреби, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22% річних. У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим у нього, тобто відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, тобто ПАТ «Держощадбанк» станом на 17.01.2015 року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 8 137,38 грн. в тому числі:

- прострочений основний борг по кредиту - 3 039,26 грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом - 2 218,86 грн.;

- пеня за прострочений основний борг по кредиту - 658,97 грн.;

- пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 417,14 грн.;

- сума інфляційних втрат за прострочення сум по кредиту - 1 156,19 грн.;

- 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту - 646,96 грн.

З метою забезпечення зобов'язання за зазначеним кредитним договором між ВАТ «Держощадбанк», який був перейменований у ПАТ «Держощадбанк», в особі філії Роздільнянського відділення № 3175 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, було укладено 05.02.2007 року договори поруки.

В зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором, позивач просить позов задовольнити, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ПАТ «Держощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 137,38 грн. та суму судових витрат в рівних частках.

23.12.2014 року банком на ім'я відповідачів були направлені рекомендовані листи, в яких зазначалося, що у разі невиконання вимоги Банку в 30-ти денний строк, щодо виплатити заборгованості за кредитним договором, вони будуть змушені звернутися до суду.

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», також подав до суду клопотання про поновлення строку позовної давності, так як відповідачем ОСОБА_1, 31.10.2012 року було здійснено погашення прострочених процентів у розмірі 300, 00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 17.01.2015 року (додаток № 2).

Таким чином, боржник вчинив дії, якими визнав за собою борг та перервав строк позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази. До суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні у повному обсязі, просив справу розглянути за відсутністю представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідачів без поважних причин, не заперечували проти постановлення по справі заочного рішення. Одночасно до суду окремо від заяви про розгляд справи у відсутність позивача надішли письмові пояснення від представника позивача ОСОБА_4, діючої на підставі довіреності серії НАК 532248 від23.01.2015 року, якими вона зазначила, що вимоги поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у зв'язку з спливом строку позовної давності не мають правового підґрунтя, а відповідно до п.1.1 і п.3.1 договорів поруки, поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором. Поручителі відповідають по зобов'язаних перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою постійної реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.39, 42, 55).

Відповідно до положень ст. 74 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідачі ОСОБА_3, яка 01.09.2009 року змінила прізвище з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», що підтверджується копією Ф№1, ксерокопією паспорта (а.с.45;52), ОСОБА_2, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.42;55) надали через канцелярію суду заперечення на позов з яких вбачається, що останні з вимогами позивача не згодні, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору, строк його дії до 30.02.2010 р.,(в лютому 2010 року було 28 днів), а відповідно до ст.559 ЦК України строк дії поруки сплинув, отже позивачем пропущено строк звернення до суду з даними вимогами. Просили звільнити їх від поручительства, в зв'язку з закінченням строку дії кредитного договору та відповідно і договору поруки.

Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 197 ЦПК України).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення та доводи прокурора та представника позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

В порядку ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та письмової згоди представника позивача.

Судом встановлено, що 05 лютого 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», який був перейменований у ПАТ «Держощадбанк» та відповідач - ОСОБА_1, уклали кредитний договір № 679 на суму 5 000 гривен (п.1.1), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22 % річних (п.1.1) на строк 36 місяців, зі строком остаточного повернення не пізніше 30.02.2010 року (п.1.2) на споживчі потреби (а.с.4-9).

За умовами кредитного договору (п.1.6) відповідач зобов'язалася здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти до 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту ануїтетними платежами в сумі 190.98 грн., шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в ВАТ «Ощадбанк».

Позивач зі свого боку умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав відповідачу кошти у сумі 5 000 гривен.

Проте Відповідач, який є Позичальником за кредитним договором, свої зобов'язання щодо повернення кредиту згідно умов договору, погашення та сплати відсотків за користування коштами належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору (6-9).

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду об'єктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту чи то будь-яких інших заперечень та доказів на спростування доводів, викладених в позовній заяві.

Суд визнає правильним представлений ПАД «Ощадбанк» розрахунок суми і періоду заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №679 від 05.02.2007 року, здійснений станом на 17 січня 2015 року (а.с.4).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість.

Позичальник, тобто відповідач ОСОБА_1 не довів, що порушення ним умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (ст. 617 ЦК України).

В зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 17 січня 2015 року складає 8 137,38 грн., а саме:

- прострочений основний борг по кредиту - 3 039,26 грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом - 2 218,86 грн.;

- пеня за прострочений основний борг по кредиту - 658,97 грн.;

- пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 417,14 грн.;

- сума інфляційних втрат за прострочення сум по кредиту - 1 156,19 грн.;

- 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту - 646,96 грн.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 679 від 05.02.2007 року з відповідача ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором з солідарно відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд вважає, що в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, між відповідачем ОСОБА_2 з однієї сторони, позивачем ВАТ «Держощадбанк», який був перейменований у ПАТ «Держощадбанк» з другої сторони та відповідачем ОСОБА_1 з третьої сторони - був укладений 05 лютого 2007 року договір поруки. Згідно умов цього договору, ОСОБА_2 надала поруку перед кредитором ВАТ «Держощадбанк» за виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за кредитним договором № 679 від 05.02.2007 року, згідно якого Кредитор надав Боржнику кредит у сумі 5 000 гривен, а Боржник зобов'язався: повернути кредит в строк до 30.02.2010 року, сплачувати за його користування 22 % річних в дату сплати процентів, якою є 30 число кожного місяця, а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати штраф в розмірі 3 % від суми несплаченого платежу (а.с.13-15). Відповідачка ОСОБА_6 зобов'язалася перед ВАТ «Держощадбанк» відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по укладеному ним з позивачем кредитному договору, доки всі зобов'язання не будуть виконані повністю (п.3.2 договору поруки).

Тоді ж, аналогічний договір поруки було укладено між відповідачем ОСОБА_3 з однієї сторони, позивачем ВАТ "Держощадбанк" в особі філії Роздільнянського відділення № 3175 "Держощадбанк" з другої сторони та відповідачем ОСОБА_1 з третьої сторони, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати солідарно в повному обсязі за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов'язань, а саме: зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій (а.с.10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою; боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому борг підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічне роз'яснення міститься в п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договорів поруки №679 від 05.02.2007 року вбачається, що п.4.2 визначено, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання Зобов'язань за Кредитним договором № 679 від 05.02.2007 року не пред'явить вимоги до Поручителя. Строк остаточного повернення кредиту сплив 30.02.2010 року(хоча остання дата лютого 2010 року - 28), (п.1.2 кредитного договору). Протягом шести місяців, як передбачено ст. 559 ЦК України, кредитор не пред'явив вимоги до поручителів.

За таких обставин у ПАТ «Ощадбанк» виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 30.02.2010 року, протягом наступних шести місяців.

Таку вимогу до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 банк раніше не пред'являв, лише 10.02.2015 року пред'явив цивільний позов, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України - шестимісячного строку.

Зазначене було підтверджено представником в судовому засіданні та до цивільного позову не було додано жодного доказу на виконання вимог ст. 559 ЦК України.

Тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 243,60 гривен також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 251, 252, 536, 553, 554, 559, 607, 611, 617, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Поновити Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (надалі ПАТ «Держощадбанк») в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором строк для подання позову до суду.

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі ПАТ «Держощадбанк») в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 31 жовтня 2006 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (65014, вул. Базарна, № 17, м. Одеса), р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845, ЄДРПОУ 09328601, заборгованість по кредитному договору № 679 від 05.02.2007 року у розмірі 8 137,38 грн. (вісім сто тридцять сім гривень тридцять вісім копійок) станом на 17.01.2015 року, в тому числі: прострочений основний борг по кредиту - 3 039,26 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 2 218,86 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 658,97 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 417,14 грн.;сума інфляційних втрат за прострочення сум по кредиту - 1 156,19 грн.; 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту - 646,96 грн., та судовий збір в сумі 243,60 гривен (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О. В. Іванова

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в суді у справі

за № 511/391/15-ц, провадження №2/511/277/15

Суддя Роздільнянського районного суду

Одеської області

____ О.В.Іванова