Ухвала суду № 43195184, 17.03.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/215/2015(м)

263/11646/14-ц

Головуючий в 1 інстанції: Ікорська Є.С.

Доповідач: Гаврилова Г.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Баркової Л.Л.,Сороки Г.П.

при секретарі - Гришиній М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за банківським вкладом, захист прав споживача ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ «Дельта банк» про стягнення заборгованості за банківським вкладом, захист прав споживачів фінансових послуг. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.07.2014 року між ним та відповідачем було укладено договір №10007007939614 банківського вкладу (депозиту) у доларах США в сумі 50000 доларів США, відсоткова ставка складала 9,25 % річних, строк повернення - 05.10.2014 року включно. Згідно з положенням п.1.10. зазначеного договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки НОМЕР_1, відкритий в установі банку. У зв'язку з тим, що позивач не зміг в установлений строк отримати з рахунку грошові кошти ані через банкомат, ані через касу банку, він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Станом на 30.10.2014 року борг відповідача перед позивачем складає 50 366,20 доларів США. На підставі вищенаведеного позивач просив суд стягнути з відповідача банківський депозит у загальному розмірі 50 366,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 652 242,29 грн. Одночасно просив стягнути 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання за вказаним договором - з 06.10.2014 року по день винесення рішення по справі, судові витрати покласти на відповідача. Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача банківський депозит у загальному розмірі 50 366,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.12.2014 року складає 758 333,65 грн., 3% річних в сумі 3553,01 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором №10007007939614 банківського вкладу (депозиту) від 07.07.2014 року у загальному розмірі 50 000 доларів США та відсотків у розмірі 366,20 доларів США, що еквівалентно 758 333,65 грн. та 3 % річних в сумі 3553,01 грн., судовий збір на користь держави в сумі 3654,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.12.2014 року, заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляції зазначає, що за Договором банківського вкладу (депозиту) відповідач свої зобов'язання виконав, відповідно до п. 1.10 договору вклад виплачено шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника НОМЕР_2, який відкритий в установі банку з використанням платіжної картки, а відтак відсутні підстави як стягнення грошових коштів так нарахування за 24 дні 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Власником коштів на цьому рахунку є ОСОБА_1, а банк лише обслуговує рахунок та не є набувачем коштів, та Банк не повинен сплачувати свої кошти замість коштів клієнта. Звернення 02.10.2014 року позивача до банку з заявою про отримання банківського владу фактично дублює умови договору( п.1.10) та подано позивачем завчасно та не відповідає вимогам Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів.

Відповідач,належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутність.( а.с. 112)

Заслухавши суддю - доповідача,заперечення на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем порушено зобов'язання щодо видачі депозиту та виплати процентів на вимогу позивача відповідно до ст. 1058, ст. 1060 ЦК України,які підлягають до стягнення, та відповідно до ст. 625 ЦК України - 3% річних від простроченої суми виплати вкладу.

Судова колегія погоджується з висновками суду.

Судом встановлено, що 07.07.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір №10007007939614 банківського вкладу (депозиту) «Найкращій on-line» у доларах США, відповідно якого позивач зробив вклад в сумі 50000 доларів США, з відсотковою ставкою 9,25 % річних, строком повернення - 05.10.2014 року включно (а.с.7).

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (гл. 72 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору банківського вкладу на ім'я вкладника ОСОБА_3 в ПАТ«Дельта Банк» було відкрито поточний банківський рахунок, на який банк мав перерахувати кошти для повернення вкладу.

Також судом встановлено, що згідно з договором банківського вкладу вклад мав бути повернутий банком 6 жовтня 2014 року, разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 02 жовтня 2014 року звертався до банку із заявою про повернення банківського вкладу з 06.10.2014 року, проте банк кошти не повернув та можливості отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом позивачу не дав.

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта №842330-2014/1007 від 07.10.2014 року, залишок по рахунку НОМЕР_3 складає 51010,67 доларів США, з яких 50000 доларів США повернення коштів по закінченню депозитного договору 10007007939614 ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно до змісту ст.ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (№ 6-140цс13) від 25 грудня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду щодо задоволення позову про стягнення грошових коштів за депозитним договором із процентами за їх користування, а доводи апеляції, що банк виконав своє грошове зобов'язання в день перерахування вкладу на поточний банківський рахунок вкладника ОСОБА_1 є хибними.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що за даними договірними відносинами мала місце затримка виплати коштів по вкладу поза строками встановленими договором, судова колегія погоджується з висновками суду про стягнення три проценти річних від простроченої суми з 06.10.2014 року по 02.12.2014 року, в межах заявлених вимог.

Розмір стягнутою суми апелянтом не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги, що письмова вимога вкладника від 02.10.2015 року не відповідає вимогам Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів , не спростовує висновків суду.

Судом встановлено, що 02.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до відділення ПАТ «Дельта Банк» про виплату вкладу та процентів не пізніше 06.10.2014 року, відповідно до п.1.10 договору. (а.с. 8).

Згідно Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів,яке затверджене Постановою Правління НБУ № 216 від 28.07.2014 року, пункти .3.7. та п.3.8. містять обов'язок уповноваженого банку виконати певні дії у разі неприйняття платіжного доручення платника в іноземній валюті. Матеріали справи не містять доказів виконання банком вимог п.3.7,3.8 даного Положення.

Крім того, згідно умов договору банківського вкладу, банк був зобов'язався виплатити вкладнику вклад по закінченні строку ( 06 жовтня 2014 року) без будь-яких заяв з його сторони.

Інші доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено. Керуючись ст.ст. 303,307, 308ЦПК України

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді