Рішення № 43198732, 11.03.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/5579/14-ц

Провадження № 2/505/253/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вергопуло А.К.,

при секретарі - Чебан О. Г.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, 3-х відсотків річних по простроченій сумі заборгованості, відсотків за користування взятими у борг коштами, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, стверджуючи, що між сторонами укладений договір позики від 12 січня 2010 року, на підставі якого позивач передав відповідачу 16000,00 доларів США. Договір позики був забезпечений іпотекою - квартири відповідача. Відповідач не повернув борг на вимогу позивача до 10 червня 2010 року, тому на квартиру відповідача звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 07 липня 2011 року, який знаходиться на виконанні виконавчої служби. Відповідач і надалі не повертав борг, у зв'язку з чим позивач у 2013 році звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, 3-х відсотків річних по простроченій сумі заборгованості, відсотків за користування взятими у борг коштами. Рішенням апеляційного суду Одеської області на користь позивача з відповідача стягнуто 405941,22 грн. Відповідач до цього часу борг за договором позики від 12 січня 2010 року не повернув.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних в розмірі 40495,32 доларів США та проценти за користування заборгованими коштами у розмірі 22578,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщався про час і місце розгляду справи за адресою реєстрації свого постійного місця проживання. Повідомлення про виклик повернулись із зазначенням, що відповідач за вказаною адресою не проживає. Іншими даними про місце перебування чи роботи відповідача суд не володіє.

Згідно абзацу 5 ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за місцем реєстрації проживання, вважається, що судовий виклик вручено їй належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір позики, згідно якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 16000,00 доларів США, що еквівалентно 127840,00 грн., на строк до 12 січня 2012 року (а.с.4). В забезпечення зобов'язань за договором позики сторони уклали договір іпотеки від 12 січня 2010 року, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку належну йому квартиру.

Пунктом 2 Договору позики сторони передбачили дострокове повернення боргу на вимогу позикодавця, а пунктом 4 цього договору сторони передбачили пеню в розмірі 0,4% від суми неповерненого боргу за кожен день прострочки.

Оскільки відповідач не повернув борг, тому на квартиру відповідача звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 7 липня 2011 року (в рахунок погашення основного боргу та пені на загальну суму 275522,00 грн.). Виконавчий напис знаходиться на виконанні виконавчої служби, грошовий борг не повернутий.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2014 року на користь позивача з відповідача стягнуто пеню у розмірі 0,4 % від суми неповерненого боргу за період з 07 липня 2011 року по 06 червня 2013 року у розмірі 356929,28 грн., 3 % річних по простроченій сумі заборгованості за період з 19 червня 2010 року по 03 вересня 2013 року у розмірі 12367,20 грн. та відсотки за користування взятими у борг коштами на рівні облікової ставки НБУ у розмірі у розмірі 36644,74 грн., а всього 405941,22 грн.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач до цього часу борг за договором позики від 12 січня 2010 року не повернув, тобто правовідносин сторін договору не припинені, тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню і інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, у статті 1048 ЦК України, та при застосуванні статті 625 ЦК України.

Позивач просив стягнути з відповідача 0,4% від суми неповерненого боргу та 3 % річних по простроченій сумі заборгованості у іноземній валюті - доларах США, оскільки борг був взятий в доларах США.

Проте суд при стягненні пені застосовує еквівалент у гривнях за курсом НБУ на день винесення рішення. Наразі, задовольняючи вимоги позивача, суд виходить із суми, що еквівалентна сумі в гривнях за курсом НБУ на дату винесення рішення, тобто 21,55 гривні за 1 долар США.

Оскільки пунктом 4 Договору позики сторони передбачили стягнення пені в розмірі 0,4% від суми неповерненого боргу за кожен день прострочки, тому на підставі ч.1 ст.624 ЦК України з відповідача підлягає стягненню пеня.

Позивач в уточненій заяві просив стягнути пеню за період з 06 червня 2013 року по 18 лютого 2015 року у розмірі 39808,00 доларів США (16000,00 х 0,4% х 622, де 16000,00 - сума боргу у доларах США, 0,4% - розмір пені, 622 - кількість днів період з 06 червня 2013 року по 18 лютого 2015 року).

Враховуючи, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2014 року на користь позивача з відповідача стягнуто пеню у розмірі 0,4 % за період з 07 липня 2011 року по 06 червня 2013 року, тому суд вважає, що розмір пені слід починати розраховувати з 07 червня 2013 року.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 0,4% від суми неповерненого боргу за кожен день прострочки за період з 07 червня 2013 року по 18 лютого 2015 року у розмірі 871654,40 грн.(16000,00 х 21,55 х 0,4% х 632, де 16000,00 - основна сума боргу у доларах США, 21,55 грн. - офіційний курс НБУ за 1 долар США, 0,4% - розмір пені, 632 - кількість днів в періоді).

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню 3% від неповернутої суми.

Позивач просив стягнути пеню за період з 03 вересня 2013 року по 25 грудня 2014 року у розмірі 615,00 доларів США (16000,00 х 3% : 365 х 468, де 16000,00 - сума боргу у доларах США, 3% - розмір пені, 468 - кількість днів період з 06 03 вересня 2013 року по 25 грудня 2014 року). Уточнивши позовні вимоги, просив також стягнути пеню у період з 5 грудня 2014 року по 18 лютого 2015 року у розмірі 72,32 доларів США (16000,00 х 3% : 365 х 55, де 16000,00 - сума боргу у доларах США, 3% - розмір пені, 55 - кількість днів період з 06 03 вересня 2013 року по 25 грудня 2014 року), а всього стягнути 687,32 доларів США.

Враховуючи, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2014 року на користь позивача з відповідача стягнуто 3 % річних по простроченій сумі заборгованості за період з 19 червня 2010 року по 03 вересня 2013 року, тому суд вважає, що розмір 3 % річних слід починати розраховувати з 04 вересня 2013 року.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних по простроченій сумі заборгованості за період з 04 вересня 2013 року по 18 лютого 2015 року у розмірі 15105,08 грн.(16000,00 х 21,55 х 3% : 365 х 533, де 16000,00 - основна сума боргу у доларах США, 21,55 грн. - офіційний курс НБУ за 1 долар США, 3% - розмір пені, 533 - кількість днів в періоді).

На підставі ч.1 ст.1048 ЦК України позивач має право на отримання процентів за договором позики в розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти підлягають стягненню за період користування коштами з 04 вересня 2013 року по 18 лютого 2015 року в сумі 22970,42 грн.:

- з 04 вересня 2013 року по 15 квітня 2014 року = 16000,00 х 7,99 х 6,5 % : 365 х 224 = 5099,59 грн. (де 16000,00 - основна сума боргу у доларах США, 6,5 % облікова ставка НБУ, 239 - кількість днів в періоді);

- з 16 квітня 2014 року по 17 липня 2014 року = 16000,00 х 7,99 х 9,5 % : 365 х 93 = 3094,43 грн.;

- з 18 липня 2014 року по 13 листопада 2014 року = 16000,00 х 7,99 х 12,5 % : 365 х 119 = 5209,92 грн.;

- з 14 листопада 2014 року по 25 грудня 2014 року = 16000,00 х 11,383 х 14 % : 365 х 42 = 2934,01 грн.;

- з 26 грудня 2014 року по 05 лютого 2015 року = 16000,00 х 15,76 х 14 % : 365 х 42 = 4062,19 грн.;

- з 06 лютого 2015 року по 18 лютого 2015 = 16000,00 х 23,13 х 19,5 % : 365 х 13 = 2570,28 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню:

- пеня в розмірі 0,4 % в сумі 871654,40 грн.;

- 3% річних в сумі 15105,08 грн.;

- проценти на рівні облікової ставки НБУ - 22970,42 грн.

а всього 909729,90 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 2 групи, тому судовий збір за подачу позову підлягає стягненню з відповідача в дохід держави на підставі ч.З ст.88 ЦГ1К України.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 347973,49 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 3479,73 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя -