Постанова № 43189788, 19.12.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 209/3271/14-а

Провадження № 2-а/209/113/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2014 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ковальова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач в судове засідання не з'явилася, заперечення проти позову або заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення справи суду не надала.

Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинськ ради звернулося до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, як до місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1298,71 грн. надміру виплаченої допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до заяви про призначення всіх видів соціальної допомоги від 20 березня 2009 року відповідачу було призначено державну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 08 вересня 2009 року по 14 липня 2012 року. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Згідно ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. При наданні документів, на підставі яких відповідачеві було призначено допомогу, відповідач зобов'язалася повідомляти позивача про всі обставини, що впливають на виплату допомоги. Однак в порушення вимог вищевказаного Закону, відповідач, яка з 01 липня 201 року вийшла на роботу до ПП "Пасаж" на повний робочий день, про факт свого працевлаштування управління не повідомила та продовжувала отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Під час проведеної перевірки, що була проведена спеціалістами управління праці та соціального захисту населення, був виявлений факт працевлаштування відповідача, і розмір переплати склав 1618,71 грн. Відповідно до п. 23 постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1757 "Про затвердження Порядку призначення та виплату державної допомоги сім'ям з дітьми", якщо непрацююча особа, яка отримала в органах праці та соціального захисту населення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги припиняється з дня працевлаштування. Згідно заяви від 15 березня 2013 року відповідач зобов'язалася повернути зайво отримані кошти протягом місяця, але свої зобов'язання не виконала, і станом на 20 серпня 2013 року розмір зайво виплачених їй коштів становить 1298,71 грн.

Представник позивача Ахрамєєва Ірина Віталіївна в судове засідання не з'явився, до судового розгляду справи надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю на підставі наданих ним письмових доказів, просить задовольнити позов у повному обсязі. Відповідно до частини 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - смс - повідомленням, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за її відсутності, письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог суду не надала. Суд вважає, що відповідач не з'явилася до суду без поважних причин, а тому згідно ч. 2 ст. 128 КАС України її неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового процесу, свідків та експерта в суду відсутня, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадження за відсутності сторін по справі згідно вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, відповідно до якої, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази по справі: заява ОСОБА_2 до УПтСЗН про призначення всіх видів соціальної допомоги, рішення УПтСЗН про призначення ОСОБА_2 допомоги сім'ям з дітьми, свідоцтво про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заява ОСОБА_2 від 15 березня 2013 року про зобов'язання повернути зайво сплачені кошти допомоги, наказ № 01-к від 07 липня 2011 року про вихід на роботу відповідача з 01 липня 2011 року, трудова книжка відповідача, акт від 15 березня 2013 року про проведення перевірки повноти та достовірності інформації про доходи, рішення УПтСЗН від 18 березня 2013 року про зняття відповідача з оплати з 01 липня 2011 року, копія паспорту ОСОБА_2, повідомлення на ім'я відповідача з вимогою про повернення зайво сплаченої допомоги, довідка про загальну суму доходу допомоги за період з 01 липня 2011 року по 14 липня 2012 року в в сумі 1618,71 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі заяви відповідача їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною трирічного віку (а.с. 5-6 - заява, а.с. 7-8 - рішення Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради).

При наданні документів, на підставі яких було призначено допомогу, та поданні заяви відповідач була попереджена про те, що вона зобов'язана повідомляти Управління праці та соціального захисту населення про всі обставини, які можуть вплинути на припинення виплати державної допомоги, що підтверджується особистими письмовими зобов'язаннями відповідача в заяві про призначення допомоги.

Але свої зобов'язання відповідач не виконала і не повідомила позивача про своє працевлаштування до ПП "Пасаж" в період часу з 01 липня 2011 року, та про отримання доходів цей період часу у вигляді заробітної плати ( а.с. 11 - наказ ПП "Пасаж", а.с. 12- копія трудової книжки відповідача).

Факт порушення відповідачем умов виплати державної допомоги був виявлений позивачем внаслідок перевірки правильності та достовірності інформації, що надається заявником для призначення соціальної допомоги, що підтверджується відповідним актом від 15 березня 2013 року ( а.с. 13).

В зв'язку із отриманням відповідачем у зазначений період часу особистого доходу у вигляді заробітної плати, який вона не задекларувала, але продовжувала отримувати допомогу, виникла переплата, розмір якої станом на 20 серпня 2013 року становить 1298,71 грн.. Не зважаючи на звернення позивача до відповідача про добровільне повернення зайво отриманих коштів, відповідач переплату в повному обсязі не повернула, а тому суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача надміру виплачених коштів державної грошової допомоги в судовому порядку.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених ним Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми" є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

Відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається за місцем їх проживання або за місцем фактичного проживання. Пунктом 46 зазначеного Порядку передбачено, що особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, і виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує допомогу з місяця, що настає після місяця, у якому виникли такі обставини.

Відповідно до п.23 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1757 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", якщо непрацююча особа, яка отримує в органах праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати, виплата цієї допомоги припиняється з дня працевлаштування.

В зв'язку з тим, що 15 березня 2013 року був встановлений факт працевлаштування відповідача та отримання нею особистого доходу у вигляді заробітної плати, що є суттєвою обставиною для виплати допомоги, відповідач повинна повернути державі надміру виплачену державну допомогу.

А отже суд вважає, що позивач правомірно, в межах чинного законодавства, вимагає від відповідача повернення переплаченої державної допомоги, оскільки остання дійсно не повідомила про своє працевлаштування, що впливають на припинення виплати допомоги, що повинно було відбутися з моменту працевлаштування.

А тому з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача зайво виплаченої суми державної допомоги повинні були задоволені судом, оскільки відповідач порушила чинні закони, які обов'язкові для виконання.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2011 року № 1751, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, ч.4 ст. 94, 99, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, - задовольнити.

Стягнути з до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради (р/р 35414015037771 в ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпродзержинська, код ЄДРПОУ 03192537, МФО 805021) надміру виплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1298 (одну тисячу двісті дев'яносто вісім) гривень 71 коп.

Постанова набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.

Постанова за результатами письмового провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-тиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Ковальова