Рішення № 43198299, 16.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/3917/14-ц 16.03.2015 16.03.2015 16.03.2015

Провадження №22-ц/784/591/15

Провадження №22-ц/784/591/15 Суддя суду першої інстанції Мельничук О.В.

Категорія 39 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

16 березня 2015 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_5, подану через представника ОСОБА_6, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра - ОСОБА_8, спадщину після смерті якої вона прийняла в установленому законом порядку, шляхом звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, постановою державного нотаріуса Першої Первомайської державної нотаріальної контори від 03 липня 2014 року їй було відмовлено в оформлені спадкових прав на спадкове майно, яке залишилося після смерті її сестри, оскільки спадкоємцем першої черги є онука померлої ОСОБА_7 відповідно до положень ст.1266 ЦК України.

Посилаючись на те, що вона фактично несла витрати на утримання та догляд сестри, займалася похованням останньої, сплачували послуги по утриманню спадкового майна, позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, остаточно просила стягнути на її користь понесені нею витрати у з агальному розмірі 24 958 грн. 00 коп., з яких:

- 16 125 грн. 00 коп. - витрати на поховання і придбання необхідних речей для ритуалу поховання й витрати на поминальні обіди;

- 5 000 грн. 00 коп. - витрати на лікування спадкодавця;

- 833 грн. 00 коп. - витрати на утримання спадкового майна;

- 3 000 грн. 00 коп. - витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 16 783 грн. 94 коп. понесених нею витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця та 243 грн.60 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього - 17 027 грн. 54 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, обґрунтовуючи яку, посилалася на незаконність рішення суду першої інстанції в частині відшкодування вартості поминальних обідів й вартості виготовлення і встановлення пам'ятника. Вимоги в частині відшкодування витрат на лікування та утримання спадкового майна вважала такими, що належними і допустимими доказами не підтверджено та посилаючись на неповне з'ясування судом дійсних обставин справи та порушення вимог матеріального права, просила скасувати рішення міськрайонного суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, оцінивши зібрані у справі докази та матеріали справи дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі ст.1232 ЦК України та стягнув з відповідача понесені позивачем витрати на утримання квартири, лікування і поховання ОСОБА_8, влаштування поминальних обідів без урахування спиртних напоїв, а також відшкодував витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника.

Рішення суду в частині стягнення понесених позивачем витрат на лікування ОСОБА_8 в сумі 1 439 грн. 22 коп. (згідно довідки медичної установи), а також витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника в сумі 3 000 грн. 00 коп. (згідно квитанції №609702 від 03 січня 2015 року), ухвалено з дотриманням норм матеріального права.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками міськрайонного суду в частині часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування витрат, понесених ОСОБА_3 на поховання та придбання необхідних речей для ритуалу поховання в розмірі 10 100 грн. 00 коп., витрат на влаштування поминальних обідів у загальному розмірі 4 200 грн. 00 коп. за період з 22 грудня 2013 року по 13 грудня 2014 року (згідно доданих до справи квитанцій) та витрат на утримання спадкового майна в розмірі 833 грн. 00 коп., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8, після смерті якої відкрилась спадщина (а.с.7).

ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину в установленому законом порядку, шляхом подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а.с.15).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 липня 2014 року ОСОБА_3, яка на підставі ст.1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті її сестри ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку із тим, що є спадкоємці першої черги на підставі ст.1266 ЦК України (а.с.39).

Разом з тим, позивачка провела поховання ОСОБА_8 та понесла витрати на поминання та встановлення пам'ятника, зальний розмір яких визначила в сумі 19 125 грн. 00 коп.

Відповідно до даних управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області ОСОБА_3 було виплачено допомогу на поховання ОСОБА_8 у розмірі 2 363 грн. 28 коп. (а.с.50).

Згідно довідки Приватної агрофірми «Схід» від 20 листопада 2014 року, ОСОБА_3 27 грудня 2013 року була здійснена виплата допомога на поховання її сестри в сумі 425 грн. 00 коп. (а.с.55).

Відповідно до ч.1 ст.1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодовувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та на поховання спадкодавця.

Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року (з послідуючими змінами та доповненнями) визначено, зокрема, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Тобто, виходячи із визначення поняття поховання відповідно до Закону, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.

З буквального тлумачення та системного аналізу виписаних норм можна зробити висновок про те, що спадкоємці померлого відшкодовують особі, яка поховала спадкодавця, її витрати на поховання лише у разі, якщо вони вчинені в строк, початком якого є момент смерті спадкодавця, а закінченням - поміщенням труни з тілом в могилу, а також, витрати понесені на облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Наведений перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За такого, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення витрат на організацію поминального обіду в розмірі 4 200 грн. 00 коп. (пов'язаного з похованням, а.с.73), так як проведення поминальних обідів не передбачено Законом України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року (з послідуючими змінами та доповненнями), та не включено до Мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 року за №193, отже не є обов'язковим, тому проведення та оплата поминальних обідів, що не відноситься до обрядів, є власною ініціативою осіб, які їх організують, а відтак відшкодуванню не підлягають.

В силу ст.1201 ЦК України, якою передбачені втрати саме на поховання, не можуть бути задоволені вимоги позивача й про стягнення понесених ним витрат на проведення поминальних обідів на відповідні річниці смерті ОСОБА_8 в загальному розмірі 4 200 грн. 00 коп. (квитанції від 22 грудня 2013 року, 19 січня 2014 року, 13 грудня 2014 року), оскільки вказані витрати, проведенні після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодувати які зобов'язані спадкоємці у відповідності до ст.1232 ЦК України, а відтак стягненню не підлягають, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Отже, на думку колегії суддів, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення витрат позивача на проведення поминальних обідів у загальному розмірі 8 400 грн. 00 коп., а відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині стягнення вартості спиртних напоїв.

Також, колегія суддів не погоджується з визначеним судом розміром витрат на поховання та придбання необхідних речей для ритуалу поховання, та вважає, що такі витрати повинні бути відшкодовані позивачу в розмірі 6 820 грн. 00 коп., відповідно до товарного чеку від 15 грудня 2013 року та квитанції від 14 грудня 2013 року (без врахування вартості поминального обіду в розмірі 4 200 грн. 00 коп.) та з врахуванням виплати допомоги на поховання вони будуть становити 4 031 грн. 72 коп., які і підлягають стягненню.

За приписами ст.ст.58,59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені повними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Зі змісту позову слідує, що позивач витратила на лікування ОСОБА_8 5 000 грн. 00 коп. та на підтвердження наведеного додала до справи довідку Первомайської Центральної міської багатопрофільної лікарні, згідно якої ОСОБА_8 знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні №1 вказаної медичної установи з 27 листопада 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.74).

Колегія суддів погоджується із стягнутими судом першої інстанції розміром витрат на лікування в сумі 1 439 грн. 22 коп., оскільки вказане підтверджено письмовими доказами.

Щодо стягнення таких витрат у розмірі 5 000 грн., то вони не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких інших достовірних, належних і допустимих доказів (касові чеки, квитанції тощо) на підтвердження саме цих витрат і саме в цій сумі, суду не надано, а тому відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Що ж стосується відшкодування позивачу 3 000 грн. 00 коп. витрат на виготовлення та установлення пам'ятника, то колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 роз'яснив, що витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.

Згідно квитанції №609702 від 03 січня 2015 року вбачається, що позивачем були понесені витрати на спорудження намогильної споруди (надгробного пам'ятника) в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Дані щодо граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у відповідній місцевості, в матеріалах справи відсутні. Не надано зазначених даних і особою, яка подала апеляційна скаргу.

За такого, за відсутності вказаної інформації, слід виходить з фактично понесених позивачем витрат на виготовлення пам'ятника в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача і в частині стягнення витрат на утримання спадкового майна в розмірі 820 грн. 74 коп., понесених останнім, з врахуванням положень ст.1283 ЦК України.

Разом з тим, оскільки міськрайонним судом в порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України при вирішенні справи в повному обсязі не враховані норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та в резолютивній частині рішення визначена лише загальна сума відшкодування без розмежування витрат, понесених позивачем, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції з передбачених підстав п.п.1,3,4, ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на поховання в розмірі 4 031 грн. 72 коп. (6 820 грн. 00 коп. (втрати на поховання) - 2 788 грн. 28 коп. (допомога на поховання)); 3 000 грн. 00 коп. - витрати на виготовлення та встановлення пам'ятника, 820 грн. 74 коп. витрати на утримання спадкового майна, 1 439 грн. 22 коп. - витрати на лікування спадкодавця, а всього - 9 291 грн. 68 коп. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правами, передбаченими ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану через представника ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2015 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 4 031 (чотири тисячі тридцять одна) грн. 72 коп. витрати на поховання спадкодавця, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрати на виготовлення і встановлення пам'ятника, 820 (вісімсот двадцять) грн. 74 коп. витрати на утримання спадкового майна, 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 22 коп. - витрати на лікування, а всього - 9 291 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 68 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: