Ухвала суду № 43190875, 18.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2193/15 Справа № 201/10346/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні ресурси-08», ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгострах» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Будівельні ресурси-08», ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгострах» про стягнення заборгованості .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 08 січня 2014 року між ТОВ «Будівельні ресурси-08» (позичальником), ПАТ «СК «Інгосстрах» (поручитель) та ПАТ «Акцент-Банк» був укладений договір № 111 на суму 316 000,00 грн. на строк до 07 січня 2015 року з обов'язком позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 27% річних.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору підписаний він з використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Наявність у сторін кредитного договору на момент його укладання електронних цифрових підписів та печаток і їх чинність підтверджується посиленими сертифікатами відкритих ключів разом із зображенням сертифіката ЕЦП у кодуванні BASE-64. Відповідно до п.6.1, 6.3 кредитного договору, діє він до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Згідно п. 5.7 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Відповідно до пункту А.6 та розділу № 3 кредитного договору зобов'язання ТОВ «Будівельні ресурси-08» за вказаним кредитним договором забезпечені: договором застави обладнання № 111/ДЗ від 08 січня 2014 року; договором застави обладнання в обороті № 111/ДЗ-1 від 08 січня 2014 року; договором поруки № 111/П-01 від 08 січня 2014 року, укладеним між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_3; договором поруки № 111/П-02 від 08 січня 2014 року, укладеним між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2

Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору, пункту 1 договорів поруки № 111/П-01 від 08 січня 2014 року та № 111/П-02 від 08 січня 2014 року ПАТ «СК «Інгосстрах», ОСОБА_3, ОСОБА_2, відповідно, є поручителями перед ПАТ «Акцент-Банк» за виконання кредитних обов'язків, які взяло на себе ТОВ «Будівельні ресурси-08».

Пунктом 3.3 кредитного договору регламентовано, що ПАТ «СК «Інгосстрах» відповідає перед ПАТ «Акцент-Банк» за виконання зобов'язань ТОВ «Будівельні ресурси-08» за кредитним договором у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.

Пунктом 1.2 договорів поруки № 111/П-01 від 08 січня 2014 року та № 111/П-02 від 08 січня 2014 року передбачено, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідають перед ПАТ «Акцент-Банк» за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і позичальник ТОВ «Будівельні ресурси-08».

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Будівельні ресурси-08» своїх зобов'язань за договором №111 від 08 січня 2014 року станом на 19 травня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 327 596,69 грн., яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «Будівельні ресурси-08», ОСОБА_3, ОСОБА_2; солідарно - з відповідачів ТОВ «Будівельні ресурси-08» та ПАТ «СК «Інгосстрах» 10 000,00 грн., а також в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 3 275,96 грн. (а. с. 3-7).

У судовому засіданні від 02 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості були роз'єднані з вимогами до інших відповідачів та виділені в самостійне позовне провадження (а. с. 73).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задоволені. Стягнено солідарно з ТОВ «Будівельні ресурси-08», ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором № 111 від 08 січня 2014 року в сумі 327 596, 69 грн., яка складається з: 300 000грн. - заборгованості за тілом кредиту; 20 025 грн. - заборгованості за відсотками; 5 771,69 грн. - заборгованості по пені, а також суми штрафу відповідно до п. 5.8. договору № 111 від 08 січня 2014 року у сумі 1800 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 січня 2014 року між ТОВ «Будівельні ресурси-08» (позичальником), ПАТ «СК «Інгосстрах» (поручитель) та ПАТ «Акцент-Банк» (кредитор) був укладений договір № 111 на суму 316 000,00 грн. на строк до 07 січня 2015 року з обов'язком позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 27% річних (15-22).

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору підписаний він з використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Стаття 5 Законну Украйни «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 Законну Украйни «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувала відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Наявність у сторін на момент укладення кредитного договору, електронних цифрових підписів та печаток і їх чинність підтверджується посиленими сертифікатами відкритих ключів разом із зображенням сертифіката ЕЦП у кодуванні BASE-64.

Відповідно до пункту А.6 та розділу № 3 кредитного договору зобов'язання ТОВ «Будівельні ресурси-08» за вказаним кредитним договором забезпечені: договором застави обладнання № 111/ДЗ від 08 січня 2014 року; договором застави обладнання в обороті № 111/ДЗ-1 від 08 січня 2014 року; договором поруки № 111/П-01 від 08 січня 2014 року, укладеним між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_3; договором поруки № 111/П-02 від 08 січня 2014 року, укладеним між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2

Відповідно до п.6.1, 6.3 кредитного договору, діє він до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Згідно п. 5.7 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Будівельні ресурси-08» своїх зобов'язань за договором №111 від 08 січня 2014 року станом на 19 травня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 327 596,69 грн., яка складається з: 300 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 20 025 грн. - заборгованості за відсотками; 5 771,69 грн. - заборгованості по пені, а також суми штрафу відповідно до п. 5.8. договору № 111 від 08 січня 2014 року, що становить 1800,00 грн.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 стаття 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Так , доводи про те , що у тексті рішення суду відсутні посилання на конкретні правові норми, які б встановлювали можливість укладення кредитного договору в електронному вигляді та з використанням електронного підпису , та на відсутність посилання й на документ, що містить письмову згоду сторін та зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів в зв»язку з чим , укладення кредитного договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису є неприпустимим для даного виду договорів, та у відповідності до ст. 215 ЦК України та ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину , визнати обґрунтованим не можна , оскільки на даний момент договір не визнаний не дійсним і позовні вимоги з такими вимогами не заявлялись.

Про дійсність вищевказаного договору свідчить і надане суду апеляційної інстанції рішення Господарського суду Харківської області від 12 січня 2015 року , яким ТОВ «Будівельні ресурси-08» , в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3, зобов»язано визнати грошові вимоги ПАТ «Акцент-Банк» зі сплати заборгованості за кредитом у розмірі 325796,69 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що позивачем не було направлено до поручителів вимоги про необхідність погашення заборгованості , що утворилась до звернення до суду , також визнати обґрунтованими не можна.

Так , у правових висновках по справам , розглянутим Верховним Судом України , які являються обов»язковими для застосування всіма судами України , зазначено на те , що у разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов»язання, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. Пред»явлення вимоги до поручителя є як направлення ( вручення) йому вимоги про погашення боргу , так і пред»явлення до нього позову , на що зазначено і в п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

Судді - С.П.Котушенко