Ухвала суду № 43189416, 16.03.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5824/15-ц

Провадження № 2-з/761/163/2015

У Х В А Л А

16 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

при секретарі - Калугіній М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обережною відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обережною відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та стягнення неустойки, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн. в рахунок відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, 50 000 грн. штрафу за вчинення дій по односторонній відмові від договору, 8 261,72 грн. пені та судові витрати.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту майно відповідача по справі. Заяву мотивував тим, що відповідач відмовився в односторонньому порядку від Договору про надання юридичних послуг, укладений між сторонами 16 жовтня 2014 року.

Вивчивши подану заяву, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, за ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідає предмету позову за вартістю.

Так, позивач просить накласти арешт на все належне на праві власності відповідачеві майно, при цьому ціна позову складає 63 261,72 грн. Таким чином, існує очевидна неспівмірність між засобом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідача та ціною позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Так, звертаючись до суду із вимогою про накладення арешту на майно відповідача, позивач не конкретизує, яке саме майно є у власності відповідача, та не підтверджує право власності останніх на таке майно. Таким чином, вказана вимога є не деталізованою.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто доказів намагання відповідача по справі реалізувати майно, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову, або ж вчинити дії, спрямовані на зменшення його ринкової вартості.

Таким чином, суд вважає, що припущення заявника з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, є необґрунтованим та передчасним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 395 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обережною відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обережною відповідальністю «Юридична компанія «Юридичні партнери» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та стягнення неустойки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: